Рішення № 92479120, 26.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/3174/20

Провадження № 2/947/1997/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря – Баранової Ю.О.,

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представників відповідача – Хлопко В.Ф., Поліщук І.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» про стягнення недонарахованої та невиплаченої частини заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

14 лютого 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого було уточнено та згідно останньої редакції від 04 червня 2020 року просив стягнути з Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» код ЄДРПОУ 38017026 на його користь 136 544, 16 гривень недонарахованої та невиплаченої частини заробітної плати за період грудень 2019 – 21.04.2020 років.

Свої вимоги мотивував тим, що у відповідності до п.2 Змін і доповнень №3 до Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016 -2019 роки від 02.12.2019 було змінено коефіцієнти граничних меж посадового окладу начальника філії «Чорноморська філія» КП «МПРС», що визначені у Додатку №3 до Колективного договору «Коефіцієнти граничних меж посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робочих КП «МПРС» і філії «Чорноморська філія» КП «МПРС» за схемою» та встановлено межі коефіцієнтів 9,68-10,50 на рівні, що визначені для посад заступника директора, головного бухгалтера. Згідно п.5, сторони домовились, що п.2 Змін і доповнень №3 до Колективного договору набирає чинності з 01 грудня 2019 року.

Стверджує, що його посадовий оклад, який становив 21 860,00 грн., з грудня 2019 року мав бути змінений на 39 190,00 грн. Але, всупереч п.2 Змін і доповнень №3 до Колективного договору, відповідачем не було змінено коефіцієнт при нарахуванні заробітної плати, починаючи з грудня 2019 року, та заробітну плату розраховано з посадового окладу 21 860,00 грн.

Крім того, зазначає, що наказом КП «МПРС» від 31.01.2019 №43-н «Про встановлення надбавки» за виконання особливо важливої роботи з питань підготовки, опрацювання, розгляду та коригування документації конкурсних торгів, встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи працівникам КП «МПРС» - членам Тендерного комітету (ТК) у період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019, та, зокрема начальнику філії «Чорноморська філія» КП «МПРС», члену ТК ОСОБА_1 у розмірі 50 % посадового окладу за фактично відпрацьований час. Але за грудень 2019 року йому, як члену Тендерного комітету КП «МПРС», який приймав участь у роботі ТК, визначена надбавка у розмірі 50 % посадового окладу за фактично відпрацьований час не була нарахована взагалі і відповідно не виплачена.

Таким чином вважає, що виходячи з розрахунку основаної та додаткової складових заробітної плати з посадового окладу 39 190,00 грн. (а не з 21 860,00 гри.) за період з грудня 2019 по 21.04.2020 років сума не донарахованої та невиплаченої частини заробітної плати становить 136 544,16 грн., які й просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою судді від 17 лютого 2020 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження

В ході судового засідання, яке відбулось 16.03.2020 року, позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати від казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», код ЄДРПОУ 38017026, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А: довідку про нараховану заробітну плату начальнику філії «Чорноморська філія» КП «МПРС» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з розшифровкою за видами виплат, відрахувань та утримань із заробітної плати, за грудень 2019, січень та лютий 2020 років; завірені копії: штатного розпису з встановленим окладом за посадою начальника філії «Чорноморська філія» КП «МПРС» станом на грудень 2019, січень та лютий 2020 років; колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом з додатками до нього станом на грудень 2019, січень та лютий 2020 років; змін і доповнень №3 до колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016-2019 роки; наказів в частині, що стосуються начальника філії «Чорноморська філія» КП «МПРС» ОСОБА_1 , про встановлення надбавки за вислугу років за грудень 2019, січень 2020, лютий 2020 років; про заохочення до ювілейної дати народження у грудні 2019 року; про встановлення надбавки за участь у тендерному комітеті за період січень- грудень 2019 року; службової записки начальника філії «Чорноморська філія» КП «МПРС» Леонтьева І.Г. від 27.12.2019 за вих.№47/355-19 з резолюцією керівника.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року клопотання позивача було задоволено в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представники відповідача Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» - Поліщук Ірина Олегівна та ОСОБА_3 у задоволенні позову просили відмовити, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 06.07.2016 № 177-к ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника філії «Чорноморська філія» КІІ «МПРС» з 07.07.2016 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що у відповідності до п.2 Змін і доповнень №З до Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016-2019 роки від 02.12.2019 було змінено коефіцієнти граничних меж посадового окладу начальника філії «Чорноморська філія» КП «МІІРС», що визначені у Додатку № 3 до Колективного договору «Коефіцієнти граничних меж посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робочих КП «МПРС» і філії «Чорноморська філія» КП «МПРС» за схемою» та встановлено межі коефіцієнтів 9.68-10.50 на рівні, що визначені для посад заступника директора, головного бухгалтера. Згідно п.5. сторони домовились, що п.2 Змін і доповнень № 3 до Колективного договору набирає чинності з 01 грудня 2019 року.

Таким чином, його посадовий оклад, який становив 21 860.00 гри., з грудня 2019 року мав бути змінений на 39 190.00 гри. Але згідно відомостей про нарахування заробітної плати начальнику філії «Чорноморська філія» КП «МПРС» ОСОБА_1 вбачається, що у грудні 2019 року змінений коефіцієнт при нарахуванні заробітної плати всупереч п. 2 Змін і доповнень № 3 до Колективного договору застосовано не було та заробітну плату було розраховано з посадового окладу 21 860.00 гри. Незважаючи на мою службову записку від 27.12.2019 за вих. №47/355-19.

Однак, суд вважає, що вказані твердження позивача є безпідставними, недоведеними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 7, 8 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки відповідно до ст.97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі, а у випадку, коли його не укладено, - власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, або, за його відсутності, - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, з урахуванням загальних положень законодавства про оплату праці, суд у разі вирішення спорів з цих питань має з`ясовувати, чи були і як саме вони врегульовані у зазначеному порядку та чи було при цьому додержано норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною й галузевою (регіональною) угодами. При їх недодержанні застосовуються відповідно норми і гарантії, передбачені законодавством, генеральною, галузевою (регіональною) угодами. Слід також враховувати, що умови та розмір оплати праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст. 4 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Як визначено ч.1 ст.6 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст.96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Частиною 1 статті 15 Закону «Про оплату праці», ч.2 ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці», визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до п. 6.13. Статуту КП «МПРС», право проведення колективних переговорів та укладення колективного договору від імені власника надається директору Підприємства, а від імені трудового колективу уповноваженому ним органу (комітету профспілкової організації).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про колективні договори та угоди», зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін і в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Відповідно до п.1.1 Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016-2019 роки, затвердженого Протоколом профспілкової конференції професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби 22.07.2016 № 1, цей колективний договір укладено між казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба» в особі директора ОСОБА_4 , який діє на підставі Статуту КП «МПРС», з одного боку та Профспілкою працівників Морської пошуково-рятувальної служби в особі голови Профспілки ОСОБА_5 , який діє на підставі Статуту Профспілки та представляє інтереси трудового колективу КП «МПPC», з другого боку, що разом далі іменуються - «Сторони», на 2016 - 2019 роки.

Відповідно до п.1.2. Сторони визнають повноваження одна одної і зобов`язуються дотримуватися принципів соціального партнерства, законності, добровільності, паритетності представництва, рівноправності, обґрунтованості і реальності вимог, взаємних зобов`язань, взаємоповаги, обов`язковості розгляду кожною стороною звернень іншої сторони при проведенні колективних переговорів і вирішенні всіх питань, які є предметом колективного договору, відповідальності сторін за виконання домовленостей та прийнятих зобов`язань.

Згідно з п. 1.10. зміни та доповнення до Колдоговору вносяться в разі потреби за згодою Сторін, які оформлюються відповідними Угодами. Пропозиції однієї зі Сторін щодо внесення змін та доповнень до Колдоговору є обов`язковими для розгляду другою Стороною. Рішення щодо них приймаються у семиденний термін.

Зміни і доповнення до Колдоговору обумовлені змінами чинного законодавства. Генеральної і галузевої угод, і такі, що доцільні з погляду обох Сторін, зокрема щодо покращення діючих норм і положень Колдоговору, можуть здійснюватися спільним рішенням Сторонами, при необхідності-рішенням конференції (зборів) трудового колективу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зміни і доповнення №3 від 02.12.2019 до Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016 -2019 роки з боку адміністрації підписані виконуючою обов`язків директора КП «МПРС» ОСОБА_6 .

Відповідно до вимог п.6.13 Статуту КП «МПРС». п.1.1. п.1.2 та п. 1.10 Колдоговору, повноваження щодо прийняття та підписання змін та доповнень до Колективного договору від адміністрації має лише директор Підприємства, як Сторона

ОСОБА_7 також підтверджується листом Уповноваженого органу управління - Державної служби морського та річкового транспорту України на адресу КП «МПРС» № 5474/04/15-19 від 19.11.2019 (т1, а.с.95).

Також відповідно 1.11. Колдоговору, після підписання Колдоговору Сторонами представник Профспілки надає його на повідомну реєстрацію до уповноваженого місцевого органу державної влади в двох примірниках та одній копії.

Суд бере до уваги, що зміни і доповнення №3 від 02.12.2019 до Колективною договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом па 2016 -2019 роки представником Профспілки (голова профспілки станом на 02.12.2019 - Дрозд А.О.) не було надано на реєстрацію до уповноваженого місцевого органу державної влади.

Крім цього, так звані Зміни і доповнення №3 від 02.12.2019 до Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016-2019 роки з боку Профспілки підписані головою Профспілки ОСОБА_8 , який був обраний на позачерговій конференції Профспілки 27.11.2019 згідно протоколу від 27.11.2019.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2020 по справі № 947/30544/19, визнано протокол професійної спілки працівників Морської пошуково - рятувальної служби від 27.11.2019 року протиправним, а також визнано позачергову профспілкову конференцію професійної спілки працівників Морської пошуково - рятувальної служби від 27.11.2019 року, як таку, що скликана з порушенням.

Таким чином, суд вважає, що Зміни і доповнення №3 від 02.12.2019 року до Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016 -2019 роки є нікчемними, оскільки підписані не повноважною особою з боку адміністрації.

Слід зазначити, що між Сторонами Колдоговору вже існують укладені Зміни і доповнення за № 3 від 01.08.2018. та підписані з боку адміністрації директором Підприємства ОСОБА_4 , тобто Стороною за Колдоговором.

Крім того, листом від 07.04.2020 року №48/16 -20 Голова профспілки ОСОБА_9 повідомила директора КП "МПРС" ОСОБА_4 про те, що в наявності у профспілки працівників пошуково-рятувальної служби є Колективний договір між адміністрацією КП "МПРС" і трудовим колективом на 2016-2019 роки, Зміни і доповнення №1 від 03.01.2017 року, Зміни і доповнення №2 від 18.10.2017 року, Зміни і доповнення №3 від 01.08.2018 року до Колективного договору між адміністрацією КП "МПРС" і трудовим колективом на 2016-2019. Зміни і доповнення №3 від 02.12.2019 року у Профспілки працівників пошуково-рятувальної служби відсутні.

Таким чином, зважаючи на вказаний лист, відсутність оригіналу зазначених Змін і доповнень під №3 та заперечення їх оригінальності представниками відповідача, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог у цій частині.

Наказом КП «МПРС» від 13.02.2019 було затверджено Положення про філію «Чорноморська філія» КП «МПРС» у новій редакції.

Відповідно до п. 3.2. Положення про філію, при здійсненні своєї діяльності Філія виконує функції, визначені цим Положенням га статутом Підприємства, керується Конституцією та законами України, актами Президента України. Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади: наказами, розпорядженнями та іншими актами Директора Підприємства; наказами, розпорядженнями та іншими актами начальника Філії.

Згідно з п.4.6 Положення про філію Філія зобов`язана, у порядку, встановленому законодавством України, та у межах повноважень, передбачених цим Положенням та розпорядчими документами Підприємства своєчасно та в повному обсязі здійснювати виплату працівникам заробітної плати та інших виплат; забезпечити працівникам безпечні умови праці та дотримання умов укладеного Колективного договору.

Відповідно до п. 5.7 Положення начальник Філії за погодженням з Директором Підприємства встановлює чисельність працівників та затверджує штатний розпис. Організаційна структура Філії та штатний розпис в частині керівного складу затверджується начальником Філії за погодженням з Директором Підприємства.

Згідно з п.5.9 Положення про філію Начальник Філії у межах повноважень, визначених законодавством України, статутом Підприємства, цим Положенням, розпорядчими документами Підприємства та довіреністю, наданою Директором Підприємства відповідно до положень Колективного договору, розпорядчих документів Підприємства та внутрішніх актів Філії про оплату праці, а також в межах фонду оплати праці відповідно до затвердженого Підприємством фінансового плану Філії встановлює працівникам Філії конкретні розміри тарифних ставок і посадових окладів, надбавок, доплат; забезпечує додержання законодавства України про працю.

Таким чином, враховуючи вищевикладені вимоги Положення про філію Начальник Філії ОСОБА_1 мав за погодженням з Директором Підприємства затвердити зміни до штатного розпису філії про збільшення посадового окладу, що ним на дату подання позову до суду зроблено не було. Крім цього, саме ОСОБА_1 як начальник філії забезпечує додержання законодавства України про працю, а отже забезпечує в установлені строки та на в належному обсязі нарахування та виплату заробітної плати та інших належних виплат працівникам філії, яким, в тому числі, є і він сам.

Щодо службової записки ОСОБА_1 від 27.12.2019 за вих.№47/355-19 на адресу т.в.о. директора КП «МПРС» Дубіна С.А. суд зазначає, що згідно тексту зазначеної службової записки ОСОБА_1 звернувся до т.в.о. директора КП «МПРС» ОСОБА_10 з проханням надати дозвіл на зміну коефіцієнта граничних теж його посадового окладу згідно п. 2 Зміни і доповнення № 3 до колективного договору між адміністрацією казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» і трудовим колективом на 2016-2019 роки.

Як зазначалось вище, Зміни і доповнення № 3 були підписані Сторонами Колдоговору 01. 08.2018. В зазначених змінах взагалі відсутній п.2. При цьому, Змінами і доповненнями 3 внесені зміни до Колдоговору та викладено Додаток № 3 в новій редакції, згідно якої коефіцієнт граничних меж посадового окладу Начальника філії становить 8,60-9,50.

Крім того, службова записка ОСОБА_1 адресована до т.в.о. директора КП «МПРС» ОСОБА_10 , в якого відповідно до Статуту КП «МПРС» відсутні повноваження щодо здійснення дій, зазначених у службовій записці.

Також на службову записку ОСОБА_1 від 27.12.2019 за вих.№47/355-19 було закладено резолюцію т.в.о. директора КП «МПРС» ОСОБА_10 та скеровано її до начальника відділу управління персоналом Терлецької С.С., яка надала відповідь службовою запискою, що у Змінах і доповненнях №3 до Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016 -2019 роки взагалі відсутній п.2 та повідомила, що Змінами і доповненнями № 3 до Колективного договору між адміністрацією КП «МПРС» і трудовим колективом на 2016-2019 роки внесені зміни до Колдоговору та викладено Додаток № 3 до Колдоговору в новій редакції, згідно якої коефіцієнт граничних меж посадового окладу Начальника філії становить 8,60-9,50. Посадовий оклад начальника філії «Чорноморська філія» встановлений в штатному розписі згідно коефіцієнту в межах максимальної граничної норми.

Крім цього, службовою запискою начальника відділу правового забезпечення КП «МПРС» вих. № 61/16-2 від 06.03.2020 на адресу головного бухгалтера філії було здійснено запит про надання інформації щодо наявності змін у штатному розписі філії стосовно посадового окладу начальника філії з 01 грудня 2019 року по 06.03.2020.

У відповідь на вказану службову записку, головний бухгалтер філії службової запискою вих. № 47/62-20 від 06.03.2020 повідомила, що останні зміни штатного розпису філії відбулись у січні 2019 року. Розрахунок заробітної плати начальника філії з грудня 2019 по лютий 2020 проводився на підставі окладу, який був зазначений у змінах січня 2019 року.

Отже, посилання Позивача про незастосування зміненого коефіцієнту та незастосування умов Колективного договору є безпідставними та необґрунтованими.

Також відповідно до п. 9 Додатку 7 до Колдоговору, надбавка встановлюється та нараховується у відсотках на місячну тарифну ставку (посадовий оклад) за фактично відпрацьований час у календарному місяці, включаючи час оплачуваних відпусток, тимчасової непрацездатності, а також час. протягом якого за працівником відповідно до чинного законодавства зберігається повністю або частково заробітна плата

Відповідач зазначає, що нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2019, січень 2020 відбувалась за посадовим окладом згідно діючого штатного розпису філії, а відтак і надбавка за вислугу років у розмірі 20 % від посадового окладу у відповідності до п.2 Додатку № 7 до Колективного договору та заохочення до ювілейних дат народження у грудні 2019 у розмірі 100% посадового окладу згідно з п.2 Додатку №9 до Колективного договору було нарахована та виплачено відповідно до вимог зазначених документів та розміру діючого на момент нарахування та виплати посадового окладу ОСОБА_1 .

Суд вважає, що боку КП «МПРС» відсутні порушення щодо порядку, строків та обсягу нарахування та виплати заробітної плати та інших належних виплат начальнику філії ОСОБА_1 у грудні 2019 та січні 2020 року.

Крім того, наказом КП «МПPC» від 28.12.2019 № 882-н «Про внесення змін до наказу від 31.01.2019 № 43-н «Про встановлення надбавки» були внесені зміни до наказу КП «МПРС» від 31.01.2019 № 43-н «Про встановлення надбавки», згідно якого абзац перший викладено в такій редакції: «За виконання особливо важливої роботи з питань підготовки, опрацювання, розгляду та коригування документації конкурсних торгів, встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи працівникам КП «МПРС» - ленам Тендерного комітету (ТК) у період з 01 січня 2019 по 31 листопада 2019.»

Таким чином суд вважає, що відсутні підстави для нарахування та виплати члену Тендерного комітету ОСОБА_1 за участь у роботі ТК у розмірі 50 % посадового окладу за грудень 2019.

Слід також зазначити, що наказом КП «МПPC» від 21.04.2020 № 221-к ОСОБА_1 , начальника філії «Чорноморська філія» казенного підприємства «морська пошуково-рятувальна служба», звільнено із займаної посади 21 квітня 2020 року, у зв`язку з ліквідацією філії, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Структуру заробітної плати визначено у ст.2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки

Водночас, частиною другою цієї статті передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно із ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці» та ст. 94 КЗпП заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, за яку трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

До структури заробітної плати, визначеної уст. 2 Закону України «Про оплату праці», входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційніта інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ч.3ст.2 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 та 2 ст.89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст.15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст.16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалися заявлені позовні вимоги.

Отже, викладені позивачем обставини не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, переконливих доказів на спростування позиції відповідача стороною позивача суду не надано, а позовна заява не ґрунтується на законних підставах.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по невиплаченій заробітній платі у загальному розмірі 136 544, 16 гривень потрібно відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що при подачі позову позивач звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено, а відтак судові витрати відносяться на рахунок держави

Керуючись ст.ст. 1, 21, 94, 96, 97, 103 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 3, 4, 5, 12-13, 76-82, 89, 141, 213, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» про стягнення не донарахованої та невиплаченої частини заробітної плати – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2020 року