
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Іменем України
(додаткове)
28 жовтня 2020 р. № 520/12769/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - Курінної Валентини Петрівни про розподіл судових витрат в адміністративній справі № 520/12769/2020 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2017 року по 31.03.2020 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.11.2017 року по 31.03.2020 року нараховану, але не виплачену пенсію, у сумі 59 586,37 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість гривень 37 копійок).
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2017 року по 31.03.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.11.2017 року по 31.03.2020 року нараховану, але не виплачену пенсію, у сумі 59 586,37 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість гривень 37 копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
26.10.2020 року до суду надійшла заява представника позивача про розподіл судових витрат, в якій представник позивача просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, заяву про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та додатки до неї, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, виходячи з вимог ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 9000,00 грн. представником позивача до заяви від 26.10.2020 року додано: копію договору про надання правової допомоги від 20.08.2020, копію Рекомендованих ставок адвокатського гонорару затверджених рішенням № 17 на засіданні Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018р., копію акту приймання передачі виконаних робіт № 10- 01/10-2020 від 01.09.2020р. (за складання та направлення адвокатського запиту на суму 1000 грн.), копію квитанції до прибуткового касового ордера №01- 10/10-2019 від 01.09.2020р. на суму 1000 грн., копію акта приймання передачі виконаних робіт № 10-02/10- 2020 від 05.10.2020р. (за складання та направлення адвокатського запиту на суму 1000 грн., написання та підготовка до подання позовної заяви - 3500 грн., за підготовку та надання заяви про надання доказів на підтвердження доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення на суму 1000 грн), копію квитанції до прибуткового касового ордера № 02- 10/10-2020 від 05.10.2020 р. на суму 4500 грн., копію акту приймання передачі виконаних робіт № 10-03/10- 2020 від 22.10.2020 р. (за підготовку та подання заяви про ухвалення додаткового рішення на суму 2500 грн.), копію квитанції до прибуткового касового ордера № 03- 10/10-2020 від 22.10.2020р. на суму 2500 грн., копію реєстру витрат на професійну правничу допомогу № 01/22-10/2020 від 22.10.2020р. загальною сумою 9 000 грн.
Даними документами підтверджено, що адвокат виконував послуги з професійної правничої допомоги позивачу у розгляді цієї справи на підставі відповідного договору.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 200/14113/18-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що вказана справа не є складною та зважаючи на невеликий обсяг заявлених позовних вимог, останні є ідентичними та не потребували у представника значеного часу на вивчення практики з цього приводу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.
Відтак, з огляду на нескладність справи, недоведеність її значення для позивача та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 3 000 грн.
Суд бере до уваги, що позивач документально підтвердив, що він сплатив 9000 грн. на виконання договору про надання правової допомоги. Водночас, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, позовну заяву та значення справи для сторони, суд робить висновок, що справа не потребувала значних затрат часу на її підготовку, підготовка цієї справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9000 грн. є надмірною. Проте, з урахуванням принципу справедливості і складності справи, обсяг опрацьованого матеріалу, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.
Враховуючи викладене, беручи до уваги надані позивачем в обґрунтування своєї вимоги документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 139, 243, 252 КАС України, суд ,-
вирішив:
Заяву представника позивача - Курінної Валентини Петрівни про розподіл судових витрат в адміністративній справі № 520/12769/2020 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя (підпис) Спірідонов М.О.
З оригіналом згідно.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 28.10.2020
Ухвала набрала законної сили 28.10.2020
Суддя М.О. Спірідонов
Секретар судового засідання Я.В. Ліпчанська
Судове рішення № 92474014, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/12769/2020. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: