Ухвала суду № 92473449, 28.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11227/20

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері Південного регіону про:

визнання протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України, а з 11.09.2020 року (після перейменування) - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не нарахування та не виплати заробітної плати за період з 15.07.2015 року до 04.07.2016 року, у порядку та у розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697 від 14.10.2014 року

визнання протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України, а з 11.09.2020 року (після перейменування) - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 04.07.2016 року до 24.09.2020 року, згідно вимог ст. 117 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону нарахувати та виплатити заробітну плату за період з 15.07.2015 року до 04.07.2016 року у порядку та у розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697 від 14.10.2014 року;

зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 04.07.2016 року до 24.09.2020 року, згідно вимог ст. 117 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»;

визнання протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України, а з 11.09.2020 року (після перейменування) - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення за період з 04.07.2016 року по 10.09.2020 року у порядку та у розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 від 14.10.2014 року, статтями 10-1, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року, Інструкцією про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України №370 від 22.10.2001 року, а також не виплати мені середнього заробітку за весь час затримки, тобто з 11.09.2020 року по день фактичного розрахунку, згідно вимог ст. 117 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»;

зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону нарахувати та виплатити:

підйомну допомогу у розмірі повного місячного грошового забезпечення, передбачену п. 3.1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України №370 від 22.10.2001 року, у зв`язку з призовом у 2016 році на військову службу із запасу;

грошову допомогу на оздоровлення і допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 рік - відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

надбавку за вислугу років у розмірі 45 відсотків від посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 04.07.2016 року по 28.02.2018 року;

надбавку за військове звання з урахуванням тарифного коефіцієнту (0,84), визначеного постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.03.2018 року по 10.09.2020 року;

грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення (2020 рік - станом на 24.09.2020 року) із застосуванням коефіцієнту 3,8 календарних дня за день відпустки, як це передбачено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від №260 від 07.06.2018 року та ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

грошове забезпечення (заробітну плату) з урахування розміру посадового окладу, визначеного у статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697 від 14.10.2014 року, а саме у розмірі: з 04.07.2016 року по 31.12.2016 року - 11 мінімальних заробітних плат (11x1378=15158 грн.); з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року - 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (12x1600=19200 грн.); з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (12x1762=21144 грн.); з 01.01.2019 року по 25.09.2019 року - 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (12x1921=23052 грн.); з 25.09.2019 року по 31.12.2019 року - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (15x1921=28815 грн.); з 01.01.2020 по 10.09.2020 - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (15x2102= 31530 грн.);

одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 2012-2020 роки, з урахуванням посадового окладу, визначеного у статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697 від 14.10.2014 року (15x2102= 31530 грн.) та надбавки за військове звання з урахуванням тарифного коефіцієнту (0,84), визначеного постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

середній заробіток за весь час затримки, тобто з 10.09.2020 року по день фактичного розрахунку, за порушення термінів виплати належних мені, як звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 Кодексу законів про працю України, відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року;

зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону провести перерахунок та виплату грошових коштів, які складають різницю між отриманою заробітною платою (грошовим забезпеченням) та належними грошовими виплатами за період з 15.08.2012 року по 10.09.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача, зокрема, нарахувати та виплатити підйомну допомогу у розмірі повного місячного грошового забезпечення, передбачену п. 3.1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України №370 від 22.10.2001 року, у зв`язку з призовом у 2016 році на військову службу із запасу; грошову допомогу на оздоровлення і допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 рік - відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 2012-2020 роки, з урахуванням посадового окладу, визначеного у статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697 від 14.10.2014 року (15x2102= 31530 грн.) та надбавки за військове звання з урахуванням тарифного коефіцієнту (0,84), визначеного постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Щодо вищевказаних позовних вимог, ОСОБА_1 звернувся до суду з пропуском встановленого законодавством місячного строку.

Статтею 123 КАС України, встановлені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

ОСОБА_1 до позовної заяви не було надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законодавством строку.

У порушення п.4 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем не чітко вказано зміст позовних вимог.

Статтею 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі, зокрема, на розмір судового збору. Зазначення декількох позовних вимог в одній позовній вимозі не зменшує суму судового збору, яку належить сплатити під час звернення до суду.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі – Закон України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102,00 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд критично ставиться до посилань позивача, що його звільнено від сплати судового збору та зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вищевказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 та підтримана Верховним судом у постанові по справі №240/934/20 від 19 жовтня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням кількості заявлених ОСОБА_1 , позовних вимог, позивачеві належить сплатити судовий збір у розмірі 9248,80 (11 основних позовних вимог*840,80).

У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, з чітким зазначенням позовних вимог, його копій відповідно до кількості учасників справи, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відносно деяких позовних вимог, доказів сплати судового збору у розмірі 9248,80 гривень.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пироговська 11, код ЄДРПОУ 38296363) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.