Ухвала суду № 92489731, 26.10.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6672/20

провадження № 1-кс/405/3100/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Майданніков О.І., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Ожога С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Урсаленка Б.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області Дейкун І.О. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2020 №12020120000000354, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, не одруженому, працюючому фізичною особою-підприємцем, не маючому на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше не судимому,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні вказує про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, тяжкість можливого покарання

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, в тому числі надав і письмові заперечення, в яких вказав на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри та заявлених слідчим, прокурором ризиків, у зв`язку з чим вважав за необхідне відмовити в задоволенні клопотання взагалі.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2020 №12020120000000354, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України.

24.10.2020 о 12 год. 31 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України.

Цього ж дня ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК України, згідно з якою, мешканці м. Кропивницький Кіровоградської області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не займаючись і не бажаючи займатися суспільно-корисною працею, спонукаємі корисливим мотивом, достовірно знаючи, що протягом вересня-жовтня 2020 року відбудеться передвиборча кампанія із місцевих виборів 2020 року, у тому числі на території м. Кропивницький, у серпні 2020 року стали на шлях реалізації своїх злочинних намірів, при цьому обрали предметом посягань виборчі права людини та громадянина.

Будучи в довірливих відносинах із поки невстановленими представниками політичної партії «Наш Край», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали діяти в інтересах цієї політичної партії та окремих її кандидатів. Згідно злочинного плану, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали відшукати у м. Кропивницький у межах територіального виборчого округу №1 з виборів депутатів Кропивницької міської ради виборців, які за надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі по 500 грн. кожному мали б проголосувати за Політичну Партію «Наш Край» та кандидата у списку від цієї партії ОСОБА_3 . Крім того, вказані особи (виборці) мали також у бюлетені з виборів депутатів по Територіальному виборчому округу №5 з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради проголосувати за Політичну Партію «Наш Край» та кандидата у списку від цієї партії ОСОБА_4 .

З цією метою в серпні 2020 року, точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_2 , згідно заздалегідь зазначеного плану та своєї визначеної ролі, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили дії, направлені на підкуп виборців.

Для реалізації злочинного задуму ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до свого знайомого ОСОБА_5 й інших поки невстановлених слідством осіб, які мали відшукати у м. Кропивницький у межах територіального виборчого округу №1 з виборів депутатів Кропивницької міської ради осіб, які за надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі по 500 грн. кожному мали голосувати за Політичну Партію «Наш Край» та кандидата у списку від цієї партії ОСОБА_3 . Крім того, вказані особи (виборці) мали також у бюлетені з виборів депутатів по Територіальному виборчому округу №5 з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради голосувати за Політичну Партію «Наш Край» та кандидата у списку від цієї партії ОСОБА_4 .

23.10.2020 у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину зафіксовано факт передачі ОСОБА_2 ОСОБА_5 для передачі виборцям у якості авансу неправомірної вигоди - грошові кошти в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень. При цьому, ОСОБА_2 зазначив, що решту коштів буде передана згодом ОСОБА_1 .

Станом на ранок 24.10.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою ОСОБА_5 мали намір підкупити 38 осіб (виборців), які мали голосувати у межах територіального виборчого округу №1 з виборів депутатів Кропивницької міської ради та по Територіальному виборчому округу №5 з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради в інтересах кандидатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та політичної партії «Наш Край».

24.10.2020 ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_1 біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

24.10.2020 у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину зафіксовано переговори між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , у ході яких останній передав ОСОБА_1 список із 11 осіб (виборців), які мали голосувати у межах вказаних територіальних виборчих округів в інтересах кандидатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та політичної партії «Наш Край». Після цього, ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду, а саме: дістав з кишені своєї куртки грошові кошти в сумі 1 800 гривень (9 купюр номіналом по 200 гривень), які передав ОСОБА_5 для підкупу виборців м. Кропивницький.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт с) пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 19.10.2020 (а.с. 7-8), від 23.10.2020 (а.с. 13-14) від 24.10.2020 (а.с. 16-17), протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.10.2020 згідно з яким свідок ОСОБА_5 впізнав особу, яка зображена на фотознімку під №2, як особу, що пропонувала йому знайти людей, які за гроші проголосують за особу, на яку вкажуть. Згідно довідки до вказаного протоколу від 19.10.2020 особа, яка зображена на фотознімку №2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протоколи проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23.10.2020 (а.с. 21-22), протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - у вигляді аудіо-, відеоконтролю стосовно громадянина ОСОБА_1 від 23.10.2020 (а.с. 23-26).

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 160 КК України.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість впливати на свідка ОСОБА_5 , оскільки саме ОСОБА_1 пропонував свідку за грошову винагороду знайти людей, які за кошти проголосують необхідну людину на місцевих виборах в м. Кропивницькому.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, не має постійного місце проживання, оскільки як вказав підозрюваний проживає у квартирі, яку винаймає його дівчина, працює фізичною особою підприємцем, не одружений та не має на утриманні дітей, характеризуючих даних відсного підозрюваного з місця реєстрації, фактичного проживання, роботи сторонами надано не було. При цьому, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини сама по собі відсутність в особи постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (рішення у справі «Пшевечерський проти Росії, «Сулаоя проти Естонії»).

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід – тримання під вартою тільки на 30 днів, оскільки наявність вищевказаних ризиків після спливу вказаного строку підлягають повторному встановленню та перевірці.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується матеріальний стан підозрюваного, тяжкість можливого покарання.

Слідчий суддя вважає, що застава - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 126120 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

При цьому, слідчим та прокурором не доведено, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави не спроможний забезпечити належну поведінку підозрюваного, а отже, не доведено виключний випадок необхідності визначення розміру застави понад межі визначені в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу – застави 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 181, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою підозрюваному, - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою строком на 30 днів, тобто з 12 год 31 хв. 24.10.2020 до 12 год. 31 хв. 22.11.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 126120 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12020120000000354 від 19.10.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 22.11.2020 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб з свідками у кримінальному провадженні за вийнятком участі в слідчих діях та в суді.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 12 год. 31 хв. 22.11.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Олексій Іванович Майданніков