Рішення № 92490544, 27.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/18102/19

Провадження № 2/638/440/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Башинської К.С.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення реєстрації місця проживання,-

ВСТАНОВИВ:

13.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. 18.09.2019 ухвалою Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено, що 18.02.2000 її мати ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 після укладення шлюбу вона, мати та вітчим переїхали на постійне місце проживання до ОСОБА_5 у квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . 21.07.2004 за зазначеною адресою вона була зареєстрована. 20.09.2011 позивача безпідставно було знято з реєстрації за місцем проживання, з цього приводу матір`ю було подано заяву до поліції де відкрито кримінальне провадження. В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що зняття х місця реєстрації ОСОБА_1 відбулось нібито за заявою , яка подана до КП «Жилкомсервіс». Позивач зазначає, що заяви вона не подавала та не заповнювала. Під час кримінального провадження проведено судово- почеркознавчу експертизу, за результатами якої було встановлено, що підпис від імені позивача виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Але через те, що судово- почеркознавча експертиза була проведена по ксерокопії документа кримінальне провадження було закрито. 03.07.2019 позивач звернулась до Департаменту реєстрації ХМР з заявою про поновлення порушеного права та внесення відомостей про неї до реєстру територіальної громади міста Харкова та отримала відмову. Вважаючи свої права порушеними позивач просить поновити її право, шляхом поновлення реєстрації ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Зобов`язати відповідача внести інформацію до реєстру територіальної громади щодо місця реєстрації ОСОБА_1

27.02.2020 представником відповідача - Департаментом реєстрації Харківської міської ради подано відзив на позовну заяву , у якому зазначено, що Департамент не погоджується з позовом. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що з паспорту ОСОБА_1 вбачається, що реєстраційні дані були здійснені Дзержинським РВ ГУ МВС України в Харківській області, до повноважень якого на той час було віднесено реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання. З перелічених документів однозначно встановлено, що реєстрація місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_1 була проведена в період з 2004 по 2011 рік до моменту створення Департаменту реєстрації Харківської міської ради. Відповідно відсутня об`єктивна можливість порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача. Департаментом позивачу було надано роз`яснення, що відсутня об`єктивна можливість надати інформацію стосовно підстав зняття позивача з реєстрації місця проживання за запитуваною адресою, оскільки документи, які слугували підставою для зняття з реєстрації позивача до Департаменту не передавались. При цьому Департамент зазначає, що до компетенції Департаменту реєстрації ХМР не віднесено встановлення правомірності прийнятих рішень суб`єктів реєстраційних дій щодо реєстрації місця проживання\зняття з реєстрації місця проживання, до повноважень яких раніше вони були віднесені. Також представник відповідача вказує, що квартира АДРЕСА_2 з 28.03.2013 належить на праві власності ОСОБА_4 , яка зареєстрована за зазначеною адресою. У зв`язку з чим представник Департаменту просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

27.05.2020 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 .

Цією ж ухвалою витребувано з Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області відомості щодо матеріалів справи досудового розслідування , внесеного до ЄРДР за № 12013220480001341, а саме копію заяви про зняття з місця реєстрації ОСОБА_6 , на підставі якої проводилась судово- почеркознавча експертиза по кримінальному провадженню та на підставі якої ОСОБА_6 була знята з реєстраційного обліку.

Позивач у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити, з підстав викладених у ньому. У подальшому позивач у судове засідання не з`явилась, уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси в суді.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому. У подальшому представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, просив прийняти рішення за наявними у матеріалах справи доказами.

Представник відповідача - Департаменту реєстрації ХМР Тарасова С.В. звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позову, також при ухвалені рішення врахувати позицію відповідача, викладену у відзиві.

Треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином , про причини неявки суд не сповістили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.07.2004 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , про свідчить штамп у паспорті позивача на сторінці 11.

Також з зазначеної копії паспорту (сторінка 11) вбачається, що Дзержинським РВ ГУ МВС України в Харківській області 20.09.2011 виконано штам з поміткою «Знято з реєстрації місця проживання».

Як випливає з позовної заяви ОСОБА_6 вона була зареєстрована за зазначеною адресою, оскільки її матір уклала шлюб з ОСОБА_5 та вони стали проживати у квартирі АДРЕСА_2 .

У подальшому ОСОБА_6 стало відомо, що 20.09.2011 її знято з реєстрації місця проживання.

Також з копії заяви про зняття з реєстраційного обліку, наданої Шевченківським ВП ГУ НП в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_1 просить зняти її з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .

ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ( в редакції від 01.01.2011) - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто.

У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.

Зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх, які не мають батьків, та осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.

За правила ч. 9 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції від 01.01.2011) - зняття з реєстрації місця перебування особи здійснюється за її повідомленням. Відповідальність за правдивість зробленого повідомлення покладається на таку особу.

Орган реєстрації, отримавши повідомлення особи, знімає з реєстрації її місце перебування та повідомляє про це орган реєстрації, в якому зареєстроване її місце проживання.

Ст. 10 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції від 01.01.2011) передбачено, що у разі внесення під час реєстрації помилкових відомостей про особу орган реєстрації зобов`язаний на підставі поданих особою або її законним представником достовірних відомостей внести необхідні зміни до реєстраційного обліку протягом семи днів.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено, зокрема, на підставі заяви особи.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з копії заяви ОСОБА_6 самостійно звернулась до Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області.

При цьому суд не приймає посилання позивача та її представника , що заяву про зняття з реєстраційного обліку було виконано іншою особою , у зв`язку з наступним.

Так, з наданої копії постанови про закриття кримінального провадження від 20.10.2014, прийнятої слідчим СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС в Харківській області, вбачається, що кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12013220480001341 від 25.02.2013 закрито у зв`язку з відсутністю і діянні складу кримінального правопорушення посадових осіб УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова.

Також з цієї ж постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що в ході розслідування кримінального провадження було проведено судово- почеркознавчу експертизу, згідно якої підпис від імені ОСОБА_1 виконано не нею, а іншою особою, але судово- почеркознавча експертиза проводилась по копії заяви. Згідно з інструкцією «Про призначення та проведення судових експертиз та експертиних досліджень», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, заборонено експертам проводити експертизи по ксерокопіям документів, оскільки залежно від кута падіння світла, положення листа та ін. текст втрачає безліч індивідуальних особливостей почерку, що не дозволяє експерту надати відповідь.

У зв`язку з чим слідчий у постанові про закриття кримінального провадження, зазначає, що не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що підпис ОСОБА_1 був підроблений, а не залишений нею самою, так як вона з ОСОБА_5 знаходиться у неприязних стосунках.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тому, позивач відповідно до вказаних норм ст.ст. 12, 81 ЦПК України зобов`язаний у цій справі довести, що у уповноваженого працівника були відсутні підстави для зняття її з реєстрації .

Суд зазначає, що позивачем не надано належних , допустимих та достовірних доказів того, що нею не було підписано заяву про зняття з реєстрації, оскільки до матеріалів справи ОСОБА_6 надано копію постанови про закриття кримінального провадження, де органом досудового розслідування зазначено, що не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що підпис ОСОБА_1 був підроблений.

Також, позивачем не надано доказів, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження була оскарження у встановлені КПК України строки. Тобто постанова слідчого про закриття кримінального провадження є чинною.

Отже, суд приходить до висновку, що всупереч положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивач не довів належними, достовірними доказами, що підпис в заяві про зняття з реєстрації виконаний не нею.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позивачем не доведено позовні вимоги, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 7, 11,12, 13,19,47,48,51,51, 81, 133, 141, 158,175,263,264, 265 ЦПК, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції від 01.01.2011), суд ,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення реєстрації місця проживання - відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.10.2020.

СУДДЯ - І.В. СЕМІРЯД