Ухвала суду № 92490335, 23.10.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/2054/2020

Справа № 428/2369/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в особі слідчого судді Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Солошенка П.В., прокурора Новікова І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шевченка Д.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Сєвєродонецького міського суду клопотання прокурора Луганської обласної прокуратури Новікова І.О., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 21.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015130000000380, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Верхня Дуванка, Сватівського району, який має неповну загальну середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає зв адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання прокурора Луганської обласної прокуратури Новікова І.О., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 21.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015130000000380, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що в березні-квітні 2014 року в м. Луганську створено стійке ієрархічне об`єднання - терористичну організацію, так звану «Луганську народну республіку» (далі-ЛНР), учасники якої на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ЛНР».

Наприкінці 2014 року - початку 2015 року, більш точної дати під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, громадянин України ОСОБА_1 , маючи умисел на участь у терористичній організації «ЛНР», перебуваючи на території Луганської області, не підконтрольній органам державної влади України (тимчасово окупованій території України) вступив до вищевказаної терористичної організації, а саме до її озброєного формування з метою участі у бойових діях проти сил АТО.

У подальшому, в період з квітня 2015 року по теперішній час, знаходячись у с. Весела Гора Словяносербського району Луганської області та інших населених пунктах на території підконтрольній «ЛНР» (містах Стаханов, Кіровськ та Первомайськ), перебуваючи у лавах озброєного формування зазначеної терористичної організації брав участь у бойових діях проти сил АТО, виконуючи роль оператора-навідника БПМ та зв`язківця.

Орган досудового розслідування вважає, що враховуючи наведені дії ОСОБА_1 , останній обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Прокурор у клопотанні посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходжу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У зв`язку з чим у клопотання прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор Новіков І. О. та слідчий підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурор в обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилається на те, що про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить тяжкість злочину, а саме згідно зі ст. 12 КК України, вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, та покарання за його вчинення передбачено у вигляді позбавлення волі до 15 років, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час офіційно ніде не працевлаштовувався, ніде не навчався, не має постійного джерела доходу, що у свою чергу свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, також з 13.11.2015 органом досудового розслідування останнього оголошено у розшук, за місцем фактичного проживання не перебував та переховувався від органів досудового розслідування.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_2 під час вчинення злочину розповідав свідку ОСОБА_3 про свою участь у збройному формуванні терористичної організації «ЛНР» та пропонував взяти участь. Враховуючи дружні або приятельські зв`язки зі свідком існує ризик незаконно впливати на його свідчення у подальшому.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення умисного, особливо тяжкого злочину, його характер, суспільна небезпечність, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів та свідчить про можливість скоєння ОСОБА_2 нового кримінального правопорушення.

У зв`язку з викладеним, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання його спробам ухилитися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, чи обрати інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Крім того пояснив, що він визнає, що перебував на тимчасово окупованій території, однак безпосередньо не приймав участі у бойових діях. Події, які йому інкриміновані, відбувались коли він був неповнолітнім, а саме коли йому було 17 років. На той час він мешкав з бабусею та батьком. Його матір мешкає у місті Харків. Деякий час він проходив службу в ЛНР, потім звільнився і знайшов роботу на лісозаготовці. Підтверджує, що на наданих до матеріалів клопотання фотознімках зображено його. Наразі він готовий співпрацювати з органом досудового розслідування. Вважає, що у 2015 році, коли він поїхав на непідконтрольну територію, вчинив безглуздя, він не розумів до яких наслідків це може призвести.

Захисник Шевченко Д.В. у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м`який запобіжний захід, який буде достатнім для досягнення мети запобіжного заходу. Вважає, що підозра не обґрунтована, оскільки ОСОБА_1 не заперечує того факту, що перебував на тимчасово непідконтрольній території, однак останній не приймав участі в бойових діях. При цьому ОСОБА_1 повернувся на підконтрольну територію України, де мешкають його батьків та рідні.

Вислухавши клопотання прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд установив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження, внесене 21.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015130000000380.

07.10.2015 в рамках зазначеного кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру, але вона не була вручена через непроживання останнього за місцем своєї реєстрації та перебування в розшуку через знаходження на непідконтрольній території. У зв`язку з чим, підозра ОСОБА_1 вручена 22.10.2020, тобто лише при затриманні на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 за ч.1 ст. 258-3 КК України органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:

- протокол допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з яких видно, що ОСОБА_1 з грудня 2014 року до теперішнього часу брав участь в збройному формуванні терористичної організації «ЛНР»;

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 , згідно з яким ОСОБА_1 у період з грудня 2014 року до теперішнього часу брав участь у збройному формуванні терористичної організації «ЛНР» та отримав поранення в ногу під час бойових зіткнень з ЗСУ. Крім того, ОСОБА_1 має сторінку в соціальній мережі «Вконтакте» під назвою « ОСОБА_7 », де містяться зображення ОСОБА_1 у військовій формі. ОСОБА_3 вів переписку з ОСОБА_1 у вказаній соціальній мережі;

- протокол огляду сторінки у соціальній мережі «Вконтакте» під назвою « ОСОБА_7 », з якого вбачається, що на сторінці розміщені фотографії ОСОБА_1 , де останній зображений зі зброєю у руках та поряд з військовою технікою. Також на вказаній сторінці містяться матеріали, що пропагують діяльність ЛНР та ДНР;

- протокол огляд переписки в соціальній мережі «Вконтакте» між акаунтами « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_7 ». У зазначеній переписці ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_3 вступити до озброєного підрозділу «ЛНР». Крім того, ОСОБА_1 у переписці зазначає, що брав участь у бойових діях;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з якими свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 за наданим йому фотознімком.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинно бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у інкримінованому злочині, так як надані слідчим свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити дії при зазначених у клопотанні обставинах. При цьому, посилання захисника про неможливість вважати фотознімки недопустимий доказами, суд вважає необґрунтованими, оскільки у судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факту того, що саме його зображено на цих знімках, як не стверджував, що знімки підробні чи викривлені. Також суд зауважує, що наразі відсутні підстави стверджувати, що надані докази є недопустимими з підстав порушення порядку їх збирання, а отже вони є достатніми для того, аби вирішити питання наявності обґрунтованості підозри.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного, а також особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти злочин, чи вчинити інші тяжкі злочини, намагатися впливати на відомих йому свідків. Ці обставини доведені прокурором у судовому засіданні, оскільки підозрюваний переховувався на непідконтрольній державній владі Україні території, де продовжує своє діяльність терористична організація ЛНР, що свідчить про те, що ОСОБА_9 може повернутися до лав цієї організації. Крім того, свідками у кримінальному провадженні є знайомі ОСОБА_9 , а отже останній, перебуваючи на волі, може здійснити на них вплив.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, відсутність останнього тривалий час за місцем свого проживання, тривалий час перебування в лавах терористичної організації, а отже сталих сімейних зв`язків, стороннього виховного впливу, як і відсутність освіти та місця роботи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є необхідним для запобігання встановленому у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Ухвалюючи саме таке рішення, суд звісно враховує також і той факт, що на час вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , останній був неповнолітнім, виховувався в неповній родині, що свідчить про відсутність належного батьківського виховання, впливу на особистість неповнолітнього, як і роз`яснень щодо тих подій, які відбуються на території України. Ці обставини, на погляд суду, могли призвести до вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину. Однак встановлення цих обставин, як підстав вчинення злочину, повинно відбуватися судом при розгляді справи по суті, та не можуть свідчити про відсутність або зменшення вірогідності ризиків, які встановлені в судовому засіданні.

Отже, клопотання прокурора Луганської обласної прокуратури Новікова І.О., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 21.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015130000000380, у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що положення ч. 5 ст. 176 КПК України, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-2585, 260, 261 КК України, визнані не конституційними рішенням Конституційного суду України від 25.06.2019 у справі № 7-р/2019 (3-68/2018 (3846/17, 2452/18, 3657/18, 347/19).

А тому, з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, як і формулювання підозри, не вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо вчиняв дії пов`язані з заподіянням шкоди життю чи здоров`я людей, а отже, на думку суду, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 можна визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 липня 2020 року (2197 грн), що становить 175760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят), а випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_1 22.10.2020 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, що свідчить також про відсутність порушень прав ОСОБА_1 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_1 затримали на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу, і під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді, як і права на захист.

Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Луганської обласної прокуратури Новікова І.О., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 21.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015130000000380, у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту його затримання - 22.10.2020.

Ухвала діє до 20 грудня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя В. М. Олійник