Рішення № 92473517, 28.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7310/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А3821 (с. Дачне, вул. Польова,51, Одеська область, 67625) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3821 (далі в/ч А3821), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини А3821 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.04.2016 року по 15.03.2019 року включно.

- зобов`язати Військову частину А3821 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 року по 15.03.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 25.04.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 15.03.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Позивач зазначив, що він проходив військову службу у період з 25.04.2016 року по 15.03.2019 у в/ч А3821. У період проходження служби не в повному обсязі нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період служби.

04.05.2020 року він направив на адресу відповідача заяву про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період служби, проте відповідь не отримав.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення протиправними, такими, що порушують його права та вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ (далі за текстом - Закон №1282-ХІІ) та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Позивач просив задовольнити позов з визначенням із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 25.04.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 15.03.2019 року - березень 2018 року та вважав, що за вказаний період йому не виплачена індексацію у розмірі 127957,09грн. Також просив при вирішенні спірних правовідносин врахувати правові висновки Верховного Суду, викладених у постанові від 03.04.2019 року по справі №638/9697/17, у постанові від 07.08.2019 року по справам №825/694/17, у постанові від 03.04.2019 року, у постанові 30.06.2020 по справі 380/2497/20.

Ухвалою суду від 06.08.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача до суду наданий відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

На час виключення позивача зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення з 15.03.2020 року, з позивачем були проведені усі необхідні розрахунки по грошовому забезпеченню, з якими фактично, не заявивши заперечень, погодився позивач. На думку представника відповідача, оскільки позивача виключено зі списків особового складу та проведено з ним усі необхідних розрахунків при звільненні, захист своїх прав ОСОБА_1 необхідно було здійснювати шляхом оскарження вказаного наказу в частині невиплати індексації грошового забезпечення, які як вважає позивач, йому необґрунтовано не нараховані та невиплачені за період проходження військової служби у військовій частині АЗ 821.

Заявляючи про обмеження його конституційних прав та свобод, позивач не враховує той факт, що і під час його звільнення в запас і на теперішній час на території України у зв`язку зі збройною агресією проти України з боку Російської Федерації діє особливий період, який, в свою чергу має особливий правовий режим. В умовах особливого періоду соціально-економічні права громадян, що проживають в державі, на території якої введено особливий режим, не являються абсолютними.

Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі-Порядок №1078) визначено вичерпний перелік джерел з яких провадяться відповідні грошові виплати, у тому числі індексація грошових доходів громадян. Частиною 4 цього пункту встановлено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Механізму виплати сум індексації за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року, про який заявив позивач, Порядок № 1078 не визначає, а тому виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. З моменту введення особливого періоду на території України, у державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. При вжитті заходів, спрямованих на запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, допускається зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги. Відбувається вона відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Разом з тим, в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв`язку з цим та на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 року №248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз`яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2.

Згідно цих роз`яснень, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення.

На думку представника відповідача індексація грошового забезпечення не є складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється. Вона має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яке отримує військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Крім того, з грудня 2018 року по 15.03.2019 року військовою частиною А3821 виплачувалась індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 у зв`язку із надходженням відповідних бюджетних асигнувань на рахунки військової частини.

Представник стверджує, що відсутні підстави для визнання дій військової частини A3821 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення протиправними відсутні, оскільки військова частина діяла в межах та у спосіб визначений Порядком № 1078, Інструкцією №260 та роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження представника відповідача у відзиві, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення зроблено з хибним тлумачення законодавства. Представник позивача просив звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі №638/9697/17, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер та має бути врахована у складі грошового забезпечення.

Посилання представника відповідача на виплату індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2018 року по 15.03.2019 року не може бути прийнято до уваги, оскільки така індексація виплачена не у повному обсязі. Відповідачем не надано обґрунтованих заперечень щодо визначеного в позовних вимогах базового місяцю для розрахунку індексації грошового забезпечення, а також не надано розрахунку належної позивачу індексації грошового забезпечення.

Безпідставним на думку представника позивача є посилання відповідача на те, що фінансування військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а військова частина, як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом.

Проте військова частина є не пасивним, а активним учасником бюджетного процесу та має подавати заявки (в даному випадку фонд грошового забезпечення) для витребування коштів для виплати в повному обсязі грошового забезпечення військовослужбовцям.

Жодних заявок, розрахунків на фінансування індексації грошового забезпечення, які були надіслані відповідачем до забезпечувального фінансового органу і у яких відповідачу було б відмовлено, - надано не було. Те що відповідач не спланував і не здійснював витребування бюджетних коштів на виплату індексації грошового забезпечення не може трактуватися, як відсутність бюджетних асигнувань, кошторисних призначень чи бюджетних коштів. Представник позивача просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 1996 року народження, є громадянином України (паспорт НОМЕР_1 ) проходив військову службу в лавах Збройних Сил України у в/ч А3821 з 25.04.2016 року по 15.03.2019 року (а.с.22-25). У період проходження служби йому не в повному обсязі нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період служби.

Позивач направив на адресу відповідача заяву від 25.04.2020 року про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період служби, проте відповіді не отримав (а.с.54-55).

Вважаючи порушеними свої права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період його служби у в/ч А0536 з 08.12.2015 року по 03.03.2016 року.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно зі статтею 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 2 ст.5 Закону встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується в/ч А0536 були відсутні фінансові ресурси.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо спірних правовідносин по даній справі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду по справі №825/874/17, який зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року від 17.07.2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Однак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин не проведення розрахунку).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд зазначив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 07.08.2019 року по справі 825/694/17 звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Твердження представника відповідача у відзиві, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення зроблено з хибним тлумачення законодавства. Представник позивача просив звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі №638/9697/17, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер та має бути врахована у складі грошового забезпечення.

Безпідставними є посилання представника відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, згідно яких визначено не нараховувати індексацію до окремого роз`яснення, оскільки обов`язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Також суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що позивач не заперечував при звільненні по проведеним з ним необхідних розрахунків, що підтверджується наказом про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, оскільки це не позбавляє відповідача - військову частину А3821 визначеного законами України обов`язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. Вказаний правовий висновок зазначений в постанові Верховного суду від 07.08.2019 року по справі 825/694/17.

Суд вважає, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд вважає, що не є позовною вимогою вимога позивача щодо застосування визначеного місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення. Вказана вимога позивача стосується порядку виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень з урахуванням отримання ним грошового забезпечення. Крім цього, порушення прав позивача в цієї частині не відбулось. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.04.2016 року по 15.03.2019 року включно та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 року по 15.03.2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини А3821 (с. Дачне, вул. Польова,51, Одеська область, 67625, код ЄДРПОУ 26621343) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3821 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А3821 в період з 25.04.2016 року по 15.03.2019 року.

Зобов`язати військову частину А3821 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині А3821 за період з 25.04.2016 року по 15.03.2019 року включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.