Рішення № 92471835, 12.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5721/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області) про стягнення недоплаченого грошового забезпечення за період з 14.02.2020 по 31.03.2020 в розмірі 16978,05 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 16.04.2018 по 22.03.2019 позивач проходив службу в Нововолинському відділенні поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - Нововолинський ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області) на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції.

22.03.2019 позивач був прийнятий на військову службу за контрактом у Військову частину А1008 (далі - ВЧ А1008) на посаду головного сержанта - командира відділення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, яку проходить по даний час.

23.04.2019 наказом ГУ НП у Волинській області № 116 о/с позивача було звільнено зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 позивача поновлено на вказаній посаді з 24.04.2019 та допущено до негайного виконання рішення суду у цій частині. Крім того, цим рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за період з 23.03.2019 по 13.02.2020 на загальну суму 160979,12 грн. та допущено до негайного виконання виплату грошового забезпечення в межах стягнення за один місяць у сумі 14723,70 грн.

Наказом ГУ НП у Волинській області від 28.02.2020 № 83 о/с позивача з 24.04.2019 поновлено на вказаній посаді, та 28.02.2020 відповідачем сплачено позивачу грошове забезпечення в межах стягнення за один місяць у сумі 14502,84 грн.

Листом ГУ НП у Волинській області від 20.03.2020 № 340/04/29-2020 позивача повідомлено, що в подальшому нарахування і виплата грошового забезпечення буде здійснюватися відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260).

30.03.2020 відповідач сплатив позивачу грошове забезпечення в сумі 5997,74 грн.

Позивач вказує, що нормами Закону № 580-VIII та Порядку № 260 не визначено розміру грошового забезпечення поліцейського, яке за ним зберігається у випадку укладення контракту про проходження військової служби під час дії особливого періоду, а відтак, до спірних правовідносин необхідно застосовувати відповідні норми трудового законодавства, зокрема, частин другої, третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складає 490,79 грн., що також встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20, тому грошове забезпечення, яке підлягає виплаті за період з 14.02.2020 по 31.03.2020, становить 23067,13 грн.

Проте, за період з 14.02.2020 по 31.03.2020 відповідач сплатив грошове забезпечення в сумі 6089,08 грн., недоплата становить 16978,05 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 18).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 05.05.2020 № 178/26/01-2020 (а. с. 27-29) представник відповідача Забожчук О.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми спеціального законодавства. Крім того, у зв`язку із надходженням до ГУ НП у Волинській області актів про невихід на службу в Нововолинське ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області позивача в період з 28.02.2020 по 31.03.2020, на виконання пункту 8 Порядку № 260, ГУ НП у Волинській області було видано наказ від 27.04.2020 № 129 о/с про припинення виплати грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю на службі без поважних причин в період з 28.02.2020 по 31.03.2020 ОСОБА_1

15.05.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з доводами відзиву не погодився з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 46-47).

20.07.2020 суд постановив ухвалу, відповідно до якої судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, у справі призначено підготовче засідання (а. с. 52-53).

02.09.2020 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Волинській області від 27.04.2020 № 129 о/с в частині припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28.02.2020 по 31.03.2020 та стягнути з відповідача недоплачене грошове забезпечення за період з 14.02.2020 по 31.03.2020 включно у розмірі 18005,94 грн. (а. с. 72).

При цьому, як убачається із попередньо поданої заяви про збільшення позовних вимог (а. с. 21-22), оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 відповідача зобов`язано провести відповідний перерахунок розміру надбавки за вислугу років, зокрема за період січня - лютого 2019 року, то вказана обставина впливає на розмір грошового забезпечення та розрахунок суми середнього заробітку.

Крім того, у відповіді на відзив (а. с. 45-47) позивач вказав на незаконність наказу ГУ НП у Волинській області від 27.04.2020 № 129 о/с в частині припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28.02.2020 по 31.03.2020, оскільки проходження позивачем військової служби на підставі укладеного контакту під час дії особливого періоду за наявності гарантій, передбачених частиною третьою статті 119 КЗпП України, є поважною причиною відсутності на службі в поліції.

Ухвалою суду від 09.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 29.09.2020 (а. с. 74).

В судове засідання позивач не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі (а. с. 77).

Представник відповідача Забожчук О.В. в судовому засіданні позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 14:30 12.10.2020 у зв`язку із витребуванням додаткових доказів.

З урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із надходженням до судового засідання, призначеного на 14:30 12.10.2020, від учасників справи клопотань про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 85, 89), судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування технічними засобами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 16.04.2018 по 22.03.2019 проходив службу в Нововолинському ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції.

22.03.2019 позивач був прийнятий на військову службу за контрактом у ВЧ А1008 на посаду головного сержанта - командира відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону, контракт укладено на 3 роки (а. с. 9-10).

22.03.2019 позивачем на адресу ГУ НП у Волинській області листом з описом вкладення у поштове відправлення було направлено рапорт на ім`я начальника ГУ НП у Волинській області з проханням увільнити від виконання службових обов`язків у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, який відповідач отримав 25.03.2019.

30.03.2019 ОСОБА_1 на адресу відповідача листом з описом вкладення у поштове відправлення було направлено копію контракту, укладеного між ним та військовою частиною А1008 строком на 3 (три) роки, який відповідач отримав 01.04.2019.

Позивач у відповідь отримав від ГУНП у Волинській області лист № 831/01/12/1-2019 від 01.04.2019, зі змісту якого вбачається, що він не мав права укладати контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, будучи знятим з військового обліку і перебуваючи у кадрах поліції.

23.04.2019 наказом ГУ НП у Волинській області № 116 о/с позивача було звільнено зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Вказані фактичні обставини встановлені рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 (а. с. 92-104), та в силу приписів частини четвертої статті 78 КАС України не доказуються при розгляді цієї справи.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, у справі № 140/123/20 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано накази від 18.04.2019 № 476/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », від 23.04.2019 № 116 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області з 24.04.2019, стягнуто з ГУ НП у Волинській області в користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 160979,12 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати грошового забезпечення у межах стягнення за один місяць у сумі 14723,70 грн. допущено до негайного виконання, визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції, зобов`язано ГУ НП у Волинській області зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років) за час служби в органах поліції ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років з 13.05.2002 по 01.07.2020 у податковій міліції, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 92-104).

Наказом ГУ НП у Волинській області від 28.02.2020 № 83 о/с «По особовому складу», виданого на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20, поновлено ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області з 24.04.2019 (а. с. 12).

Листом від 20.03.2020 № 340/04/29-2020 ГУ НП у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про виконання рішення суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 в частині, що стосується негайного виконання, та про те, що в подальшому нарахування та виплата грошового забезпечення буде здійснюватися відповідно до Порядку № 260 (а. с. 11).

Судом також встановлено, що відповідно до наказу ГУ НП у Волинській області від 28.02.2020 № 83 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 поновлено на службі, позивачу було нараховане грошове забезпечення з 01.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 6089,08 грн.. в т. ч.: посадовий оклад в сумі 2500,00 грн., оклад за спеціальним званням в сумі 1800,00 грн., надбавка за стаж служби в сумі 860,00 грн., індексація в сумі 929,08 грн. З вказаної суми утримано військовий збір у розмірі 1,5% в сумі 6089,08 грн. Сума грошового забезпечення ОСОБА_1 до виплати за березень 2020 року становила 5997,74 грн. та виплачена 30.03.2020 шляхом зарахування на картковий рахунок, а за лютий 2020 року ОСОБА_1 грошове забезпечення не нараховувалося та не виплачувалося, що підтверджується листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Волинській області від 02.10.2020 № 1065/29/2-2020 (а. с. 84).

В подальшому, на підставі актів про невихід на роботу за період з 28.02.2020 по 31.03.2020 (а. с. 31-42), 24.04.2020 ГУ НП у Волинській області видало наказ № 129 о/с «По особовому складу», відповідно до якого на підставі Порядку № 260 припинено виплату грошового забезпечення у зв`язку із відсутністю на службі без поважних причин з 28.02.2020 по 31.03.2020 ОСОБА_1 , старшому дільничному офіцеру поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області (а. с. 43).

07.10.2020, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20, ГУ НП у Волинській області видало наказ № 303 о/с «По особовому складу», яким відповідно до статті 78 Закону № 580-VIII встановлено стаж служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 01.10.2020 капітану поліції ОСОБА_1 - 18 років 05 місяців 07 днів (а. с. 91).

Крім того, судом встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі у ВЧ А1008 (м. Володимир-Волинський Волинської області) з 22.03.2019, що підтверджується довідкою ВЧ А1008 від 05.10.2020 № 2087 (а. с. 88).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктами 3, 4 розділу І Порядку № 260 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

За приписами пунктів 6, 7 розділу І Порядку № 260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Пунктом 8 розділу І Порядку № 260 передбачено, що за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Суд також враховує, що норми спеціального законодавства, а саме Закон № 580-VIII та Порядок № 260 не регулюють питання виплати грошового забезпечення поліцейським, які прийняті на військову службу за контрактом, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми КЗпП України.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності, в яких вони працювали на час призову/прийняття на військову службу.

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01.03.2014, яке введене в дію Указом Президента України від 02.03.2014 № 189/2014, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом в умовах кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, тобто, під час дії особливого періоду, суд вважає, що на нього поширюються гарантії, передбачені статтею 39 Закону № 2232-XII та статтею 119 КЗпП України, зокрема, щодо збереження за ним місця роботи, посади і середнього заробітку в установі, в якій він працював.

Вказані обставини та висновки викладені також у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі № 140/123/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії (а. с. 92-104).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки на позивача поширюються гарантії, передбачені статтею 39 Закону № 2232-XII та статтею 119 КЗпП України (зокрема, щодо збереження за ним місця роботи, посади і середнього заробітку в установі, в якій він працював), тому відповідач протиправно, тобто в порушення частини третьої статті 119 КЗпП України, прийняв оскаржуваний наказ від 27.04.2020 № 129 о/с «По особовому складу» щодо припинення виплати грошового забезпечення капітану поліції ОСОБА_1 , у зв`язку із чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного наказу в частині припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28.02.2020 по 31.03.2020 належить задовольнити.

При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача недоплаченого грошового забезпечення за період з 14.02.2020 по 31.03.2020 включно у розмірі 18005,94 грн., суд виходить з такого.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ від 23.04.2019 № 116 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області з 24.04.2019, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та допущено до негайного виконання (а. с. 92-98).

При цьому, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 у частині, в якій воно допущено до негайного виконання щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, виконано ГУ НП у Волинській області шляхом видання наказу від 28.02.2020 № 83 о/с «По особовому складу» (а. с. 12).

Суд звертає увагу, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 стягнуто з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 160979,12 грн. за період з 23.03.2019 по 13.02.2020, а позивача лише 28.02.2020 поновлено на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області наказом від 28.02.2020 № 83 о/с «По особовому складу».

Згідно із частиною першою статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Суд вважає, що період з 14.02.2020 по 27.02.2020 є фактично періодом затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 (в частині, в якій рішення допущено до негайного виконання щодо поновлення ОСОБА_1 ).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

На думку суду, оскільки підставою позову в частині вимог про стягнення з відповідача недоплаченого грошового забезпечення за період з 14.02.2020 по 31.03.2020 включно у розмірі 18005,94 грн. є положення частини третьої статті 119 КЗпП України, які передбачають гарантії працівникам щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку, у той час як у період з 14.02.2020 по 27.02.2020 позивач не перебував на службі в поліції та вказаний період є фактично періодом затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 (в частині, в якій рішення допущено до негайного виконання щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді), а розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог (тобто, з урахуванням підстави та предмету позову, викладених у позовній заяві) та позивач не звертався із заявою про зміну підстави позову, тому в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача недоплаченого грошового забезпечення за період з 14.02.2020 по 27.02.2020 належить відмовити, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з окремим позовом до відповідача про стягнення грошового забезпечення за період з 14.02.2020 по 27.02.2020 з інших підстав (тобто, про стягнення грошового забезпечення при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді).

Суд звертає увагу, що Закон № 580-VIII та Порядок № 260 не регулюють питання складу, розміру та порядку обчислення грошового забезпечення поліцейським, які прийняті на військову службу за контрактом, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Порядку № 100.

Крім того, суд враховує положення абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 542), відповідно до яких працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку. У разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Тобто, положення абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 100 вказують, що цей Порядок № 100 застосовується для обчислення середньої заробітної плати працівників, призваних для проходження військової служби на особливий період.

Згідно із підпунктом «л» пункту 1 розділу І Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Згідно із пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За правилами пункту 8 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки контракт про проходження військової служби укладено 22.03.2019 (а. с. 9-10), тому грошове забезпечення необхідно обчислювати за період січень - лютий 2019 року, та розмір середньоденного грошового забезпечення у такому випадку складає 490,79 грн., що також встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 (а. с. 92-98).

Відтак, середній заробіток (грошове забезпечення), збереження якого за позивачем передбачене частиною третьою статті 119 КЗпП України, що підлягав виплаті за період з 28.02.2020 по 31.03.2020, складає 16196,07 грн. (9490,79 грн. х 33 дні = 16196,07 грн.).

Разом з тим, як вбачається із листа управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Волинській області від 02.10.2020 № 1065/29/2-2020 (а. с. 84), позивачу було нараховане грошове забезпечення з 01.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 6089,08 грн., а за лютий 2020 року ОСОБА_1 грошове забезпечення не нараховувалося та не виплачувалося.

Отже, недоплата середнього грошового забезпечення, збереження якого за позивачем гарантоване частиною третьою статті 117 КЗпП України, за період з 28.02.2020 по 31.03.2020 становить 10106,99 грн. (16196,07 грн. - 6089,08 грн. = 10106,99 грн.), та підлягає стягненню з відповідача.

При вирішенні даного спору в зазначеній частині позовних вимог суд також враховує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20, зокрема, визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції та зобов`язано ГУ НП у Волинській області зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років) за час служби в органах поліції ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років з 13.05.2002 по 01.07.2020 у податковій міліції (а. с. 92-98).

Разом з тим, вказане рішення суду від 14.02.2020 набрало законної сили лише 15.09.2020, та на його виконання ГУ НП у Волинській області видало наказ від 07.10.2020 № 303 о/с «По особовому складу» (а. с. 91).

Отже, у зв`язку із набранням 15.09.2020 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20, у відповідача виник обов`язок щодо зарахування до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції та обов`язок провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років) за час служби в органах поліції ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років з 13.05.2002 по 01.07.2020 у податковій міліції.

На думку суду, оскільки спір у даній справі виник щодо виплати позивачу грошового забезпечення за період лютий - березень 2020 року, а у вказаний період рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 законної сили не набрало, тому суд вважає безпідставними та передчасними вимоги позивача, викладені у заяві про збільшення позовних вимог (а. с. 21-22), щодо врахування при розрахунку середньоденного грошового забезпечення вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010. Суд звертає увагу, що рішення суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 передбачає не лише зарахування до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції, але й здійснення перерахунку усіх раніше виплачених сум, з урахуванням вказаного стажу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у Волинській області від 27.04.2020 № 129 о/с «По особовому складу» в частині припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28.02.2020 по 31.03.2020, стягнення недоплаченого середнього грошового забезпечення за період з 28.02.2020 по 31.03.2020 в розмірі 10106,99 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

На думку суду, оскільки позивач ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу за контрактом у ВЧ А1008 та отримує грошове забезпечення військовослужбовця, а спір у цій справі виник не щодо стягнення власне грошового забезпечення, яке виплачується за службу в поліції, а щодо збереження та виплати у неповному розмірі середнього грошового забезпечення, яке зберігається за позивачем відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України, тому відсутні підстави допустити дане рішення суду до негайного виконання, як про це просить позивач у заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 72).

Керуючись статтями 243 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 27 квітня 2020 року № 129 о/с «По особовому складу» в частині припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по 31 березня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, ідентифікаційний код 40108604) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоплачене середнє грошове забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по 31 березня 2020 року в розмірі 10106 гривень 99 копійок (десять тисяч сто шість гривень дев`яносто дев`ять копійок), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складений 22 жовтня 2020 року