Рішення № 92471877, 28.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/13849/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, Управління, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком; зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що одночасно із заявою про призначення пенсії за віком вона звернулась до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком відповідно до пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак відповідач відмовив у проведенні зазначених виплат з тих підстав, що на день досягнення пенсійного віку стаж роботи, який дає право на виплату такого виду допомоги, становить 10 років 4 місяці 27 днів (при необхідному 30 років); період роботи з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року на посаді викладача фортепіано Іваничівської музичної школи не зараховано, оскільки Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік №909), посада викладача в позашкільних навчальних закладах освіти не передбачена.

Позивач вважає, що відмова у призначенні та виплаті грошової допомоги порушує її законні права та інтереси. З цього приводу ОСОБА_1 зазначила, що у її випадку виконуються умови, визначені пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки на день досягнення нею пенсійного віку вона пропрацювала та продовжує працювати на посаді викладача по класу фортепіано дитячої музичної школи (у період з 2009 по 2019 роки - завідувач струнно-фортепіанного відділу) та її стаж в закладах та установах освіти державної і комунальної власності становить понад 40 років. Викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Відповідно до положень Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років, а згідно з Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433, музичні школи належать до позашкільних навчальних закладів. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників. І хоч у Переліку №909, посада викладача не передбачена, проте дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України дія постанови від 04 листопада 1993 року №909 поширена і на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.47-49). В обґрунтування цієї позиції вказав, що умови для виплати грошової допомоги, про яку просить позивач, визначені пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191. Така допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до вказаного Закону та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж на таких посадах (для жінок - 30 років), а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Під час розгляду наданих ОСОБА_1 документів до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги зараховано період роботи з 05 серпня 1981 року по 31 грудня 1991 року на посаді викладача по класу фортепіано Іваничівської музичної школи (10 років 4 місяці 27днів). Проте періоди роботи позивача з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року на посаді викладача по класу фортепіано Іваничівської музичної школи не зараховуються, оскільки посада викладача в позашкільних навчальних закладах Переліком №909 (зі змінами), не передбачена. Право на призначення пенсії за вислугу років згідно із цим Переліком мають директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято рішення про відмову в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22 травня 2020 року звернулася до відповідача із заявою за призначенням пенсії за віком та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення Головного управління ПФУ у Волинській області від 02 червня 2020 року №0324500003007 позивачу призначено пенсію за віком з 29 травня 2020 року (а.с.62 зворот, а.с.63). Разом з тим, листом від 09 липня 2020 року №0300-0315-8/20976 повідомлено про відсутність підстав для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": на день досягнення пенсійного віку у позивача не нараховується 30 років страхового стажу в закладах освіти на відповідних посадах. До спеціального стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, можливо зарахувати лише 10 років 4 місяців 27 днів (період роботи з 05 серпня 1981 року по 31 грудня 1991 року на посаді викладача по класу фортепіано Іваничівської музичної школи). При цьому при обчисленні спеціального стажу не враховано період роботи з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року на посаді викладача по класу фортепіано Іваничівської дитячої музичної школи з тих підстав, що Переліком №909 (зі змінами), в позашкільних навчальних закладах посада викладача не передбачена (а.с.10).

Позивач вважає, що відповідач безпідставно не виплатив їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій згідно з нормами чинного законодавства, тому звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191) до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №3, ст. 10), що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (ЗП України, 1994 р., №4, ст.70; Офіційний вісник України, 2002 р., №39, ст.1820; 2004 р., №46, ст. 3052).

Як встановлено пунктом "е" статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

За приписами пунктів 6-7 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Отже, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; наявність відповідного страхового стажу (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років); неотримання будь-якої пенсії до цього.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №462/5636/16-а.

На момент призначення пенсії за віком позивач досягла віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV (59 років 6 місяців - для жінок, які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року). До призначення їй пенсії не отримувала жодного іншого виду пенсії. Ці обставини не є спірними.

Перевіряючи інші умови для виплати грошової допомоги, встановлені пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та Порядком №1191, суд встановив, що 05 серпня 1981 року позивач призначена на посаду викладача по класу фортепіано Іваничівської музичної школи (з 31 липня 2014 року відповідно до рішення сесії Іваничівської районної ради №31/13 - Комунальний заклад "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської районної ради Волинської області), де вона працювала до 31 січня 2020 року. З 03 лютого 2020 року позивач прийнята на посаду викладача по класу фортепіано в Комунальний заклад "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської селищної ради, де й працює донині. Періоди роботи позивача підтверджуються копією трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (а.с.12-13, 50-52), довідкою Комунального закладу "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської селищної ради від 25 травня 2020 року №11 (а.с.53). Крім того, протягом 2009-2019 років ОСОБА_1 було затверджено завідувачем струнно-фортепіанного відділу, що підтверджується наказами директора дитячої музичної школи від 11 вересня 2009 року №10, від 06 вересня 20210 року №43, від 05 вересня 2011 року №16-од, від 03 вересня 2012 року №19-од, від 30 серпня 2013 року №15-од, від 01 вересня 2014 року №15-од, від 01 вересня 2015 року №16-А-од, від 01 вересня 2016 року №16-А-од, від 31 серпня 2017 року №9-од, від 31 серпня 2018 року №12-од, від 30 серпня 2019 року №12-од (а.с.13-24).

При цьому період роботи з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року (більше 28 років) відповідач не зарахував до спеціального стажу роботи позивача, посилаючись на те, що посада викладача в позашкільному навчальному закладі освіти не передбачена Переліком №909; відповідач погоджується, що стаж роботи тривалістю 10 років 4 місяців 27 днів (з 05 серпня 1981 року по 31 грудня 1991 року) на посаді викладача по класу фортепіано Іваничівської дитячої музичної школи повинен бути зарахований до спеціального стажу.

Комунальний заклад "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської селищної ради Волинської області (КЗ "Іваничівська ДМШ") - комунальний заклад позашкільної освіти є школою мистецтв та належить до системи позашкільної освіти, є закладом початкової мистецької освіти (пункт 1.1 Статуту КЗ "Іваничівська ДМШ", затвердженого рішенням Іваничівської селищної ради від 23 грудня 2019 року №46/4; а.с.25-41).

Як убачається із Переліку №909, до стажу роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується робота, зокрема, у таких закладах і установах освіти та на таких посадах (розділ 1 "Освіта"):

загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи - учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;

дошкільні навчальні заклади всіх типів - директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи;

позашкільні навчальні заклади - директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Водночас, відповідно до положень статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII "Про освіту" невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності (частина перша статті 14 Закону України "Про освіту").

Як передбачено статтею 4 Закону України від 22 червня 2000 року №1841-III "Про позашкільну освіту" (з наступними змінами та доповненнями), позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Згідно із статтею 5 вказаного Закону структуру позашкільної освіти становлять: заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв <…> (стаття 12 Закону України "Про позашкільну освіту").

Відповідно до частини четвертої статті 21 вказаного Закону педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Кабінетом Міністрів України на виконання вимог пункту 4 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про позашкільну освіту" не було внесено відповідних змін та доповнень до Переліку №909 з метою реалізації права усіх педагогічних працівників позашкільних закладів на пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 21 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників. Згідно із вказаним Переліком викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів.

Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші) відносяться до позашкільних навчальних закладів (пункт 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433).

Як уже зазначалось судом та підтверджується матеріалами справи, фактично спірним є період роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано дитячої музичної школи з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року (на час звернення про призначення пенсії).

Переліком №909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1996 року №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01 лютого 1995 року №01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї. Однак таке доручення було прийнято 06 січня 1996 року, тобто до внесення постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436 змін у Перелік №909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років. Таким чином, при внесенні змін у зазначений Перелік зміст доручення №397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.

Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі №419/794/15 висловив позицію, що наявність доручення №397/21 без відповідних змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Разом з цим, у постанові від 30 січня 2019 року у справі №442/456/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 25 травня 2016 року у справі №419/794/15, зазначивши, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку №963, який відносить посаду "викладач" до педагогічних посад. Викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 висловлено аналогічний висновок, який знайшов відображення і у постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №484/211/17.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (справа №756/9879/16-а) вказано, що беручи до уваги той факт, що позивачка у цій справі працювала викладачем у Дитячій школі мистецтв та має педагогічний стаж понад 30 років, зважаючи на правовий висновок Верховного Суду у справі №484/211/17, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на отримання пенсії за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відповідно грошової допомоги при виході на пенсію, яка передбачена пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №442/456/17, від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №484/211/17, від 23 січня 2020 року у справі №756/9879/16-а, враховуються судом при вирішенні цієї справи.

Таким чином, аналіз наведених вище нормативно-правових актів, правових висновків Верховного Суду та фактичних обставин у справі дає підстави для висновку про те, що період роботи ОСОБА_1 з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року на посаді викладача дитячої музичної школи повинен бути зарахований відповідачем до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, та позивач має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, оскільки на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач працювала та продовжує працювати на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, має спеціальний страховий стаж більше 30 років на таких посадах, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Частиною другою статті 9 КАС України обумовлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача та задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, зарахувавши період роботи ОСОБА_1 з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року на посаді викладача в Іваничівській дитячій музичній школі (з 31 липня 2014 року Комунальний заклад "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської районної ради) та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року на посаді викладача в Комунальному закладі "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської селищної ради до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та на отримання грошової допомоги.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджуються квитанцією від 17 вересня 2020 року №46, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.6, 16).

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши періоди роботи з 01 січня 1992 року по 31 січня 2020 року на посаді викладача в Іваничівській дитячій музичній школі (Комунальний заклад "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської районної ради) та з 03 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року на посаді викладача в Комунальному закладі "Іваничівська дитяча музична школа" Іваничівської селищної ради до спеціального стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років та на отримання грошової допомоги.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк