Рішення № 92491499, 26.10.2020, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1417/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2020 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря – Вікторівської Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Чернівці до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Державний експортно-імпортний банк Украни» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Чернівці звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту посилаючись на те, що 21.03.2014 між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_2 укладений договір про відкриття в рамках зарплатного проекту карткового рахунка та кредитної лінії №8222099668БД/2014-03, згідно умов якого позичальнику відкрито кредитну лінію, у межах якої банк надав клієнту кредит з лімітом у розмірі не більше 3000,00 грн. для проведення операцій із застосуванням картки, а клієнт зобов`язується повернути кредит банку та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Вказував, що факт отримання позичальником кредиту готівкою через банкомати банку, підтверджується поточною випискою за контрактом з карткового рахунку відповідача за період з 21.03.2014 по 14.08.2020.

Крім того позивач зазначає, що відповідачка, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 19.09.2014, після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».

Разом з тим, не зважаючи на отримання кредитних коштів та умови договору, відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язань згідно Договору не виконує й відповідно не здійснює погашення кредиту, процентів та інших платежів, у зв`язку із чим відповідачці було направлено листи про добровільне повернення кредиту та сплату боргу.

Станом на 14.08.2020 заборгованість за кредитом складає 8159,90 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 2983,07 грн., заборгованість за процентами 3445,43 грн., пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами 528,38 грн., пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом 595,89 грн., 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за процентами 63,31 грн., 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за основним боргом 223,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу, нараховане на прострочену заборгованість за процентами 202,49 грн., інфляційне збільшення суми боргу, нараховане на прострочену заборгованість за основним боргом 117,72 грн.

Посилаючись на вказане, а також не виконання відповідачем умов Кредитного договору, Банк просив стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за договором про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунка та кредитної лінії від 21.03.2014 №8222099668БД/2014-03 в сумі 8159,90 грн., а також стягнути суму сплаченого судового збору.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду клопотання, в якому просив цивільну справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась, про що в справі свідчить її підпис в повідомленні. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подано.

У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, врахувавши заяву представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.03.2014 між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_2 укладений договір про відкриття в рамках зарплатного проекту карткового рахунка та кредитної лінії №8222099668БД/2014-03, згідно умов якого позичальнику відкрито кредитну лінію, у межах якої банк надав клієнту кредит з лімітом у розмірі не більше 3000,00 грн. для проведення операцій із застосуванням картки, а клієнт зобов`язується повернути кредит банку та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 5-11).

Факт отримання відповідачем кредиту готівкою через банкомати банку, підтверджується поточною випискою за контрактом з карткового рахунку відповідача за період з 21.03.2014 по 14.08.2020 (а.с. 22-28).

Крім того судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 після розірвання шлюбу змінила своє прізвище на « ОСОБА_3 » , що вбачається із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 19.09.2014 (а.с.19).

Разом з тим, не зважаючи на отримання кредитних коштів та умови договору, відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язань згідно Договору не виконує й відповідно не здійснює погашення кредиту, процентів та інших платежів, у зв`язку із чим відповідачці було направлено листи про добровільне повернення кредиту та сплату боргу (а.с.29-31).

Відповідно до п. 2.4 Договору сторони домовились про відкриття Банком клієнту кредиту з лімітом у розмірі не більше 3000.00 грн. для проведення операцій із застосуванням картки, а Клієнт зобов`язується повернути кредит Банку та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п 2.7 Договору, за користування кредитом Клієнт зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку проценти, нараховані за фіксованою процентною ставкою в розмірі 30 % річних.

Відповідно до п.4.2.13 Договору позичальник зобов`язується сплачувати банку суми всіх операцій, комісійні винагороди, штрафні санкції та інші платежі, які стали наслідком або виникли у зв`язку з використанням Основної картки та додаткових карток, а також відшкодовувати банку всіх сум збитків, що понесені банком в результаті використання основної картки та додаткових карток, на умовах цього договору, в тому числі згідно з умовами та тарифами обслуговування карткового рахунку.

Відповідно до п. 4.2.14 Договору, позичальник зобов`язується сплачувати банку проценти, нараховані за користування кредитом, щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем, за який вони були нараховані.

Відповідно до п.4.2.16 Договору, щоразу у день припинення дії Кредитної лінії погашати банку усю існуючу заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.8.1.1 Договору у разі прострочення сплати заборгованості за кредитом/Овердрафтом та/або процентами за кредитом /Овердрафтом, клієнт сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати погашення відповідної заборгованості у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань згідно Договору, зокрема, не здійснює погашення кредиту, процентів та інших платежів, у зв`язку із чим, станом на 14.08.2020 заборгованість за кредитом складає 8159,90, з яких: заборгованість за основним боргом 2983,07 грн., заборгованість за процентами 3445,43 грн., пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами 528,38 грн.; пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом 595,89 грн., 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за процентами 63,31 грн., 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за основним боргом 223,61 грн., інфляційне збільшення суми боргу, нараховане на прострочену заборгованість за процентами 202,49 грн., інфляційне збільшення суми боргу, нараховане на прострочену заборгованість за основним боргом 117,72 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 14-16).

Зокрема, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш

сприятливе становище, порівняно з опонентом.

При цьому, суд не порушив принципу процесуальної рівності сторін, оскільки повідомляв відповідачку про судовий розгляд справи належним чином, пропонував подати заперечення, проте, відповідачка вказаною пропозицію суду не скористалася, заперечень щодо позову та доказів на їх підтвердження не надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі, в повернення оплаченого банком судового збору, належним чином підтвердженого платіжним дорученням від 20.08.2020 (а.с.1), в розмірі 2102,00 грн.

Згідно ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 12:00 год. 20.10.2020 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України з врахуванням вихідних днів) 26.10.2020, то датою ухвалення даного судового рішення є 26.10.2020 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526,530, 549,610,612, 625,638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 235, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовільнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 8222099668БД/2014-03 від 21.03.2014 в сумі 8159,90 грн., яка складається з наступного:

заборгованість за основним боргом 2983,07 грн.,

заборгованість за процентами 3445,43 грн.,

пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами 528,38 грн.;

пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом 595,89 грн.,

3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за процентами 63,31 грн.,

3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість за основним боргом 223,61 грн.,

інфляційне збільшення суми боргу, нараховане на прострочену заборгованість за процентами 202,49 грн.,

інфляційне збільшення суми боргу, нараховане на прострочену заборгованість за основним боргом 117,72 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повне найменування сторін по справі:

позивач – Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код 00032112, рахунок № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , МФО 322313, код ЗКПО 00032112) ;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4 ), жителька АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення суду 26.10.2020.

Суддя О.Пухарєва