Ухвала суду № 92480378, 26.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25329/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою

Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови від 02.10.2020 №60977339,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання протиправною та скасування постанови від 02.10.2020 №60977339.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що до неї не додано квитанцію про сплату судового збору, проте, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до винесення рішення по суті у даній справі.

З зазначеного клопотання вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті у даній справі, оскільки згідно з частиною другою статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. У зв`язку з вказаними нормами законодавства, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, суд наголошує на тому, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що повідомлені Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Слід зазначити, що посилання на неможливість сплатити судовий збір не є поважною обставиною для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору суб`єкта владних повноважень. Зокрема, такі підстави створюють нерівне відношення законодавчих норм в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, які не є суб`єктами владних повноважень, що не відповідає, зокрема, положенням статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками майнового стану або іншими ознаками.

Окрім того, статтею 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 10.01.2018 у справі №К/9901/254/18, де зазначено, що Пенсійний фонд України та його органи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 2102,00 грн судового збору.

В порушення наведених правових норм позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

Крім того, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, позивач оскаржує постанову державного виконавця від 02.10.2020, яку, як ним зазначено в позовній заяві, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області отримало 08.10.2020. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, останній звернувся до суду з даним позовом лише 20.10.2020.

Таким чином, до позовної заяви не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а матеріали, додані до позовної заяви, не містять жодного доказу на підтвердження обставин звернення до суду в межах установленого десятиденного строку звернення до суду з даним позовом.

За змістом частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області слід залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова А.В.