Ухвала суду № 92487705, 07.10.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/65/19

2/465/3059/20

Ухвала

судового засідання

07.10.2020 року Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Кузя В.Я.

при секретарі Левицькому М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» та Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа Відокремлений підрозділ “Гуртожиток” Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту про визнання права на користування житлом та реєстрацію, -

встановив:

Позивачі звернулися в суд з позовною заявою про визнання права на користування житлом та реєстрацію.

В чергове судове засідання 07 жовтня 2020 року керівник Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» І.В. Персков не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на вказане, суд вважає, що в діях директора Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» І.В. Перскова є ознаки неналежного виконання своїх процесуальних обов"язків, зокрема неприбуття до суду особи, явка якої визнана судом обов"язковою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).

Оскільки, неявка директора Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» І.В. Перскова - унеможливлює продовження розгляду даної цивільної справи, з метою її повного та всебічного розгляду, суд вважає за необхідне застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 липня 2020 року становить 2 197 (дві тисячі сто дев`яносто сім) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦПК України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Отже, у зв`язку з зловживанням процесуальними правами, як сторони по справі, суд вважає за необхідне застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 197 (дві тисячі сто дев`яносто сім) гривень.

Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.143, 144, 148, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

постановив:

Застосувати до учасника судового процесу - директора Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» І.В. Перскова - заходи процесуального примусу.

Стягнути з ОСОБА_3 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) штраф в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 197 (дві тисячі сто дев`яносто сім) гривень на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні./Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача:31116106026007, код класифікації доходів бюджету:21081100

Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. Кузь