Рішення № 92480460, 26.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/588

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/18088/20

за позовомОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у місті Києві провизнання протиправним та скасування постанови №61727803 від 07.04.2020Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрипки Ю.О. про відкриття виконавчого провадження № 61727803 від 07.04.2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 03.09.2020 р.

Відзив на позов не надано.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020 р. державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП №61727803 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Києві №ЕАК 1793215 від 26.11.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 020 грн.

15.05.2020 р. у вказаному виконавчому провадженні винесено постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає постанову про відкриття виконавчого провадження № 61727803 від 07.04.2020 р. протиправною та просить її скасувати з таких підстав.

Позивач посилається на звернення до суду з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 № "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", Закону України від 18.06.2020 р. № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Щодо оскаржуваної постанови по суті позивач посилається на порушення передбаченого ч. 1 ст. 303 КЗпП України тримісячного строку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення і наявність підстав для повернення виконавчого документу без виконання в порядку п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Києві №ЕАК 1793215 від 26.11.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 020 грн. винесена 31.07.2020 р.; інформація про отримання її позивачем (або інформації про неї) в матеріалах справи відсутня.

Згідно з пп. 2) п. 9 Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з п. 3 р. І Закону України від 18.06.2020 р. № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Згідно з п. 2 р. ІІ Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, позов подано в двадцятиденний строк, передбачений п. 2 р. ІІ Закону № 731-IX, і відповідна заява позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог по суті суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно зі змістом наданої копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2020 р. ВП №61727803 зазначено набрання документом законної сили - 05.12.2019 р.

Відповідно, кінцевий термін пред`явлення вказаного виконавчого документа - постанови Управління патрульної поліції у м. Києві №ЕАК 1793215 від 26.11.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 020 грн. до виконання - по 05.03.2020 р. включно.

Згідно з ч. 1 ст. 303 КУпАП України не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

В матеріалах справи відсутня інформація про строк звернення до виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Києві №ЕАК 1793215 від 26.11.2019 р., тому підстави для висновку про порушення цього строку відсутні.

При цьому, суд зазначає, що виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання вчасно, проте, органом стягнення винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням передбаченого ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII строку, що може свідчити про допущення порушення органом стягнення, а не стягувачем.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не надано доказів вчасного пред`явлення до виконання постанови Управління патрульної поліції у м. Києві №ЕАК 1793215 від 26.11.2019 р., у суду відсутні підстави для висновку про те, що він пред`явлений вчасно.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 125 грн.

Ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до суду надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 31.07.2020 р. №31/07, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Олександра Осадька", предметом якого є надання юридичних послуг, додаткової угоди №2 від 05.08.2020 р. до договору, в якій визначено надання правової допомоги щодо позову про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61727803 від 07.04.2020 р., акту №2 прийняття-передачі наданих послуг від 02.09.2020 р., згідно з яким замовник прийняв послуги вартістю 10 125 грн. (6, 75 витрачених годин по 1 500 грн.) з описом, довідку від 02.09.2020 р. про отримання від позивача 10 125 грн. за надану правову допомогу.

Проте, вказана довідка не є платіжним (розрахунковим) документом, який може підтвердити факт готівкового отримання коштів, тому не може бути доказом фактичної сплати коштів за договором.

З врахуванням викладеного суд не оцінює співмірність оплати послуг адвоката.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 287, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 61727803 від 07.04.2020 року.

4. Присудити до стягнення з Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т Георгая Гонгадзе, 5-Б, код 3448249) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 840, 8 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 26.10.2020 р.