Рішення № 92485784, 22.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10084/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретарів - Міроненко С.П., Стрижеуса В.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_8, третя особа: Департамент патрульної поліції у м. Києві, про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить суд: визнати постанову інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_8 серії серії ЕАМ № 2797074 від 08.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП, протиправною. Постанову інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_8 серії ЕАМ № 2797074 від 08.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 08 липня 2020 року об 23:05 год. інспектором 2 батальйону, 2 роти Управляння патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_8, було винесено постанову серії ЕАМ № 2797074 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Відповідно до змісту постанови, 08.07.2020 р. о 22:56 год. у м. Києві по вул. Харківське шосе, 2Д км. водій керуючи ТЗ не мав при собі реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив п.2.1.6 ПДР- Керування ТЗ особою, без

реєстраційних документів на ТЗ та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивач вказує, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. Винним у скоєнні інкримінованого правопорушення позивач не визнає з наступних підстав. 08.07.2020 року близько 23:00 години позивач рухався із своєю родиною (дружина ОСОБА_2 , та малолітні син ОСОБА_3 , 2015 р.н, малолітня донька ОСОБА_4 2019 р.н..) на належному його дружині автомобілі RANGE ROVER EVOGUE, д.н. НОМЕР_1 по вулиці Харківське шосе в місті Києві в напрямку Дарницької площі, на автобусній зупинці «Ярослава Гашека» дружина позивача вийшла із автомобіля разом з донькою ОСОБА_4 , так як дитина розплакалась та направилась до дому пішки (будинок знаходиться в 200 метрах від місця зупинки). Позивач разом із сином ОСОБА_6 поїхав далі на коло Дарницької площі на розворот. Проїжджаючи по колу Дарницької площі в напрямку вулиці Харківського шосе його запинив патрульний автомобіль поліції д.н.4974 інспектор поліції представився ОСОБА_7 , інший працівник поліції представитися відмовився та як потім з`ясувалося з постанови, це був молодший лейтенант поліції ОСОБА_8 . ОСОБА_7 попросив надати документи, позивач надав посвідчення водія та запитав за яке порушення його було зупинено, поки він шукав технічний паспорт на автомобіль ОСОБА_7 сказав, що буде достатньо показати його в застосунку «ДІЯ», позивач спробував його загрузите але через погане інтернет з`єднання одразу його загрузите не вдалось. На що ОСОБА_7 повідомив позивача, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без реєстраційного посвідчення. Коли позивачу почали роз`яснювати права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, він декілька разів заявив клопотання, що бажає скористатися правовою допомогою адвоката під час розгляду справи та у зв`язку з цим просив відкласти розгляд та повідомити його про час та місце розгляду працівниками поліції даного адміністративного матеріалу також, ним було знайдено оригінал технічного паспорту та пред`явлено його працівникам поліції, проте йому було відмовлено в праві на правову допомогу, що зафіксовано на нагрудному відео реєстраторі ОСОБА_7 , крім того у зв`язку із тим, що із самого початку його зупинення працівники поліції поводилися дивно та зазначали про необхідність сплати 400 грн., та відмовлялися надати йому можливість скористатися правовою допомогою, позивач в 23.04 08.07.2020 року зателефонував на гарячу лінію 102 та повідомив про подію та про відмову працівниками поліції надати позивачу можливість скористатися правом на правову допомогу. Окремо позивач зазначає, що весь час він спілкувався саме із працівником поліції який представився ОСОБА_7 , а не з ОСОБА_8 , який майже одразу виніс постанову не вислуховуючи ні його пояснення, не розглядаючи клопотання, та відмовився ознайомитися із технічним паспортом на автомобіль який був й позивача в наявності. Після цього, ОСОБА_8 запропонував позивачу отримати копію постанови, позивачпогодився отримати копію постанови та у примірнику що залишався у ОСОБА_8 виклав короткі пояснення та зазначив, що йому було відмовлено в надані можливості скористатися правовою допомогою адвоката, та що в нього в наявності технічний паспорт в оригіналі та в застосунку «ДІЯ». Також зазначає, що ним було частково зафіксовано розмову із працівниками поліції на відео на власний телефон та на телефон дружини ОСОБА_2 . На даних відеозаписах зафіксовано, відмову позивачу в наданні права на правову допомогу, відмову оглянути технічний паспорт на автомобіль та фактичне знищення правником поліції ОСОБА_8 примірника постанови на якому він зробив власноручні зауваження, відмову ОСОБА_8 представитися. Так отримавши від нього підписаний із поясненнями примірник постанови ОСОБА_8 скомкав його та роздрукував ще один примірник в якому зазначив, що позивач відмовився його підписати, дана обставина була зафіксована на відео на власний смартфон. За сукупністю вказаних обставин, позивач вважає що постанова серії ЕАМ №2797074 від 08 липня 2020 року є протиправною та такою що підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Ухвалою суду від 20.07.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Витребувано від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України копію відеозапису з камер інспекторів 2 батальйону, 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за 08.07.2020 року з 22 год. 50 хв. по 23 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції у м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити на підставі викладених у позовній заяві обставин.

Відповідач - поліцейський Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник третьої особи - в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, звернувся до суду з письмовими поясненнями, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушеннямінакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 08 липня 2020 року Інспектором 2 роти 2 батальйону УПП у м. Києві ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ №2797074 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 08.07.2020 року о 22 год. 56 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Рендж Ровер» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Харківське шосе, 2д у місті Києві, не мав при собі реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив п. 2.1 б ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.п. 2.1.б Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого виявляє причини та умови, що спричиняють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Поліцейські, під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, керуються наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Відповідно до п. 4 Розділу 1 Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно п. п. 1, 2, 8 Розділу 3 Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення у пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Конституційний Суд України у пункті 2.3 мотивувальної частини вказаного рішення зазначив, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

В той же час, вказане Рішення Конституційного Суду України ухвалено до внесення змін до законодавства про адміністративні правопорушення Законом України від 14.07.2015 №596-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", яким розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Отже, наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених статтею 122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.

Відповідно до вимог ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особив його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Досліджуючи наявні у справі докази, суд враховує наданий позивачем DVD диск з відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення, з якого вбачається, що позивачем було заявлено в усній формі клопотання про надання правової допомоги, в той же час відмовляючи у вказаному клопотанні, відповідач в порушення вимог ст. 286 КУпАП своїми діями порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , яка являється дружиною позивача, пояснила, що 08 липня 2020 року вона разом з позивачем та двома малолітніми дітьми їхали на автомобілі, після того як заплакала дитина, вона вийшла з автомобіля та пішла додому, в машині залишились чоловік та малолітній син, потім чоловік зателефонував їй та попросив повернутись, оскільки чоловік не міг знайти технічний паспорт на автомобіль. Повернувшись, вона знайшла у сумці багажнику портфель, в якому знаходився технічний паспорт на автомобіль та віддала йому.

Відповідно до ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України). Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Таким чином дані, наведені Інспектором 2 роти 2 батальйону УПП у м. Києві ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 у постанові серії ЕАМ №2797074 від 08.07.2020 року, не найшли свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи, оскільки у справі відсутні докази, які б мали підтвердити вчинення позивачем адміністративного правопорушення, також, вказані дані спростовуються наданим відеозаписом та показаннями свідка ОСОБА_2 ..

Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає недоведеним.

Статтею 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд першої інстанції повинен був розглядати справу.

З огляду на наведені вище норми законодавства, Суд зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні в частині позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ №2797074 від 08 липня 2020 року були неправомірними, оскільки при винесені вказаної постанови, відповідачем не розглянуто клопотання позивача про надання правової допомоги, не з`ясовано дійсні обставини справи, що в свою чергу є підставою для скасування вказаної постанови.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст. 139 КАС України, суд присуджує стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигувань суб`єкта владних повноважень судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 420 грн. 40 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 7, 222, 251, 252, 256, 268, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2, 4, 5, 6, 7, 211, 217, 241, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_8, третя особа: Департамент патрульної поліції у м. Києві, про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження - задовольнити частково.

Постанову інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_8 серії ЕАМ №2797074 від 08.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - визнати протиправною.

Постанову інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_8 серії ЕАМ №2797074 від 08.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигувань суб`єкта владних повноважень судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27.10.2020 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - поліцейський Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України молодший лейтенант поліції ОСОБА_8 (м. Київ, вул. Народного ополчення, 9, код ЄДРПОУ 40108646);

Третя особа - Департамент патрульної поліції у м. Києві (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя -