
н\п 2/490/3051/2020 Справа № 490/3813/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
___________
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 жовтня 2020 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Ддуник Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В:
В червні 2020 року орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської області звернувся до суду до із позовом до відповідача про позбавлення її батьківських відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на їх користь аліменти у розмірі 1/4 частину від усіх видів заробітку, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини. В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідачка є матірю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.05.08.2019 р. мати дитини ОСОБА_1 залишила дитину у Миколаївській обласній дитячій клінічній лікарні.
Представник позивача просила суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судом повторно через оголошення на офіційному сайті суду.
Представник третьої особи надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , батьками якого у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , вказано: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 05.08.2019 р., 05.08.2019 р. о 12-00 год. в Миколаївській обласній дитячій клінічній лікарні виявлена покинута дитина чоловічої статі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №907 від 22.08.2019 р., надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 908 від 22.08.2019 р., влаштовано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Миколаївського обласного будинку дитини на повне державне забезпечення.
Відповідно до повідомлення КНП «Миколаївський обласний будинок дитини» від 26.03.2020 р., на повному державному забезпеченні перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час його перебування в закладі його мати ОСОБА_1 жодного разу не відвідувала, долею свого сина не цікавилась.
Згідно довідки-характеристики Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області від 08.04.2020 р., ОСОБА_1 мешкає разом з сімєю. Характеризується негативно, с сусідами підтримує ворожі відносини. Громадський порядок та спокій порушує. Неодноразово помічалась у вживанні алкогольних напоїв. Підтримує відношення з підозрілими особами, які ведуть антигромадський спосіб життя. ОСОБА_1 притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП Центральним ВП ГУНП в Миколаївській області. До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягалась.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування
Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо не виконує свої батьківські обов`язки.
Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Відповідно до положень ст.81 ч.І ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст. З Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).
Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
У відповідності до ст.180 СК України обидва батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов`язку визначаються за домовленістю між ними.
Згідно зі ст.182, ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини і платника аліментів, наявності у платника інших дітей та непрацездатних осіб, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України (із змінами від 17.05.2017 року, які набули чинності 09.07.2017 року), мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Таким чином, суд, оцінивши представлені в силу ст. 60 ЦПК України докази, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає доведеним той факт, що відповідачка не піклується про свою малолітню доньку, ухиляється від своїх обов`язків по її вихованню, а тому підлягає позбавленню батьківських прав та з неї слід стягнути аліменти на утримання дитини.
За такого, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягнення судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст. 4-13, 76-89, 258-273, 280 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав щодо сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради, аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.06.2020 року та до досягнення ним повноліття, допустивши негайне виконання рішення в розмірі суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони
Позивач - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 04056612, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Третя особа - служба у справах дітей Адміністрації Центрального району, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1
СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО
Судове рішення № 92494474, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 20.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/3813/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: