Ухвала суду № 92497907, 28.10.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кс/641/2161/2020 Справа № 641/8449/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Сідорова Д.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сіровицького Д.Л.,

слідчого Макаус В.М.,

захисника підозрюваного - адвоката Ярмак С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції Макаус В.М., погоджене з прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Біленським А.К., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12020220830000076 від 26.10.2020 року, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачеве Закарпатської області, громадянин України, офіційно не одруженого, тимчасово не працюючого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

-01.03.2011 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

-29.11.2012 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

-19.04.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

-23.11.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 01.06.2018 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова 28.10.2020 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції Макаус В.М., погоджене з прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Біленським А.К., в якому він просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів без права застави.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення-злочин при наступних обставинах.

Так, 26.10.2020 близько 08:10 ОСОБА_1 , знаходився у підземному переході станції «Холодна гора» Комунального підприємства «Харківській метрополітен» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 146-М. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, який знаходився у відділенні жіночої сумки невідомої жінки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи та усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб та неуважністю ОСОБА_2 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, відкрив сумку, яка знаходилась у руках жінки та дістав із відділення мобільний телефон марки «iPhone», модель 7, кольору «Black», внутрішня пам`ять 32 GB, imei: НОМЕР_1 , вартість якого на даний момент не встановлено.

Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальний збиток.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України існують наступні ризики:

- підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює та не має стабільного заробітку, що дає підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність. Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та наразі проводяться судові слухання в судах м. Харкова та м. Дніпра у скоєнні ним кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, останній знову скоїв умисний злочин проти власності. Вказане свідчить про кримінальну спрямованість поведінки підозрюваного та стійке небажання стати на шлях виправлення;

- підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. На момент скоєння кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, останній уже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, не має сталих зв`язків у суспільстві, що дає підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, так як скоєння корисливих злочинів є його єдиним заробітком, не має близьких родичів, що дає підстави вважати, що останній може покинути межі м. Харкова та області, таким чином переховуватися від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Враховуючи викладені вище обставини, слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор Сіровицький Д.Л. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 підтримав.

Підозрюваний ОСОБА_1 просить не обирати йому запобіжний захід, пов`язаний з триманням під вартою, вказує на те, що дане кримінальне правопорушення він не вчиняв, телефон він випадково знайшов, просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його двоюрідної сестри ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Захисник підозрюваного адвокат Ярмак С.В. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечує, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявність відповідних ризиків, а лише наведено їх перелік. Наміру переховуватись від органів досудового розслідування або суду підозрюваний не має. З огляду на викладене, просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити , обрати підозрюваному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах, зокрема, протоколом огляду місця події від 26.10.2020року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 26.10.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 26.10.2020 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Крім того, суд приймає до уваги п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини», згідно з яким наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Також належить врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.

Суд вбачає наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, його матеріальний стан, відсутність стійких соціальних зв`язків, наявність не знятих та непогашених судимостей за корисливі злочини проти власності, суд вважає, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а зважаючи на те, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розгляду, існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Зокрема, судом встановлено, що підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання, фактично проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яку наймає. Будь-який відомостей щодо можливості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його двоюрідної сестри ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , у судовому засіданні не надав.

З огляду на викладене, клопотання сторони захисту про обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі, визначеному п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та призначає заставу у розмірі 42040грн.

Відносно доводів слідчого та прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то відповідно до приписів ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

При цьому в межах цього кримінального провадження відсутні обставини, визначені ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема, раніше запобіжний захід у вигляді застави обирався відносно ОСОБА_1 в межах іншого кримінального провадження.

Стосовно обчислення строку тримання під вартою слідчий суддя вважає, що його слід обраховувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 13 год. 40 хв. 26.10.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції Макаус В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор».

В решті клопотання відмовити.

Клопотання захисника підозрюваного - адвоката Ярмак С.В. про обрання більш м`якого запобіжного заходу залишити без задоволення.

Строк тримання під вартою рахувати з 13-40 26.10.2020 року.

Строк дії ухвали до 25.12.2020 року.

Розмір застави визначити в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р № 37318098006674 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 641/8449/20, ОСОБА_1 (Комінтернівський районний суд м. Харкова).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за наявності паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Комінтернівського районного суду м. Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С. О. Ященко