Ухвала суду № 92485935, 26.10.2020, Оболонський районний суд міста Києва

26.10.2020 Справа № 756/11757/20

Справа пр. №2-о/756/697/20

ун. №756/11757/20

У Х В А Л А

26 жовтня 2020 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., розглянувши матеріали заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська місцева прокуратура №5, Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з заявою про встановлення факту неправильності зазначення його прізвища у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Нормою п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

У судовому порядку підлягають встановленню факти: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Отже, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

ОСОБА_1 у своїй заяві вказує, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . 02 листопада 2004 року Першою київською державною нотаріальною конторою на указану квартиру на підставі листа прокуратури Мінського району від 08 серпня 2000 року №98 Ж було накладено арешт (реєстраційний номер обтяження 1431327). При внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у відомостях в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна невірно вказано прізвище заявника. Так, замість " ОСОБА_2 " зазначено " ОСОБА_3 ".

За положеннями ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо з заяви вбачається спір про право.

Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 просить встановити, що " ОСОБА_1 " та " ОСОБА_4 ", який зазначений як власник нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у відомостях в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, є однією і тією ж самою особою, посилаючись на те, що встановлення такого факту йому необхідно для звернення до суду з позовом про звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_1 задля подальшого продажу указаного об`єкта нерухомості.

Таким чином, заявник фактично просить встановити факт, який матиме доказове значення при вирішенні спору про звільнення майна з-під арешту, проте під час розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, докази не фіксуються і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи оспорюється.

Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №758/35/18.

Наведені обставини виключають можливість розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю даних щодо власника майна у правовстановлюючих документах на квартиру АДРЕСА_1 та даних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у відомостях в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна управі відповідно до положень ст. ст. 391, 392 ЦК України у порядку позовного провадження пред`явити вимогу про визнання права власності на це майно та звільнення його з-під арешту.

Ураховуючи викладене, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити.

Керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська місцева прокуратура №5, Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.В. Андрейчук