Рішення № 92484200, 26.10.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/3285/20

Провадження № 2-а/183/170/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши у письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, головного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Красовського Анатолія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 03 червня 2020 року головним інспектором відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Красовським А. М. складено протокол про адміністративне правопорушення № 043571, у якому зазначено, що 03 червня 2020 року о 19:45 год. за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, р. Самара в районі «Острів Клуб» громадянин ОСОБА_1 здійснював вилов риби спінінгом з алюмінієвого човна «Експрес» з підвісним двигуном SUZUKI-70 на нерестилищі, чим порушив п. 4.4, 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП. На підставі вказаного протоколу винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Позивач вважає, що не порушував п. 4.4, 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, оскільки відповідно до п. 4.14 вказаних правил, у річках та їх кореневих водах заборонено лов риби в період нересту з 01 квітня по 20 травня. Вказаний період заборони також встановлений у наказі № 18 від 05 березня 2020 року начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області», зокрема, відповідно до розділу другого вказаного наказу, заборонено любительське рибальство з плавзасобів під час руху риби на нерест та на період її нересту на річках і корінних водах з 01 квітня по 20 травня 2020 року. Оскільки оскаржуваний протокол та постанову було складено після закінчення заборонного періоду, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 85 КУпАП. Тому просить визнати незаконною та скасувати постанову від 03 червня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за порушення п. 4.4, 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року позовну заяву було залишено без руху, з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 19-20). 23 червня 2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 21-26). Ухвалою суду від 26 червня 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень (а.с. 27-28).

Законом України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" доповнено Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до Закону України № 731-ІХ від 18 червня 2020 року, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено у новій редакції, а саме: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ вищезазначеного Закону України установлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи, 27 липня 2020 року подали суду відзиви на позовну заяву, які було направлено позивачу 26 липня 2020 року. У наданих відзивах відповідачі просять відмовити у позові ОСОБА_1 , посилаючись на правомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності. В обґрунтування своїх доводів відповідач - Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області зазначає, що пунктом 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства передбачено, що громадянам, які займаються любительським рибальством, забороняється лов водних живих ресурсів на зимувальних ямах. На виконання вимог ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області видано наказ № 114 від 18 жовтня 2019 року «Про заборону на лов водних біоресурсів у зимувальних ямах та основних місць зимівлі у рибогосподарських водних об`єктах області», яким було затверджено перелік зимувальних ям. Вказаним наказом заборонено лов риби на зимувальних ямах з 01 листопада 2019 року до відміни весняно-літньої заборони лову водних біоресурсів у 2020 році. Наказом начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області № 18 від 05 березня 2020 року «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області» встановлено періоди заборони лову під час руху риби на нерест та на період її нересту у водоймах Дніпропетровської області, зокрема встановлено період заборони любительського рибальства під час руху риби на нерест у Дніпровському водосховищі з 01 квітня 2020 року по 10 червня 2020 року. Вказаним наказом визначено, що Самарська затока від Усть-Самарського мосту до м.Новомосковська є нерестовою ділянкою. Місце, де здійснював лов риби позивач - зимувальна яма в районі с. Новоселівка біля річкового клубу «Острів клаб», розташована на ділянці від Усть-Самарського мосту до м.Новомосковська, ще встановлено нерестову заборону лову риби з 01 квітня 2020 року по 10 червня 2020 року, оскільки ця ділянка р. Самара є Самарською затокою і входить до Дніпровського водосховища. Тому відповідач вважає, що позивачем було порушено п. 3.15, 4.4 Правил любительського і спортивного рибальства. Також відповідач зазначає, що позивач неодноразово порушував Правила любительського і спортивного рибальства та притягувався до адміністративної відповідальності. Вважає, що оскаржувана постанова є законною, оскільки місце здійснення правопорушення віднесене до Дніпровського водосховища, на якому нерестова заборона діє з 01 квітня 2020 року по 10 червня 2020 року.

Відповідач - Головний інспектор відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Красовський А. М. у наданому суду відзиві просить відмовити у позові ОСОБА_1 , посилаючись на аналогічні за змістом обставини, викладені у відзиві Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що 03 червня 2020 року головним інспектором відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Красовським А. М. складено протокол про адміністративне правопорушення № 043571, у якому зазначено, що 03 червня 2020 року о 19:45 год. за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, р. Самара в районі «Острів Клуб» громадянин ОСОБА_1 здійснював вилов риби спінінгом з алюмінієвого човна «Експрес» з підвісним двигуном SUZUKI-70 на нерестилищі. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 4.4, 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП (а.с.8).

На підставі вказаного протоколу винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.7).

Розглядаючи вимоги позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 85 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил рибальства.

Диспозиція вказаної статті сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила любительського рибальства, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562, затверджено Правила любительського і спортивного рибальства (надалі за текстом - Правила).

Так, відповідно до п. 4.4 Правил, в нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. Протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова не містять відомостей про те, що кількість засобів лову, виявлених у ОСОБА_1 перевищувала допустимі норми.

Розділ 3.15 Правил містить перелік умов, за яких забороняється лов водних живих ресурсів. До вказаних умов, віднесено, зокрема, і лов на зимувальних ямах. Разом з тим, ні вказаний розділ, ні взагалі Правила не містять заборони лову риби на «нерестилищі».

У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що об`єктивну сторону правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 становить саме лов риби «на нерестилищі».

Тому доводи відповідачів про те, що суть порушення ОСОБА_1 виразилась у здійсненні лову риби на зимувальній ямі суд вважає безпідставними.

У випадку виявлення відповідачем - головним інспектором відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Красовським А. М. лову риби ОСОБА_1 на зимувальній ямі, відповідні відомості мали бути відображені як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, що відповідачем зроблено не було.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що відповідачем вищевказані вимоги закону не було дотримано, оскільки пункти Правил, порушення яких ставилося в провину ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

У позовній заяві позивач посилається на те, що період заборони на лов риби у річках та їх кореневих водах відповідно до п. 4.14.3 Правил встановлено з 01 квітня по 20 травня. Відповідач, посилаючись на наказ начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області № 18 від 05 березня 2020 року «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області» (надалі по тексту - наказ № 18 від 05 березня 2020 року), зазначає, що період заборони любительського рибальства під час руху риби на нерест у Дніпровському водосховищі встановлено з 01 квітня 2020 року по 10 червня 2020 року.

Зі змісту Правил та наказу № 18 від 05 березня 2020 року вбачається, що період, на який встановлено заборону на вилов риби визначається в залежності від статусу та місця розташування водойми, зокрема і того, чи віднесено відповідне місце до переліку зимувальних ям. Суд вважає, що оскільки факт здійснення лову риби саме на зимувальній ямі згідно з протоколом та постановою не ставилось у провину позивачу, з`ясування цих обставин не входить до предмета доказування у цій справі.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем будь-яких допустимих доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку, встановленого КУпАП та КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення обґрунтовані і підлягають задоволенню, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Що стосується вимог позивача про визнання незаконною постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Наведений перелік є вичерпним, у зв`язку з чим вимоги про визнання оскаржуваної постанови незаконною не ґрунтуються на вимогах Закону, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 132, 134, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40995974, адреса: 49049, м. Дніпро, пров. Добровольців,15), головного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Красовського Анатолія Миколайовича (код ЄДРПОУ 40995974, адреса: 49049, м. Дніпро, пров. Добровольців,15) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову головного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області Красовського Анатолія Миколайовича від 03 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП - закрити.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено і підписано 26 жовтня 2020 року.

Суддя Г.Є. Майна