Рішення № 92471897, 28.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/13338/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчук В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” (далі – ТзОВ “Волинь-Агро”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області №1818551/37691361 від 10.08.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 29.07.2020, поданої ТзОВ “Волинь-Агро”, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 29.07.2020, подану ТзОВ “Волинь-Агро”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з поставкою Товариству з обмеженою відповідальністю “АДМ ЮКРЕЙН” (далі - ТзОВ “АДМ ЮКРЕЙН”) ячменю 3-го класу українського походження урожаю 2020 року у кількості 4121,968 т на загальну суму 21 846 446,89 грн. склало в електронній формі та відправило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну №3 від 29.07.2020. Однак реєстрація податкової накладної від 29.07.2020 №3 в ЄРПН зупинена, про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2020 №9183916484. Як зазначено в квитанції, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТзОВ “Волинь-Агро” були подані до контролюючого органу пояснення та перелік документів щодо господарської операції, на підставі якої було складено податкову накладну №3 від 29.07.2020.

Однак рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 10 серпня 2020 року №1818551/37691361 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач оскаржив його до ДПС України, проте скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Позивач не погоджується із рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області, вважає його незаконним та необґрунтованими, оскільки платником податків подано пояснення та весь пакет первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції, по якій було складено податкову накладну №3 від 29.07.2020. Крім того, під час адміністративного оскарження було надано контролюючому органу копії платіжних доручень про оплату за поставлений товар.

Звертає увагу на те, що у рішенні комісії ГУ ДПС у Волинській області від 10 серпня 2020 року №1818551/37691361 не зазначено, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства або ненадані платником та якими мотивами керувалася комісія, вважаючи, що подані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Вищезазначене свідчить про необґрунтованість контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної від №3 від 29.07.2020.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Крім того, ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву від 23.09.2020 №4780/03-20-05-01-07 представник відповідача ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що надані платником письмові пояснення та копії документів, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, недостатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, а саме платником не надано розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. А тому комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 10.08.2020 №1818551/37691361 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 29.07.2020. Вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Також представник ГУ ДПС у Волинській області вважає безпідставною позовну вимогу позивача про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з огляду на дискреційні повноваження органу державної влади, який наділений певною свободою розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Крім того, вважає, шо вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума є необґрунтованою.

З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив від 01.10.2020 представник позивача звертає увагу на те, що відповідно до умов договору поставки №400/1-136226 від 29 липня 2020 року оплата товару здійснюється на умовах відтермінування платежу, а тому датою виникнення податкових зобов`язань було відвантаження товару згідно видаткової накладної №54 від 29.07.2020 та підписання трьохстороннього акту прийому-передачі ячменю від 29.07.2020. У зв`язку з цим вважає, що ТзОВ “Волинь-Агро” надало контролюючому органу перелік документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції у відповідності до погоджених із покупцем товару умов. При цьому, до скарги на рішення комісії регіонального рівня №1818551/37691361 від 10.08.2020 було додано копії платіжних доручень №00279065 від 30 липня 2020 року та №00279810 від 04 серпня 2020 року, що підтверджують оплату товару.

Також вказує на те, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Крім того, представник позивача вважає обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підставі наведеного просить позов задовольнити повністю.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача 1 від 06.10.2020 вих. №5064/03-20/05-01-07 просить відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позов.

Відповідач 2 правом для подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ “Волинь-Агро” 21.09.2011 зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, одним із інших видів діяльності позивача є: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Як слідує з матеріалів справи, 29 липня 2020 року між ТзОВ “Волинь-Агро” (постачальник) та ТзОВ “АДМ ЮКРЕЙН” (покупець) укладено договір поставки №400/1-136226, згідно умов якого постачальник зобов`язувався поставити та передати, а покупець прийняти та оплатити ячмінь 3-го класу українського походження урожаю 2020 року, код товару згідно з УКТ ЗЕД 1003, насипом на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 5.1 договору від 29 липня 2020 року №400/1-136226 визначено умови оплати за товар.

Так, відповідно до цього пункту договору покупець здійснює оплату 80% вартості поставленого товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника, протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати отримання наступних документів: оригіналу рахунку-фактури, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України; оригіналу складської квитанції на товар в повному обсязі, що видається елеватором на ім`я покупця; оригіналу картки аналізу зерна (форма №47), виданої елеватором (за вимогою покупця). Оплата решти вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати реєстрації податкової накладної, складеної та за реєстрованої постачальником в ЄРПН відповідно до вимог ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України.

На виконання умов вищенаведеного договору ТзОВ “Волинь-Агро” поставило ТзОВ “АДМ ЮКРЕЙН” ячмінь 3-го класу українського походження урожаю 2020 року у кількості 4 121,968 т на загальну суму 21 846 446,89 грн. (в т. ч. ПДВ – 3 641 074,48), що підтверджується видатковою накладною №54 від 29.07.2020, довіреністю №108 від 29.07.2020 на отримання товару покупцем та тристороннім актом прийому-передачі від 29.07.2020.

За результатом проведеної господарської операції щодо поставки ячменю ТзОВ “Волинь-Агро” складено податкову накладну від 29.07.2020 №3, яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно інформації, зазначеної у квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригyвання кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2020 № 9183916484, направленої платнику податків ДПС України через “Автоматизовану систему “Єдине вікно подання електронних документів” слідує, що податкова накладна від 29.07.2020 №3 прийнята, але її реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України з наступних підстав. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, щo нa постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягy придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, щo відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформаціі, зазначеної в ПH/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової нaклaднoї/poзpaxyнкy коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показник "D"=5.3062%, "Р"=0.

05 серпня 2020 року позивачем на адресу контролюючого органу було надіслано повідомлення №1 про подання пояснень щодо податкової накладної від 29.07.2020 №3, реєстрацію якої була зупинена, а також копії документів на підтвердження здійснення господарської операції з поставки ячменю.

Зокрема, на підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано копії наступних документів: 1) пояснення №04/08-1 від 04.08.2020; 2) договору поставки №40/1-136226 від 29.07.2020; 3) статистичної звітності за формою 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року; 4) статистичної звітності за формою 10-мех про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах у 2019 році; 5) статистичної звітності за формою 37-сг (Турійський р-н.) про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 серпня 2020 року; 6) статистичної звітності за формою 37-сг (Любомльський р-н.) про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 серпня 2020 року; 7) договору оренди транспортного засобу з екіпажем №01/07/2020 від 01.07.2020; 8) договору №01/06/2020 на оренду транспортного засобу з екіпажем від 01.06.2020; 9) договору складського зберігання №6-16/07/20 від 06.07.2020; 10) видаткової накладної №54 від 29.07.2020; 11 ) довіреності №108 від 29.07.2020; 12) акту прийому-передачі від 29.07.2020; 13) реєстрів зерна з поля; 14) оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

Як зазначено у письмових поясненнях від 04.08.2020 №04/08-1 основним видом діяльності ТзОВ “Волинь-Агро” є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11). ТзОВ “Волинь-Агро” станом на 31 липня 2020 року користується на умовах оренди земельними ділянками загальною площею 5 237,4709 га. Під урожай 2020 року було посіяно ячмінь озимий на площі 964,99 га, що підтверджується даними статистичної звітності, а саме формою № 4-сг. Насіння, добрива, засоби захисту рослин, паливо для вирощування ячменю озимого придбавалось у платників ПДВ, що має відображення у ЄРПН. Посів, обробка, та збирання врожаю ячменю озимого здійснювалось власною сільськогосподарською технікою, наявність якої відображена у статистичній звітності за формою 10-мех. За період з 10 по 25 липня 2020 року зібрано ячменю озимого урожаю 2020 року 4 586,29 т, що підтверджується Реєстрами зерна з поля, та статистичною звітністю за формою 37-сг по Турійському і Любомльському районах. ТОВ ТзОВ “Волинь-Агро” укладено договір складського зберігання №6-16/07/20 від 06 липня 2020 року, предметом якого є домовленість сторін про надання зерновим складом за плату послуг по доведенню товару, що передається поклажодавцем до відповідних кондицій, згідно ДСТУ, ГОСТ, параметрів, державних стандартів, послуг зі зберігання, сушки, очистки, прийомки та завантаження товару та повернення товару останньому (чи особі, зазначеній ним як одержувач) у кількості та на умовах визначених договором. Перевезення ячменю озимого на зерновий склад здійснювалось власним та найманим автотранспортом. Наявність власного автотранспорту підтверджується статистичною звітністю за ф. 10- мех., щодо орендованого транспорту - додано до пояснень копії договорів оренди автотранспорту. 29 липня 2020 року ТзОВ “Волинь-Агро” реалізувало ТзОВ “АДМ ЮКРЕЙН” ячмінь 3-го класу українського походження урожаю 2020 року у кількості 4 121,968 т на загальну суму 21 846 446,89 грн., що підтверджується видатковою накладною № 54 від 29.07.2020 та трьохстороннім актом прийому-передачі ячменю від 29.07.2020.

Однак за результатами розгляду вищевказаних пояснень та документів комісією ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 10.08.2020 №1818551/37691361, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 29.07.2020 №3 у зв`язку з ненаданням розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку до ДПС України, додавши, зокрема, до скарги копії платіжних доручень №00279065 від 30 липня 2020 року про часткову оплату ТзОВ “АДМ ЮКРЕЙН” на суму 17 477 155,39 грн. та №00279810 від 04 серпня 2020 року на суму 1 007 445,96 грн. за придбаний у позивача ячмінь 3-го класу відповідно до договору поставки від 29.07.2020 №400/1-136226.

Проте рішенням від 27.08.2020 № 45533/37691361/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін. Підставою для відмови зазначено наступне: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми 11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” №1165.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 29.07.2020 слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Позивачем було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, що складені із дотриманням вимог чинного законодавства. Дані обставини не заперечувались відповідачами та підтверджені письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Проте, незважаючи на надане позивачем пояснення, Комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.08.2020 №1818551/37691361, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 29.07.2020.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Водночас, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та “Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами”, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: ненаданням розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Однак суд вважає, що таке рішення прийняте відповідачем 1 без врахування пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під час прийняття оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Волинській області не врахувало умов оплати за поставлений позивачем товар.

Так, відповідно до п. 5.1 умов договору поставки від 29 липня 2020 року № 400/1-136226 покупець здійснює оплату 80% вартості поставленого товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника, протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати отримання наступних документів: оригіналу рахунку-фактури, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України; оригіналу складської квитанції на товар в повному обсязі, що видається елеватором на ім`я покупця; оригіналу картки аналізу зерна (форма №47), виданої елеватором (за вимогою покупця). Оплата решти вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати реєстрації податкової накладної, складеної та за реєстрованої постачальником в ЄРПН відповідно до вимог ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що податкову накладну №3 складено 29.07.2020, тому датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товару вважається дата відвантаження товару згідно видаткової накладної №54 від 29.07.2020 та підписання акту прийому-передачі ячменю від 29.07.2020, у зв`язку з чим ТзОВ “Волинь-Агро” надало перелік документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції у відповідності до погоджених із покупцем товару умов.

Більше того, до скарги на рішення комісії від 10.08.2020 №1818551/37691361 було додано ДПС України копії платіжних доручень №00279065 від 30 липня 2020 року про часткову оплату ТзОВ “АДМ ЮКРЕЙН” на суму 17 477 155,39 грн. та №00279810 від 04 серпня 2020 року на суму 1 007 445,96 грн. за придбаний у позивача ячмінь 3-го класу відповідно до договору поставки від 29.07.2020 №400/1-136226. Зазначені копії платіжних доручень надані і суду.

При цьому, суд вважає, що у даному випадку відтермінування оплати за отриманий покупцем товар та відсутності на дату складання податкової накладної розрахункових документів є безпідставною відмовою у реєстрації податкової накладної за наявності інших первинних документів, наданих контролюючому органу. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції. До того ж, контролюючим органом не сформовано будь-яких зауважень щодо інших документів, які були надіслані податковому органу.

Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із ТзОВ “АДМ ЮКРЕЙН” та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 29.07.2020 №3.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову ТзОВ “Волинь-Агро” в реєстрації податкової накладної від 29.07.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.07.2020 №3 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.07.2020 №3, що складена позивачем.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України судовий збір по 1051 грн. з кожного, сплачений платіжним дорученням №7121 від 01.09.2020.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн., то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Так, з матеріалів справи слідує, що 28 серпня 2020 року між ТзОВ “Волинь-Агро” та адвокатом Крючковим В.О. був укладений договір про надання правової допомоги. Вказаним договором передбачено, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар; розмір, строки тa порядок виплати гонорару встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до рахунку-фактури № 1-к 000000100 від 02 вересня 2020 року та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 10 вересня 2020 року №75/20 становлять 20 000,00 грн.

Згідно акту № 1-000000100 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 07 вересня 2020 року слідує, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) по рахунку договору від 28 серпня 2020 року: 1. вивчення документів у справі про визнання протиправними та скасування рішення №1818551/37691361 від 10.08.2020 про вiдмoвy в peєcтpaцiї податкової накладної №3 вiд 29.07.2020 року та зoбoв`язaння зapeєcтpyвaти в Єдинoмy peєcтpi податкових накладних податкову накладну №3 від 29.07.2020 - 8 год.; 2. вивчення судової практики з відповідних правовідносин - 6 год.; 3. підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення №1818551/37691361 від 10.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 29.07.2020 та зобов`язання зяреєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 29.07.2020 - 10 год. Загальна вартість робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги від 28 серпня 2020 року становить 20 000,00 грн., яка сплачена позивачем адвокату платіжним дорученням №7159 від 03 вересня 2020 року.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «атрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Крім того, як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні, без проведення судового засідання), та приймаючи до уваги позицію відповідача 1 про неспівмірність та необґрунтованість таких витрат, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 20 000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо вивчення документів у справі та вивчення судової практики з відповідних правовідносин охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, а також враховуючи заперечення відповідача 1 щодо розміру витрат на правову допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 3000,00 грн., по 1500,00 грн. з кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.08.2020 № 1818551/37691361 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.07.2020 №3, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро”.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.07.2020 №3, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро”.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” (44812, Волинська область, Турійський район, село Перевали, вулиця Центральна, будинок 36, код ЄДРПОУ 37691361) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок понесених витрат по сплаті судового збору, 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” (44812, Волинська область, Турійський район, село Перевали, вулиця Центральна, будинок 36, код ЄДРПОУ 37691361) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок понесених витрат по сплаті судового збору, 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” (44812, Волинська область, Турійський район, село Перевали, вулиця Центральна, будинок 36, код ЄДРПОУ 37691361).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Відповідач: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя В.Д. Ковальчук