Рішення № 92487517, 22.10.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5998/19

пр.№ 2/464/126/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2020 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.,

секретаря судових засідань Бігун Ю.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Львівського комунального підприємства «Житловик-С» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_4 06.11.2019 звернулась у суд із позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9775 грн., завданої внаслідок залиття квартири, про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. Крім того, просить стягнути витрати на проведення оцінки вартості будівельно-монтажних робіт приміщень квартири в розмірі 200 грн., витрати на проведення звіту про незалежну оцінку вартості будівельно-монтажних робіт приміщень будівлі та пошкодженого майна від 10.09.2018 в розмірі 1000 грн., судові витрати.

Обґрунтовує позов тим, що їй належить квартира АДРЕСА_1 . 09 січня 2017 року у квартирі позивачки із стелі у кухні та ванні кімнатах почала текти холодна вода. Зазначила, що затоплення належної їй квартири є неодноразовим і відбувається з вини відповідачів, оскільки у квартирі, яка розташована поверхом вище розташована каналізаційна труба, яка протікає. Всі неодноразові усні і письмові звернення з проханням замінити каналізаційну трубу не дають позитивних результатів, тому змушена звернутись до суду. Згідно із актами обстежень від 16.01.2017, 02.02.2017, 20.02.2017, складеним комісією ЛКП «Житловик-С», затоплення квартири позивача є систематичним і неодноразовим, а причиною затоплення є аварійний стан частини каналізаційної труби, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_2 , співвласники якої не дають доступу працівникам ЛКП «Житловик-С». Внаслідок залиття, квартира позивача потребує поточного ремонту. Зі звіту про визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі позивача від 10.09.2018, розмір становить 9775 грн.

Крім того, зазначила, що вона є особою похилого віку (81 рік), дитиною війни. Внаслідок неодноразових затоплень її квартири через недбале ставлення сусідів з розміщеної поверхом вище квартири і неусунення несправності недоліків каналізаційної труби ЛКП «Житловик-С» протягом значного проміжку часу позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях та негативних емоціях, внаслідок залиття квартири порушено звичний спосіб життя, вона відчуває тривогу та стрес, перестала спокійно спати. Оцінює розмір моральної шкоди 50 000 грн., яку просить стягнути з відповідачів солідарно.

Крім того, просить стягнути з відповідачів витрати на проведення оцінки вартості будівельно-монтажних робіт приміщень квартири в розмірі 200 грн., витрати на проведення звіту про незалежну оцінку вартості будівельно-монтажних робіт приміщень будівлі та пошкодженого майна від 10.09.2018 в розмірі 1000 грн. та відшкодувати судовий збір в розмірі (768 +1921) 2689 грн.

Ухвалою судді від 25 листопада 2019 року прийнято до розгляду і відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

23.12.2019 представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позов вважає безпідставним, оскільки залиття квартири позивача відбувається через тріщину у каналізаційному стояку на рівні квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться вище її квартири та належить відповідачам. Наполягає, що залиття розпочались безпосередньо після проведення ремонтних робіт у квартирі позивача. Так, сантехнік ЛКП «Житловик-С» ОСОБА_7 , діючи приватно, проводив ремонтні роботи в квартирі позивача вкрай непрофесійно, використовуючи для демонтажу каналізаційного стояка кувалду замість сучасного ріжучого інструменту. При цьому, здригався весь будинок, від потужних ударів чавунний каналізаційний стояк було пошкоджено, одночасно з`явились тріщини на плитці підлоги у квартирі АДРЕСА_2 , що належить відповідачам. Оскільки залиття квартири позивачки відбувається по її вині, тому позов не визнають повністю.

16.01.2020 від відповідача ЛКП «Житловик-С» надійшов відзив, з якого вбачається, що позов вважають необґрунтованим та безпідставним. По суті виникнення даного спору повідомляють наступне. Після звернення позивача у січні 2017 року про підтоплення її квартири мешканцями квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище, працівниками ЛКП з виходом на місце з`ясовано, що стояк каналізаційної труби у квартирі АДРЕСА_2 має тріщину, через яку відбувається підтікання води, що спричиняє затоплення квартири АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом нижче. Аварійна труба знаходиться у ніші, яка зашита власниками квартири АДРЕСА_2 керамічною плиткою, що унеможливлює вільний доступ для проведення заміни аварійної труби, а демонтувати плитку власники квартири АДРЕСА_2 відмовляються. Крім неодноразових усних розмов та попереджень для ліквідації аварійної ситуації, ЛКП «Житловик-С» надіслало письмове попередження власникам квартири АДРЕСА_2 , а у березні 2019 звернулись до суду із позовною заявою про зобов`язання власників квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підготовити і надати доступ для проведення заміни аварійної частини каналізаційного стояка, який проходить у їх квартирі. Вважають, що ЛКП «Житловик-С» провів всі необхідні дії для ліквідації аварійної ситуації і у зв`язку з ненаданням доступу по заміні аварійної ділянки каналізаційної труби відповідачами по справі - власниками квартири АДРЕСА_2 просять відмовити у задоволенні позову.

Судові засідання відкладались з різних причин. Заява представника відповідача ОСОБА_2 про розгляд в порядку загального провадження залишена без розгляду (протокольною формою від 23.12.2019), клопотання про зупинення провадження у даній справі - залишено без задоволення (протокольною формою від 23.12.2019).

24.01.2020 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_8 надійшла відповідь на відзив.

11.02.2020 від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на адресу суду надійшов висновок експерта №02/20 від 11.02.2020 по результатам проведення будівельно-технічної експертизи, який долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Поліковський Г.М., діючи на підставі ордера на надання правової допомоги (а.с.148), підтримав позов, просить задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Мартиневич О.А., діючи на підставі ордера серія ЛВ №173508 на надання правової допомоги (а.с.64) заперечив проти позову повністю. Просить відмовити. Покликається на показання свідків, висновок експерта, рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24.01.2019, яким відмовлено у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третьої особи ЛКП «Житловик-С» про відшкодування шкоди, інші документи.

У судовому засіданні представник відповідача ЛКП «Житловик-С» - адвокат Борох З.І., діючи на підставі довіреності від 17.02.2020 (а.с.159), заперечила проти позову повністю. Просить відмовити.

Заслухавши вступні слова учасників процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи № 464/2502/17 (2/464/325/19), з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.22). Квартира розташована на 3-му поверсі 5-ти поверхового будинку. Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 , відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласниками цієї квартири (а.с.134).

Як встановлено дослідженням наданих суду письмових доказів, 16.01.2016 (2017), 02.02.2017, 20.02.2017 комісією у складі працівників ЛКП «Житловик-С»: майстра ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , складено акт про те, що проведено обстеження квартири позивача АДРЕСА_3 і виявлено, що мало місце затоплення з квартири АДРЕСА_2 - стеля кухні та санвузла в квартирі позивача. (а.с.29,30,31). Факт неодноразового залиття сторонами визнані та не оспорюються.

З акту від 12.12.2017, складеного комісією у складі працівників ЛКП «Житловик-С»: майстра Мандзія Р., юриста Хом`як І. , слюсаря-сантехніка ОСОБА_12 , вбачається, що з виходом на адресу по АДРЕСА_4 при обстеженні квартири АДРЕСА_2 в санвузлі виявлено тріщину вздовж труби мережі каналізації, фотофіксація додається. (а.с.35)

Згідно звіту від 10.09.2018 вартість відновлювальних будівельно-ремонтних робіт у квартирі позивача станом на 10 вересня 2018 року становить 9775 грн. (а.с.10-22)

Досліджені в судовому засіданні докази в силу вимог ст.ст.76-79 ЦПК України є належними, оскільки стосуються предмету та підстав позову, є допустимими, оскільки отримані у визначений чинним законодавством спосіб, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки не спростовані жодними іншими належними і допустимим доказами.

Своїх розрахунків вартості пошкодженого майна, а також висновків експертів, які б спростували висновок, викладений у Звіті суб`єкта оціночної діяльності від 10.09.2018, відповідачі не надали, клопотань щодо призначення судової товарознавчої чи судової будівельно-технічної експертизи не заявлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( в редакції на час виникнення правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 13 вказаного Закону встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносять до житлово-комунальних послуг і включають прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо, послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Закон регламентує права та обов`язки як споживача, так і виконавця цих послуг (статті 20, 21 Закону).

У пункті 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій зазначено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання.

Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Пунктом 2.1.5 Правил передбачено, що до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно з пунктом 5.3.4 Правил під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.

З акта від 05.03.2019, складеного комісією в складі головного інженера ОСОБА_13 , майстра по поточному ремонту ОСОБА_14 майстра по експлуатації житлового фонду ОСОБА_15 з виходом по адресу АДРЕСА_4 за наслідками обстеження квартири АДРЕСА_3 виявлено сліди замокання на стінах, стелях кухні, коридору та санвузла. Причиною затоплення є аварійний стан частини каналізаційної труби, що знаходиться у ніші комунікацій у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 (а.с. 40). Наданий акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, не суперечить іншим доказам у справі, а наведені в ньому дані не спростовані.

Отже, причиною залиття квартири позивача №47 є: аварійний стан частини каналізаційної труби у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачам.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що в жовтні 2016 року дізнався від своєї матері, що у будинку провадяться ремонтні роботи. Пояснив, що в квартирі позивача він не був і не бачив обсяг ремонтних робіт, про заміну труби дізнався від зятя позивача. При цьому вказав, що по плитці у ванній кімнаті пішла тріщина, а також приходив головний інженер ЛКП після залиття квартири позивача. Також вказав, що йому відомо про те, що у квартирі, яка розташована поверхом вище квартири АДРЕСА_2 існували несправності у системі зливу унітазу.

Свідок ОСОБА_17 показав суду, що приїхав у квартиру відповідачів на прохання матері, намагався потрапити у квартиру позивача, але дверей йому не відкрили, він не бачив особисто яким чином і чи проводились будь-які ремонтні роботи у квартирі позивача. Зробив висновки про те, що позивач проводила заміну частини каналізаційної труби по наслідкам, а саме побачив тріснуту поличку і плитку у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_18 показала суду , що проживає у квартирі АДРЕСА_2 у своєї дочки. У жовтні 2016 року в межах свого помешкання почула сильний шум, який нагадував роботу дрелі, водопостачання у квартиру припинилось. Тому вона зателефонувала сину і зятю, які приїхали, але потрапити до квартири позивача не змогли.

Суд зауважує, що всі допитані свідки не були у квартирі позивача, не бачили ні обсяг, ні якість, ні спосіб заміни частини каналізаційної труби сантехніком ОСОБА_19 , котрий є працівником ЛКП «Житловик-С», отже, надана інформація свідками, які є родичами відповідачів -власників квартири АДРЕСА_2 , є лише їх сприйняттям і припущеннями імовірниї причини аварійного стану частини каналізаційної труби, розташованої в їх помешканні.

При цьому, долучений висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 02/20 від 11.02.2020 також містить показання свідків, з якого вбачається: 1. Причиною утворення тріщини у каналізаційному стояку на рівні квартири АДРЕСА_5 та у керамічній плитці, якою облицьована підлога квартири АДРЕСА_2 є проведення ремонтних робіт по заміні каналізаційного стояка на рівні квартири АДРЕСА_6 . 2. Каналізаційний стояк в частині, що проходить через квартири АДРЕСА_7 не придатний для подальшої експлуатації. (а.с.122-141). На переконання суду, наданий представником відповідачів ОСОБА_2. висновок дослідження є належним доказом, оскільки не може беззастережно вказувати на причину утворення тріщини каналізаційної труби, а саме проведення ремонтних робіт позивачем по заміні каналізаційної труби, оскільки такий складений судовим експертом на підставі показань свідків, котрі були допитані судом і котрі ствердили, що не були присутні в квартирі позивача, не бачили ні обсяг, ні спосіб, ні заміну частини каналізаційної труби.

У частині третій статті 12 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі випадків наявності підстав звільнення від доказування.

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.

Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу, а позивач у свою чергу повинен довести наявність шкоди та її розмір.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Встановлено що причиною неодноразового затоплення квартири АДРЕСА_3 є аварійний стан частини каналізаційної труби, що знаходиться у ніші комунікацій у ванній кімнаті у квартирі АДРЕСА_2 , а відтак, відповідальність за технічний стан цієї труби лежить саме на ЛКП «Житловик-С», який є балансоутримувачем багатоквартирного будинку, а не на власниках квартири АДРЕСА_2 .

Отже, на підставі вимог ст.1166 ЦК України спричинена позивачу матеріальна шкода підлягає стягненню саме з ЛКП «Житловик-С» як особи відповідальної за стан внутрішньо будинкових мереж.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 на те, що причиною залиття квартири позивача є вина самої позивачки, яка непрофесійно і нефахово замінила частину каналізаційної труби в своїй квартири не заслуговують на увагу суду, оскільки не надано належних доказів про обсяг і якість проведених роботи слюсарем сантехніком ОСОБА_19 , який є працівником ЛКП «Житловик-С». Доводи про те, що сантехнік ОСОБА_7 діяв приватно у квартирі позивача не доведені жодними доказами. Крім того, не заслуговують на увагу суду доводи про відсутність доступу до загальних комунікацій для ліквідації витоку, оскільки події залиття мали місце ще у січні 2017 року, на час розгляду справи по сплину 3-х років ЛКП «Житловик-С» не вчинив належних дій для заміни каналізаційної труби, тоді як відповідач ЛКП «Житловик-С» як балансоутримувач майна не звільнений від обов`язку дбати про заміну та здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що завдання шкоди позивачу знаходиться в прямому причинному зв`язку з неправомірною бездіяльністю відповідача ЛКП «Житловик-С», оскільки відповідальність за належний технічний стан інженерних мереж несе саме балансоутримувач, що потягло залиття квартири позивача. На переконання суду, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ЛКП «Житловик-С» на користь позивача матеріальної шкоди в зазначеному позивачем розмірі - 9775 грн.

Крім того, статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 Цивільного Кодексу України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та враховуючи характер, глибину моральних страждань, що носили характер переживань з приводу порушення права власності, тривалості негативних наслідків (з січня 2017 року по даний час), внаслідок чого позивач вимушена звертатись за захистом порушеного права як до суду, так і до суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості пошкодженого майна, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000 грн., що на думку суду, є достатнім відшкодуванням понесених позивачем немайнових втрат.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на проведення оцінки вартості будівельно-монтажних робіт в розмірі 200 грн., в розмірі 1000 грн. як вартість за звіт, то в цій частині суд відмовляє, оскільки документально такі розміри не підтверджені.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995-004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, суд позов задовольняє частково і стягує з ЛКП «Житловик-С» матеріальну шкоду в розмірі 9775 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., в решті позовних вимог - відмовляє.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, понесені позивачем судові витрати необхідно стягнути з відповідача ЛКП «Житловик -С».

На підставі ст.ст.22, 1166, 1167 ЦК України та керуючись ст.ст.3, 13, 76-78, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Львівського комунального підприємства «Житловик-С» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Житловик-С» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 9775 ( дев`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень, моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, судові витрати в розмірі 1936 грн. 37 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_9 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_6 , АДРЕСА_9 .

Відповідач: Львівське комунальне підприємство "Житловик-С", м.Львів, пр.Червоної Калини, 38, ЄДРПОУ 20823933.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.10.2020.

Суддя О.Ю.Горбань