Рішення № 92480420, 26.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/17638/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду в місті Києві надійшов позов ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (ГУ ДКС у м. Києві) висновку про повернення ОСОБА_1 надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік з урахуванням податкової знижки;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0217441311 від 19.07.2019;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві подати до ГУ ДКС у м. Києві висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік з урахуванням податкової знижки.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач звертає увагу на здійснені нею витрати на освіту дитини, що у розумінні ст. 166 ПК України надає право на податкову знижку. Податкове повідомлення-рішення, яким донараховано суму грошових зобов`язань з ПДФО позивач вважає протиправним та безпідставним.

У відзиві ГУ ДФС у м. Києві, цитуючи акт перевірки зазначає про наявність розбіжностей між відомостями платника та контролюючого органу стосовно виплаченої заробітної плати та утриманих податків. Щодо податкової знижки, посилається на те, що право її отримання передбачено нормативно-правовим актом, який набрав чинності пізніше здійснених позивачем витрат.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Між ОСОБА_1 (замовник) та Приватним закладом освіти «КМДШ» (виконавець) укладено договір № 2018К/5125 від 06.06.2018, предметом якого є надання виконавцем освітніх послуг з навчання дитини замовника на рівні загальної середньої освіти.

За платіжним дорученням № 2840850309 від 06.06.2018 ОСОБА_1 сплачено 180 000,00 грн на користь Приватного закладу освіти «КМДШ» за договором № 2018К/5125 від 06.06.2018.

За 2018 рік позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи, за змістом якої зазначено про 44676,00 грн доходу у формі заробітної плати, 1 400 000,00 грн подарованого майна. Також зазначено про сплачену роботодавцем позивача суму ПДФО - 8041,68 грн та військового збору - 670,20 грн.

У подальшому ГУ ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку згаданої декларації, результати якої оформлені Актом № 3855/26-15-13-11-21 від 02.06.2019, за змістом якого контролюючим органом виявлено розбіжності, а саме, відома сума доходу у вигляді заробітної плати - 33507,00 грн, сума ПДФО - 6031,26 грн, сума податкової знижки - 0,00 грн.

Перевіркою встановлено завищення отриманої заробітної плати та перерахованого ПДФО.

На підставі згаданого акту на адресу позивача направлено ППР № 0217441311 від 19.07.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДФО на 8041,68 грн.

Податкову знижку не визнано, оскільки фактичні витрати понесені до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України № 2477-VIII від 03.07.2018.

Позивач не погодився із винесеним рішенням та висновком стосовно податкової знижки та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п. 163.1 ст. 163 ПК України).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Із матеріалів справи убачається, що дохід ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати за 2018 рік виплачений Приватним нотаріусом Мельник І. Л. , у якої позивач працювала на посаді помічника нотаріуса.

Таким чином, Приватний нотаріус Мельник І. Л. є особою, яка нараховує оподатковуваний ПДФО дохід, відповідно, є податковим агентом ОСОБА_1 у 2018 році.

За даних обставин, оскільки відповідачем не надано доказів повернення утриманого із заробітної плати ОСОБА_1 ПДФО, відсутні підстави звернення із ППР до особи, обов`язок сплати ПДФО якої покладається на податкового агента.

Таким чином, обґрунтування оскаржуваного ППР базується лише на презюмуванні порушення норм ПК України без зазначення в такому ППР та акті перевірки, у чому саме полягає таке порушення.

Наведене протирічить принципу обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень, яке повинно бути зрозумілим та доступним, зокрема, платнику податків.

Із встановлених судом обставин, керуючись ч. 2 ст. 77 КАС України, за змістом якої тягар доведення правомірності рішення покладається на суб`єкта владних повноважень, підстави для збільшення грошового зобов`язання з ПДФО для ОСОБА_1 за 2018 рік відсутні, а оскаржувана ППР є протиправною.

Щодо податкової знижки, як вже зазначалось, контролюючий орган зробив висновок про те, що витрати, понесені до набрання чинності законом Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України № 2477-VIII від 03.07.2018 не створюють підстав для регламентованої ст. 166 ПК України пільги. Витрати у розмірі 180 000,00 грн понесені позивачем 06.06.2018 та, за висновком ГУ ДФС у м. Києві не можуть зараховуватись на користь податкової знижки.

Як вже зазначалось, у разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Норми ПК України право на податкову знижку з річним оподатковуваним доходом.

У редакції від 19.04.202018 пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК України був викладений наступним чином: «Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення.».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України № 2477-VIII від 03.07.2018 пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК України викладено в оновленій редакції: «Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення».

Відтак, у зміненій редакції включено витрати, зокрема, на шкільну освіту.

Згідно з п. п. 166.1ст. 166 ПК України право платника податку на податкову знижку.

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року;

підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

За висновком суду, право на отримання податкової знижки з ПДФО не пов`язане з датою включення відповідного виду витрат до переліку ст. 166 ПК України, а з фактом наявності такого виду витрат в законі станом на дату подання відповідної декларації та запитом на реалізацію права на отримання податкової знижки.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання податкової знижки за 2018 рік, розмір якої визначається за формулою, передбаченою п. 164.1 ст. 164 ПК України.

Оскільки існують розбіжності між свідченнями ОСОБА_1 та ГУ ДПС у м. Києві щодо суми нарахованої у 2018 році заробітної плати та утриманого ПДФО, суд не має достатніх відомостей для встановлення чіткого розміру податкової знижки.

За відомостями ОСОБА_1 (декларація про доходи, та довідка про дохід з місця роботи) за 2018 рік їй нараховано 44 676,00 грн заробітної плати та утримано 8041,68 грн ПДФО. ГУ ДФС у м. Києві в акті перевірки зазначає про 33507,00 грн нарахованої заробітної плати та 6031,26 грн утриманого ПДФО.

Оскільки довідка з місця роботи не є документом, що безумовно підтверджує виконання роботодавцем обов`язку утримувати суми податку та звітувати податковому органу про це, а декларація про доходи ОСОБА_1 заповнена, зокрема, на підставі згаданої довідки, за наявності вищезгаданих розбіжностей суд не може сприймати розрахунок Приватного нотаріуса Мельник І. Л. як факт нарахування та утримання коштів.

Водночас, спір, щодо різниці відомостей позивача та відповідача не входить до предмету розгляду даної справи, оскільки виник між податковим агентом та ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПК України загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Оскільки річним загальним оподатковуваним доходом ОСОБА_1 за 2018 рік є лише заробітна плата за основним місцем роботи, щодо визначення розміру якої існують розбіжності, суд позбавлений можливості визначити точну суму податкової знижки, на яку має право ОСОБА_1 .

У той же час, наявні у матеріалах справи докази дають підстави для висновку про те, що вся сума утриманого із заробітної плати ОСОБА_1 ПДФО за 2018 рік підлягає поверненню останній в якості податкової знижки.

Наведеного висновку суд дійшов із розрахунку за формулою, визначеною п. 164.1 ст. 164 ПК України.

Оскільки різниця між загальним оподатковуваним доходом ОСОБА_1 (визначеним за декларацією про доходи, або за відомостями ГУ ДФС у м. Києві) та витратами, дозволеними до включення до податкової знижки (180 000,00 грн) у будь-якому випадку дає від`ємне значення, база оподаткування позивача за 2018 рік за ставкою 18 % становить 0 грн, з огляду на що, належним заходом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві повернути ОСОБА_1 всю суму утриманого із заробітної плати останньої ПДФО.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

За висновком суду контролюючим органом не доведено правомірність винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, яке має істотні прогалини в обґрунтуванні, а також допущено безпідставне позбавлення права позивача на податкову знижку, суд убачає підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0217441311 від 19.07.2019.

3. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 надмірно сплаченої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік з урахуванням податкової знижки.

4. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві повернути надмірно сплачену до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік з урахуванням податкової знижки.

5. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко