Ухвала суду № 92495752, 27.10.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9604/20

Провадження № 2/750/2144/20

У Х В А Л А

27 жовтня 2020 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкулова І.П., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред`явленні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз», Дочірнього підприємства «Нафтогазова компанія «Фактор» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

23 жовтня 2020 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз», Дочірнього підприємства «Нафтогазова компанія «Фактор» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 177 ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату в сумі 840 грн. 80 коп.

Проте, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) до двох різних відповідачів та вимогу немайнового характеру (зобов`язання внести дані) до другого відповідача ДП «Нафтогазова компанія «Фактор».

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про нарахування та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав у своїй постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18.

Тобто, позивач не звільнений від сплати судового збору за заявлену вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п/п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510грн.).

Згідно п/п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Таким чином, оскільки позивачем сплачено судовий збір за одну із вимог, а має бути сплачено судовий збір за заявлену вимогу майнового характеру до двох різних відповідачів окремо та за вимогу немайнового характеру, а тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі у сумі 1681 грн. 60 коп. за дві інші із заявлених вимог (рахунок отримувача – UA558999980313131206000025003, банк - УК у м. Чернігові/Деснянс.р-н/22030101, МФО - 899998, код ЄДРПОУ – 38054398) та надати відповідний підтверджуючий документ.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 185, 353 ЦПК України,

у х в а л и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз», Дочірнього підприємства «Нафтогазова компанія «Фактор» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 3 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв`язку з виконанням ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя