Ухвала суду № 92473791, 28.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"28" жовтня 2020 р. Справа № 480/6089/20

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Гелети С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1008 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до військової частини А 1008, в якій просить визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29.07.2018; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію 7518,45 грн. за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29.07.2018.

Ухвалою від 18.09.2020 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

26.10.2020 позивач звернулась до суду з клопотанням, у якому просить розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки від військової частини не було отримано відзиву на позов, існують обставини, які можуть бути встановлені лише за участі сторін у судовому засіданні.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень. З огляду на доводи заяви, зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин у цій справі, суд не вбачає необхідності на даний час надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її розгляду, у зв`язку з чим підстави для виклику сторін відсутні.

У своєму клопотанні представник позивача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Крім того, суд зазначає, що станом на 28.10.2020 відзиву на позов від військової частини А 1008 до суду не надходило. Усі обґрунтування та аргументи позивача викладені у позовній заяві, тобто обставини, які потребують з`ясування у судовому засіданні (з огляду на відсутність аргументованої позиції відповідача) - відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 248, 257, 262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28.10.2020.

Суддя С.М. Гелета