Рішення № 92478445, 19.10.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3695/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2020року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ступака А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить суд ухвалити рішення яким визнати незаконною та скасувати постанову Рівненської митниці ДФС України про порушення митних правил № 0511/20400/19 від 14.11.2019 року за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.469 Митного кодексу України.

В позові вказує на те, що підставою для притягнення його до відповідальності, як зазначено в оскаржуваній постанові, був факт видачі вантажу власнику (вантажовідправнику) без згоди митного органу. Проте, даний факт не відповідає дійсності. Так, 09 серпня 2020 року на станцію Здолбунів ВСП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» прибули вагони з вантажем відправником, яких було ДП «Артемсіль», а отримувачем фірма Salt Europe Kft (м.Мандок, Угорщина). При комісійному зважуванні вагонів було встановлено перенавантаження вагонів понад вантажопідйомність вагонів. 09.08.2019р. листами № ДС-2/3932, ДС-2/3933, ДС-2/3934 станція Здолбунів повідомила Рівненську митницю ДФС України про те, що у зв`язку із виникненням комерційної несправності лишок вантажу проти документа та перенавантаження понад вантажопідйомність вагонів необхідно відвантажити. Листом від 12.08.2019р. митний пост «Рівне» з метою уникнення затримки доставки товару не заперечив щодо відкриття вагонів для перевірки правильності навантаження вантажу. 20.08.2019р. листом від 20.08.2019р. станція Здолбунів повідомила митницю про відвантаження надлишку вантажу та передачу його представнику ДП «Артемсіль». Крім того, виявлений вантаж, як надлишок фактично був не задекларованим товаром. Також, в своїх діях він керувався Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р. згідно якої він мав вжити заходів щодо вивантаження та передання власнику вантажу виявленого надлишку маси вантажу. Отже, як вбачається з наведеного вище у його діях відсутній склад правопорушення.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.11.2019р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача Рівненської митниці ДФС України - Поліську митницю Держмитслужби.

09 грудня 2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав покликаючись на те, що позивачем, як особою відповідальною за переміщення товару (вантажу) було порушено вимоги п.3 ч.2 ст.191 МК України, п.2.16 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України згідно яких позивач не мав права вивантажувати та передавати вантаж представнику ДП «Артемсіль» без дозволу митниці. Відвантаживши та передавши вантаж представнику ДП «Артемсіль» без дозволу митниці позивач вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.3 ст.469 МК України. При цьому позивачем не надано жодних доказів порушення посадовими особами митниці норм матеріального та процесуального права, як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав повністю та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Ступак А.В. в судовому засіданні заперечив проти позову, вважав його безпідставним, просив у його задоволенні відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши доводи адміністративного позову та відзиву проти нього, з`ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено,що кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до адміністративного суду,якщо вважає,що рішенням,дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП - питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

31 жовтня 2019 року головним державним інспектором митного поста «Рівне» Рівненської митниці ДФС Зіміним М.В. був складений протокол про порушення митних правил № 0511\204000\19 відносно позивача ОСОБА_1 в якому зазначено, що ОСОБА_1 , як особа, відповідальна за переміщення товару (вантажу), здійснив видачу вантажу «сіль поварена, денатурована або для промислових цілей» без дозволу органу доходів і зборів, чим порушив вимоги ч.1 ст.325 МК України, п.2.16 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України і вказані дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.469 МК України.

14.11.2019 року постановою заступника начальника Рівненської митниці ДФС Сімчука В.П.у справі №0511\204000\19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 469 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Проте, суд вважає, що дана постанова є незаконна і підлягає скасуванню.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (стаття 486 Митного кодексу України).

Посадова особа, при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимогст.489 Митного кодексу України, зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свої дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частиною 3 статті 469 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за видачу без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні, на складі організації отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі.

Згідно оскаржуваної постанови, відповідач вбачав у діях позивача порушення митних правил, що полягало у видачі ним без дозволу органу доходів і зборів товарів, митне оформлення яких не закінчено.

Тобто, для притягнення до відповідальності позивача, згідно частиною 3 статті 469 МК України необхідно було довести факт відсутності дозволу органу доходів і зборів на видачу товарів, митне оформлення яких не закінчено.

Так, судом встановлено, що 09.08.2020р. згідно накладних №№50951045, 50950518, 5095500 та митної декларації № UA 700020/2019/001230 з вантажем «сіль поварена, денатурована або для промислових цілей» на станцію Здолбунів ВСП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» прибули залізничні вагони №№67388470, 6802973, 67170233.

Відповідно до митної декларації № UA 700020/2019/001230 відправником вантажу є ДП Артемсіль», а отримувачем фірма Salt Europe Kft (м.Мандок, Угорщина).

Як вбачається з матеріалів справи: (комерційні акти №№ 350002/71, 350002/72, 350002/73 від 19.08.2020р.) після контрольного зважування вагонів було встановлено надлишок вантажу у вагоні № 67388470 - 2350кг., у вагоні 6802973 - 2470кг. У вагоні № 67170233 - 2810 кг.

Листами №№ДС-2/3932, ДС-2/3933, ДС-2/3934 від 09 серпня 2019 року станція Здолбунів повідомила митницю про виникнення комерційної несправності лишок вантажу проти документів та перевантаження понад вантажопідйомність вагонів №№67388470, 6802973, 67170233 відповідно на 2350кг., 2470 кг., 2810кг. та для усунення комерційної несправності просила митницю надати дозвіл для відвантаження лишків вантажу з вагонів.

В листі від 12.08.2019р. адресованому начальнику станції Здолбунів ОСОБА_1 митний пост «Рівне» Рівненської митниці ДФС зазначив, що опрацювавши повідомлення від 09.08.2020р. №№ДС-2/3932, ДС-2/3933, ДС-2/3934 щодо затримки зазначених в листі залізничних вагонів з вантажем «сіль», що переміщується в режимі «транзит» за митною декларацією № UA 700020/2019/001230, з метою уникнення затримки доставки товару не заперечує щодо відкриття вагонів для перевірки правильності навантаження вантажу в присутності воєнізованої охорони залізниці та після проведення необхідних формальностей з товаром невідкладно інформувати митний пост «Рівне» рівненської митниці ДФС.

20 серпня 2019 року листом за №ДС-2/4141 за підписом начальника станції Здолбунів було повідомлено митницю, що для усунення комерційної несправності лишки вантажу «сіль поварена, денатурована або для промислових цілей» з вагонів №№67388470, 6802973, 67170233 було відвантажено в присутності працівників охорони залізниці та надано у відання представника відправника, про що свідчать акти загальної форми №397, №399, №401 від 19.08.2020р.

Отже, наведене вище свідчить про те, що позивачем дії щодо відвантаження надлишку вантажу з вагонів проводилися з повідомленням та фактичної згоди митниці.

Також, позивач діяв у відповідності до п.27.1 Розділу V Правил перевезень вантажів Додатку 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення згідно якого надлишок маси вантажу, що виявлено на залізниці країни відправлення, перевізник вивантажує і передає у відання відправника.

На підставі листа ДП «Артемсіль» від 16.08.2019р. № 31/19-257 надлишок вивантаженого з вагонів вантажу було доручено забрати представнику ДП «Артемсіль» Морозу Г.П. на що останньому було видана відповідна довіреність від 15.08.2019р. № 27/10-01-94.

Як вбачається з актів загальної форми №397, №399, №401 від 19.08.2020р. після контрольного зважування вагонів було встановлено надлишок вантажу у вагоні № 67388470 - 2350кг., у вагоні 6802973 - 2470кг. У вагоні № 67170233 - 2810 кг.

З вказаних актіввбачається також, що після вивантаження надлишку вантажу було проведено контрольне зважування вагонів і вага вантажу нетто кожного вагона становила 69000 кг., що як вбачається з матеріалів справи, відповідає митній декларації.

Також в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося представником відповідача те, що зазначені вище вагони з вантажем були отримані одержувачем із масою вантажу, яка зазначена у перевізних документах і рахунку фактурі.

За таких обставин вбачається, що надлишок вантажу, який був вивантажений з вагонів та переданий представнику відправника не перебував під митним контролем.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 530 МК України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно приписів ч.1 ст.531МК України,підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб /ст.55 Конституції України/.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення за ч. 3 ст. 469 МК України, протиправність дій позивача та наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст.469 МК України по постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 1056/80700/19від 09.07.2019 року відповідачем не доведена.

З урахуванням викладеного, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0511/20400/19 від 14.11.2019 року, у зв`язку з обґрунтованістю вимог позивача та відсутністю належних та допустимих доказів на спростування її правомірності зі сторони відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова заступника начальника Рівненської митниці ДФСУкраїни в справі № 0511/20400/19 від 14.11.2019 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст.ст.2, 6, 77, 241-246, 250, 255КАС України; суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовільнити.

Постанову заступника начальника Рівненської митниці ДФС Сімчука В.П. у справі про порушення митних правил № 0511/20400/19 від 14.11.2019 року за ч.3 ст.469 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПУО): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, 33028, м.Рівне, вул. Соборна, 104, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 39420640.

Повний текст рішення складено 23.10.2020р.

Суддя