Ухвала суду № 92474773, 28.10.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

28.10.2020

Справа № 263/13071/20

Провадження № 2/263/2683/2020

У Х В А Л А

про передання заяви до іншого суду

28 жовтня 2020 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Хараджа Н.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського місцевого нотаріального округу Чернігівської області Завалієва Артема Анатолійовича, Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя із позовом до приватного нотаріуса Чернігівського місцевого нотаріального округу Чернігівської області Завалієва Артема Анатолійовича, Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали позову суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За змістом ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.

Як вбачається з позовної заяви та копії паспорту місце реєстрації позивача – АДРЕСА_1 . Місце реєстрації відповідачів: приватного нотаріуса Чернігівського місцевого нотаріального округу Чернігівської області Завалієва Артема Анатолійовича – Чернігівська область, м. Чернігів, вул. П`ятницька,16, та Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50. Отже, позивачем не надано документів, які б надавали підстави для розгляду справи Жовтневим районним судом міста Маріуполя

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов передати за підсудністю до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського місцевого нотаріального округу Чернігівської області Завалієва Артема Анатолійовича, Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передати за підсудністю до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області ( Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 231).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Хараджа