Рішення № 92494794, 16.10.2020, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/2058/18

Номер провадження 2/950/15/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання - Сивоконь А.І.,

з участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Бублик В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про визнання неправомірними, недійсними листа вимоги від 13.07.2018 року Роменського відділення АТ «Сумигаз» та повідомлення про припинення розподілу природного газу від 08.08.2018 року Роменського відділення ПАТ «Сумигаз»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з дружиною проживають у своєму будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та користуються послугами з газопостачання. 24.03.2018 року, перевіряючи лічильник газу, контролер Лебединської газової дільниці встановив пошкодження пломбувального матеріалу (дроту), на якому встановлена пломба. У зв`язку з цим ним було складено акт про порушення № 389. 02.05.2018 року працівниками АТ «Сумигаз» лічильник газу у його господарстві був демонтований та направлений на експертизу. Позивач вважає, що пошкодження пломбувального матеріалу сталося внаслідок корозії дроту, про що також зазначали й самі працівники АТ «Сумигаз» під час демонтажу лічильника. Однак, Роменське відділення АТ «Сумигаз» прийшло до висновку, що пломбувальний дріт був пошкоджений внаслідок його дій, а тому йому до сплати нараховано додаткові кошти в розмірі 62973,75 грн. Крім цього, 08.08.2018 року його було повідомлено про припинення газопостачання. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає неправомірними. Тому просив суд: визнати недійсним лист-вимогу від 13.07.2018 року Роменського відділення АТ «Сумигаз» і повідомлення про припинення розподілу природного газу від 08.08.2018 року Роменського відділення АТ «Сумигаз»; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 62973 грн.; зобов`язати АТ «Сумигаз» повернути газовий лічильник Галус 04 № 1161093; покласти всі витрати пов`язані з розглядом справи на відповідача.

В ході судового розгляду позивач декілька раз доповнював свої вимоги та просив наступне: визнати недійсним акт експертизи лічильника газу № 176 від 17.05.2018 року комісії АТ «Сумигаз»; відмінити додаткове нарахування йому доплати в сумі 62973,75 грн.; відмінити рішення відповідача про припинення газопостачання; зобов`язати відповідача видати йому нову абонементну книжку (стара книжка знаходиться в справі); стягнути з відповідача вартість оплаченої експертизи в сумі 6635,74 грн.; направити рішення суду ГУ НП в Сумській області для вирішення питання про порушення кримінальної справи щодо керівника Роменського відділення АТ «Сумигаз».

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідач проти позову заперечив, пославшись на те, що 25.06.2018 року на засіданні постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» (м. Ромни) розглянуто акт про порушення від 24.03.2018 року № 389 щодо споживача природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 . Комісією встановлено факт несанкціонованого втручання позивача в систему газопостачання шляхом розірвання на побутовому газовому лічильнику пломбувального матеріалу, на якому встановлено охоронну пломбу. Тому було прийнято рішення задовольнити акт про порушення, виконати перерахунок споживачу об`ємів необлікованого природного газу, пред`явити до сплати позивачеві нараховану суму боргу, яка за подальшим розрахунком склала 62973,75 грн. При прийнятті зазначеного рішення комісією вивчалися всі наявні документи, якими підтверджується факт неправомірних дій ОСОБА_1 за таких обставин представник вважає, що рішення комісії АТ «Сумигаз» (м. Ромни) є обґрунтованим та таким, що узгоджується в вимогами закону, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити. Крім цього, представник посилається на те, що клопотання про доповнення та зміну предмету позовних вимог подавалися ОСОБА_1 в ході судового розгляду, що є порушенням вимог процесуального закону.

Свідок ОСОБА_2 , допитана в судовому засіданні, показала, що працює контролером Лебединського відділення АТ «Сумигаз». 24.03.2018 року вона проводила планову перевірку газового лічильника в господарстві по АДРЕСА_1 . З дозволу господаря зайшла в будинок і коли абонент відкрив дверцята, де перебував лічильник, вона виявила, що дріт порушений і лічильник не опломбований. Вона повідомила споживача, що буде складати акт про порушення, а лічильник в послідуючому демонтуватиметься на повірку, після чого буде встановлено по якій причині пошкоджений дріт. Про виявлене порушення вона повідомила телефоном аварійну службу. Абонент претензій щодо складеного акту не пред`являв та розписався в ньому. На даний час лічильники перевіряються раз у квартал, але раніше такого не було.

Свідок ОСОБА_3 , допитаний в судовому засіданні, показав, що працює в даному газовому господарстві і він зі слюсарем у березні 2018 року по АДРЕСА_1 знімали газовий лічильник на підставі акту про порушення. Натомість вони встановили лічильник з обмінного фону, а той, що зняли, опломбували, упакували і відправили на експертизу. Демонтаж проводили у присутності абонента. Було видно, що лічильник пломбувався давно, проволока коричневого кольору, не нова. Дріт був роз`єднаний. Він міг написати, що мала місце корозія, але те, що дріт перегнив від корозії визначає лабораторія.

Свідок ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні, показав, що працює майстром відділу лабораторних вимірів і він був членом комісії, яка приймала рішення по лічильнику позивача. Абонент не був присутній на засіданні комісії. В акті, який вони розглядали, вказано, що позивач запрошений на цей день. При цьому він не повідомляв, що не може прибути на засідання з якоїсь причини. Спочатку розглядали наявність пломб, потім дивилися зовнішній вигляд лічильника, після чого поставили його на установку. З`ясувалося, що лічильник дає похибку, втручання в роботу лічильника не виявлено. Пломбувальний матеріал (дріт) пошкоджено саме механічним способом, сам по собі він не розсипався. Такі висновки були зроблені внаслідок зовнішнього огляду дроту, під лупу.

Свідок ОСОБА_5 , допитаний в судовому засіданні, показав, що він входить в склад комісії експертизи засобів вимірювальної техніки та пломб. Рішення комісія приймає колегіально. Саме цей випадок він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні, показала, що у березні 2018 року прийшла контролер перевіряти покази газового лічильника. Вона подивилася на лічильник, протягла до нього руку і сказала, що пошкоджено дріт, корозія, перегнив. Потім конролер кудись зателефонувала і їй жіночий голос повідомив, що в акті необхідно написати, що має місце пошкодження від корозії, але контролер вказала лише про пошкодження. До цього випадку лічильник на перевірку ніколи не забирали. Вона веде особисті записи обліку газу з 2016 року. В них завжди була економія. Особливо у 2017 року, коли провели утеплення будинку. Після виявленого факту приїхало двоє представників газової служби, які зняли лічильник на експертизу. Один з цих працівників повідомив, що має місце корозія.

Вислухавши позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши докази у справі, суд вважає, що між сторонами склалися цивільні правовідносини, позовні вимоги обґрунтовані частково і підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власним будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та користується послугами з постачання природного газу, які надає АТ «Сумигаз».

Для обліку спожитого об`єму природного газу в його помешканні встановлено побутовий лічильник газу Галус G4 № 1161093 з охоронною пломбою.

24.03.2018 року контролером АТ «Сумигаз» в господарстві ОСОБА_1 виявлено, що на вказаному газовому лічильнику пошкоджено пломбувальний матеріал (дріт), на якому встановлено охоронну пломбу, про що того ж дня складено акт про порушення № 389 (т. 1 а.с. 8).

З протоколу № 77 від 02.05.2018 року (т. 1 а.с. 90) вбачається, що згідно з актом про порушення від 24.03.2020 року № 389 лічильник газу Галус G4 № 1161093, який знаходився в господарстві позивача, був направлений на експертизу, актом якого № 176 від 17.05.2018 року (т. 1 а.с. 91) встановлено, що ЛГП не придатний до експлуатації, метрологічні характеристики не відповідають нормативно-технічній документації ДСТУ 3336-96.

25.06.2018 року на засіданні постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» (м. Ромни) (в даний час АТ «Сумигаз») з розгляду актів про порушення було прийнято рішення:

1. Задовольнити акт про порушення від 24.03.2018 року № 389 щодо споживача природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Виконати перерахунок споживачу (за адресою: АДРЕСА_1 ) об`ємів необлікованого природного газу згідно п. 1 глави 3 розділу ХІ та п. 11 (1) глави 5 розділу ХІ Кодексу гозорозподільних систем за граничними об`ємами споживання природного газу за період з 01.11.2017 року по 01.05.2018 року та скласти Акт - розрахунок донарахованого об`єму природного газу. Вартість природного газу прийняти згідно вимог Кодексу ГРМ за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ.

3. Пред`явити до сплати споживачу за адресою: АДРЕСА_1 суму, визначену за результатами розрахунку, шляхом направлення споживачеві платіжного рахунку.

Дане рішення комісії, викладено в протоколі № 6 від 25.06.2018 року, що вбачається з витягу з даного протоколу (т. 1 а.с. 93-94).

На виконання вимог прийнятого рішення відповідачем в подальшому проведено розрахунок необлікованого природного газу споживачу ОСОБА_1 за період з 01.11.2017 року по 01.05.2018 року по акту-розрахунку (т. 1 а.с. 98), відповідно до якого позивач повинен оплатити вартість об`єму природного газу в обсязі 5345,27 м2 на загальну суму 62973,75 грн.

27.06.2018 року ОСОБА_1 направлено зазначений акт-розрахунку та рахунок на оплату № 00010187 від 27.06.2018 року необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 62973,75 грн. (т. 1 а.с. 97), що вбачається з листа (т. 1 а.с. 95).

Листом-вимогою від 13.07.2018 року (т. 1 а.с. 6) позивача повідомлено про необхідність сплати заборгованості у термін 10 днів, а повідомленням від 08.08.20108 року (т. 1 а.с. 7) до його відома доведено про наступне припинення розподілу природного газу у разі несплати вказаного боргу в строк до 11.09.2018 року.

Не погодившись з діями АТ «Сумигаз», ОСОБА_1 звернувся до суду, оскільки вважає такі дії відповідача неправомірними.

Суд частково погоджується з вимогами ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Останній просить визнати недійсним лист-вимогу від 13.07.2018 року Роменського відділення АТ «Сумигаз» і повідомлення про припинення розподілу природного газу від 08.08.2018 року Роменського відділення АТ «Сумигаз», які зводяться до вирішення одного питання - законності прийнятого комісією ПАТ «Сумигаз» (м. Ромни) рішення з розгляду акту про порушення від 24.03.2018 року № 389, на підставі якого позивачеві було донараховано вартість об`єму природного газу в обсязі 5345,27 м2 на загальну суму 62973,75 грн. та повідомлено про припинення розподілу природного газу.

Заперечуючи проти позову, сторона відповідача посилається на те, що комісією було вивчено всі наявні документи, пояснення працівників Товариства, якими підтверджується факт несанкціонованого втручання споживача ОСОБА_1 в роботу ЗВТ, що призвело до викривлення даних обліку газу, а саме пошкодження пломбувального матеріалу надавало можливість безперешкодно демонтувати лічильник і здійснювати споживання природного газу поза його обліком, а тому рішення про задоволення акту про порушення від 24.03.2018 року № 389 є законним.

Однак, суд вважає, що рішення відповідача порушує права ОСОБА_1 , оскільки прийнято без достатніх правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62).

Таким чином, відповідальність особи, в тому числі і цивільно-правова та процедура притягнення особи до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З наведених положень закону слідує, що для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти:

- неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);

- наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права життя, здоров`я тощо);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

- вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття рішення про відшкодування завданої шкоди.

Аналогічні роз`яснення в своїй постанові № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» надав Пленум Верховного Суду України, вказавши, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). Складовими елементами шкоди є: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди; вина завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.

Приймаючи рішення, комісія АТ «Сумигаз» вивчила письмові докази, а саме акт про порушення від 24.03.2020 року № 389 та акт експертизи № 176 від 17.05.2018 року про непридатність газового лічильника. Також комісія провела аналіз газоспоживання та обговорення і схвально проголосувала за проект рішення про задоволення акту про порушення, що вбачається з витягу з протоколу засідання (а.с. 93).

Між тим, суд вважає, що докази, які вивчалися комісією, не доводять вину ОСОБА_1 у пошкодженні пломбувального матеріалу на газовому лічильнику та здійсненні споживання природного газу поза лічильником газу, не підтверджують існування безпосереднього причинного зв`язку між його діями та шкодою, завданою АТ «Сумигаз», що в свою чергу виключає покладення на нього обов`язку по відшкодуванню такої шкоди.

Вина ОСОБА_1 також не була підтверджена й іншими наявним доказами, наданими сторонами в ході судового розгляду, якими підтверджується лише факт виявлення пошкодженого пломбувального матеріалу та факт несправності газового лічильника, яка вірогідно виникла внаслідок його тривалої експлуатації, що підтверджено висновком судової інженерно-технічної та товарознавчої експертизи № 23848/23849 від 12.06.2020 року (т. 2 а.с. 33-41), якою встановлено, що наданий на дослідження лічильник газу Галус G4 із зав. № 1161093 знаходиться в несправному стані та є непридатним до експлуатації; несправність лічильника вірогідно виникла внаслідок його тривалої експлуатації; порушення цілісності зовнішнього пломбувального дроту не впливає на нормальне функціонування лічильника, проте дає технічну можливість для безоблікового споживання газу при демонтованому лічильнику.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що рішення постійно діючої комісії АТ «Сумигаз» (м. Ромни) з розгляду актів про порушення, викладене в протоколі № 6 від 25.06.2018 року, яким було задоволено акт про порушення від 24.03.2018 року № 389 щодо споживача природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , ґрунтується на припущеннях, а тому підлягає скасуванню, як незаконне.

Ухвалюючи рішення, суд погоджується з тим, що наслідком протиправних дій відповідача стало спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині, суд вважає, що незаконними діями АТ «Сумигаз» позивачеві дійсно була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього та членів його сім`ї.

Однак, враховуючи характер та обсяг душевний страждань, яких зазнав ОСОБА_1 , характер протиправної поведінки відповідача, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, яких він доклав для відновлення свого порушеного права, в тому числі в судовому порядку, враховуючи вік позивача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявлений ОСОБА_1 , зменшити, визначивши його в сумі 5000 грн.

В іншій частині даних вимог - відмовити.

Крім цього, суд вважає необхідним вирішити долю понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат, а саме стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування вартості проведеної в ході судового розгляду судової інженерно-технічної та товарознавчої експертизи № 23848/23849 від 12.06.2020 року в розмірі 6594,00 грн. та витрат на пересилання поштової кореспонденції в розмірі 17 грн., оплата яких підтверджується актом (т. 2 а.с. 43) та квитанціями (т. 1 а.с. 18, 19).

Щодо вимог про зобов`язання АТ «Сумигаз» повернути позивачеві газовий лічильник Галус G4 № 1161093, то такі вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки висновком судової інженерно-технічної та товарознавчої експертизи № 23848/23849 від 12.06.2020 року встановлено, що даний лічильник непридатним до подальшої експлуатації.

Крім цього, суд також враховує й те, що позивачем не надано доказів на підтвердження належності йому даного майна.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення засідання постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» (м. Ромни) з розгляду актів про порушення, викладене в протоколі № 6 від 25.06.2018 року, яким було задоволено акт про порушення від 24.03.2018 року № 389 щодо споживача природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» юр. адреса: вул. Лебединська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 03352432 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 5000 грн. та на відшкодування судових витрат кошти в розмірі 6611,00 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текс рішення складено 26.10.2020 року.

Суддя Чхайло О. В.