Ухвала суду № 92477425, 27.10.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13222/20

Провадження № 2/369/5028/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатов Д.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріусу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріусу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями175,177 вказаного Кодексу.

Так позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою де просить суд: визнати за нею право власності порядку спадкування після смерті померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на: 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 ; 1/2 частину квартиру АДРЕСА_2 ; 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; 1/4 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА ТРАНС» (код ЄДРПОУ 32425112, місцезнаходження: 03162, м. Київ, вул. Якова Качури, буд. 4-А) в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Таким чином, позивачка заявляючи майнову вимогу про визнання права власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 ; 1/2 частину квартиру АДРЕСА_2 ; 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 повинна була провести оцінку нерухомого майна, на яке вона просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна).

Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Позивачем ОСОБА_1 хоч і зазначає ціну позову у розмірі 642 918,00 грн., проте їй слід вказати ціну позову, виходячи з дійсної вартості майна, розподіл якого просить здійснити позивач, з посиланням на докази на підтвердження зазначених обставин (висновок про вартість майна станом на 2020 рік тощо).

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Також за приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм та роз`яснень, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Крім того, у своїй постанові від 23 січня 2018 року у справі №460/4286/16-ц Верховний Суд зазначив, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням); про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору; з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності, тому позов ОСОБА_1 повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ст. 30 ЦПК України.

Проте позивачем не зазначено посилання на докази на підтвердження вартості нерухомого майна, розподіл якого просить здійснити ОСОБА_1 (зокрема, відсутні висновки про вартість нерухомого майна станом на 2020 рік тощо), що позбавляє суд можливості визначити дійсну вартість указаного нерухомого майна для визначення підсудності даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріусу Турчак Світлани Миколаївни про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу усунути недоліки.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала суду про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.Д.Усатов