Ухвала суду № 92476949, 28.10.2020, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1165/20

Провадження № 2-зз/355/6/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову

28 жовтня 2020 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Коваленка К.В.

з участю секретаря Ющенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка клопотання адвоката Осадчої Наталії Олександрівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Баришівського нотаріального округу Київської області Позднякова Надія Миколаївна про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 23.09.2020 року надійшла справа за позовом Акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Баришівського нотаріального округу Київської області Позднякова Надія Миколаївна про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності на нерухоме майно.

23.09.2020 року до суду надійшла заява Акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» про забезпечення позову.

24.09.2020 року судом було винесено ухвалу якою задоволено заяву Акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно: комплекс будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта 1216514432202), що належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування комплексу будівель і споруд укладеного 04.07.2018р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та посвідченого приватним нотаріусом Баришівського нотаріального округу Київської області Поздняковою Надією Миколаївною та зареєстрований за №1313.

27.10.2020 року до суду надійшла заява адвоката Осадчої Н.О., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви адвокат вказує, що суд не звернув уваги, що позивач не приєднав жодного доказу на підтвердження того, що Відповідач 2 ( ОСОБА_2 ) має намір ухилитись від виконання рішення суду та з цією метою вживає заходи щодо відчуження нерухомого майна комплексу будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта 1216514432202): веде переддоговірну діяльність, укладає попередні договори, або просто розшукує потенційних покупців, розміщуючи об`яви та реклами в засобах масової інформації тощо та судом не було зазначено у винесеній ним ухвалі жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що свідчить про незаконність та необґрунтованість Ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно.

Крім того судом не в повній мірі надано оцінку наявним доказам, а тому просить скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Баришівського районного суду від 24.09.2020 року.

Розглянувши заявлене клопотання суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду ( ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України).

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що заходи забезпечення позову є співмірними з заявленими вимогами та вважав наявними достатні підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду.

Звертаючись із позовною заявою про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності на нерухоме майно позивач Акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» зазначає, що оспорюване майно було відчужено відповідачем ОСОБА_1 під час того, як останій мав боргові зобов`язання, що вказує на його намагання уникнути виконання боргових зобов`язань.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачі діяли умисно та в подальшому мають об`єктивну можливість вчинення дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи предмет спору, суд вважає, що вид забезпечення позову, який просив застосувати позивач, як накладення арешту на нерухоме майно є співмірними із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно.

Суд вважає, що не забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, стороною позивача наведені як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, враховано співмірність заходу забезпечення позову заявленим вимогам, з огляду на що висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідає вимогам закону.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене, суд вважає, що доцільно забезпечив позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що ухвала про забезпечення позову постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, клопотання представника відповідача адвоката Осадчої Н.О. необхідно відхилити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 153, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Осадчої Наталії Олександрівни, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Баришівського нотаріального округу Київської області Позднякова Надія Миколаївна про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності на нерухоме майно відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Київського апеляційного суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України

Суддя Баришівського районного суду К. В. Коваленко