
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 жовтня 2020 р. Справа № 120/2152/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецького районного суду Вінницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Іллінецького районного суду Вінницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є суддею у відставці та після виключення 29.09.2016 року із штату суддів Іллінецького районного суду Вінницької області за поданням цього суду йому було призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. В числі необхідних документів місцевим судом був виготовлений Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що складав 24 роки 1 місяць 27 днів. Вважаючи, що до цього розрахунку помилково не було включено календарний період строкової служби в радянській армії з 03.05.1982 року по 14.05.1984 року, тобто 2 роки 11 днів, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Іллінецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі № 120/1031/19-а, яке у встановленому порядку набрало законної сили, було звернуте до виконання і наразі виконується, підтверджено наявний фактичний стаж роботи судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 26 років 2 місяці 8 днів.
На виконання рішення суду, Іллінецьким районним судом Вінницької області підготовлено уточнений розрахунку, відповідно якого час роботи на посаді судді становить 26 років 2 місяці 8 днів.
Однак, на думку позивача, Іллінецьким районним судом Вінницької області до уточненого розрахунку протиправно не зараховано період роботи на посадах державної служби до стажу роботи, що дає право на отримання доплати до посадового окладу за вислугу років у відповідному розмірі, загалом 31 рік 2 місяці 8 днів
Після чого позивач звернувся до відповідачів з вимогами перерахувати розмір належного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Йому було відмовлено у перерахунку довічного утримання. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.
На виконання вимог ухвали суду, 22.06.2020 року представником Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що розрахунок стажу роботи здійснюється безпосередньо Іллінецьким районним судом Вінницької області, тому в межах власних повноважень територіальне управління не вправі самостійно розраховувати стаж роботи або змінювати розрахунок стажу роботи, проведеного Іллінецьким районним судом Вінницької області.
Також зазначив, що у територіального управління відсутні правові підстави для видачі позивачеві довідок про розміри суддівської винагороди із розрахунку стажу роботи 31 рік 2 місяці 8 днів, оскільки згідно облікових даних, наявних в територіальному управлінні, стаж роботи позивача, що дає право на отримання доплати до посадового окладу за вислугу років, становить 29 років 10 місяців 21 день і складається з періодів роботи на посадах:
- строкова військова служба в лавах Радянської Армії з 03.05.1982 по 14.05.1984 (2 роки 11 днів);
- інструктор з роботи ДНД райвиконкому Іллінецької районної ради народних депутатів з 01.08.1987 по 01.12.1988 (1 рік 4 місяці);
- юрисконсульт райвиконкому Іллінецької районної ради народних депутатів з 01.12.1988 по 01.06.1992 (3 роки 6 місяців);
- завідувач юридичним відділом секретаріату Іллінецької районної державної адміністрації з 01.06.1992 по 01.08.1992 (2 місяці);
- виконуючий обов`язки народного судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 01.08.1992 по 14.01.1994 (1 рік 5 місяців 14 днів);
- суддя Іллінецького районного суду Вінницької області з 03.05.1995 по 29.09.2016 (21 рік 4 місяці 26 днів).
Щодо періоду на посаді стажиста судді з 15.01.1994 року по 03.05.1995 року (1 рік 3 місяці та 18 днів) вказав, що такий не може враховуватися до стажу, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці.
На підставі зазначеного просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
У встановлений судом строк представником Іллінецького районного суду Вінницької області відзиву на позовну заяву не надано. Копія ухвали про відкриття провадження направлялася відповідачеві за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія даної ухвали суду отримана відповідачем 1 05.06.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи. Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач 1 не скористався.
30.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача 2 є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Ухвалою суду від 02.07.2020 року клопотання представника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін – задоволено та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони та їх представники у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
При цьому, матеріали справи місять клопотання сторін про проведення судового розгляду справи без їх участі.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання, а також з огляду на подані ними клопотання щодо розгляду справи без їх участі суд на підставі частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомленні сторонами обставини, обґрунтування, докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» № 1512-VIII від 08.09.2016 року позивача було звільнено з посади судді Іллінецького районного суду Вінницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
29.09.2016 року позивача наказом голови Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.09.2016 року виключено зі штату суддів вказаного суду.
З 07.10.2016 року позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Станом на 29.09.2016 року Іллінецьким районним судом Вінницької області розраховано стаж ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якого було включено:
- стаж роботи на посаді виконувача обов`язків народного судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 01.08.1992 року по 14.01.1994 року (1 рік 5 місяців 13 днів);
- стаж роботи на посаді стажиста судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 15.01.1994 року по 03.05.1995 року (1 рік 3 місяці 18 днів);
- стаж роботи на посаді судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 03.05.1995 року по 29.09.2016 року (21 рік 4 місяці 26 днів).
Позивачем було виявлено, що до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зробленого Іллінецьким районним судом Вінницької області, не включено календарний період його строкової служби в радянській армії з 03.05.1982 року по 14.05.1984 року. У зв`язку з цим, звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з вимогою уточнити розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці.
24.01.2019 року Іллінецьким районним судом Вінницької області виготовлено уточнений розрахунок стажу судді, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, позивача, до якого включено календарний період служби в радянській армії.
За уточненим розрахунком стажу судді, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи позивача станом на 29.09.2016 року становить 26 років 2 місяці 8 днів, до якого включено:
- період військової служби у Радянській армії з 03.05.1982 року по 14.05.1984 року (2 роки 11 днів);
- стаж роботи на посаді виконувача обов`язків народного судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 01.08.1992 року по 14.01.1994 року (1 рік 5 місяців 13 днів);
- стаж роботи на посаді стажиста судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 15.01.1994 року по 03.05.1995 року (1 рік 3 місяці 18 днів);
- стаж роботи на посаді судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 03.05.1995 року по 29.09.2016 року (21 рік 4 місяці 26 днів).
27.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок загального трудового стажу із урахуванням приписів рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі № 120/1031/19-а та усіх записів про роботу у трудовій книжці та подати уточнений розрахунок такого стажу до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області.
Листом № 1/178/2020 від 14.04.2020 року Іллінецьким районним судом Вінницької області повідомлено позивача, що відповідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі 120/1031/19-а до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці період строкової служби у радянській армії з 03.05.1982 року по 14.05.1984 року включено при первісному розрахунку загального стажу.
Також, 15.04.2020 року позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області із заявою, у якій просив провести належний розрахунок стажу роботи, що дає право на отримання доплати до посадового окладу за вислугу років у відповідному розмірі, станом на день звільнення з посади 29.09.2016 року з урахуванням приписів резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі № 120/1031/19-а про наявний фактичний час роботи на посаді судді 26 років 2 місяці 8 днів, та фактичного стажу державної служби 5 років із 01 серпня 1987 року по 01 серпня 1992 року, що загалом становить 31 рік 2 місяці 8 днів стажу роботи, який дає право на отримання доплати за вислугу років у відповідному розмірі та видати довідки про розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для здійснення органом пенсійного фонду перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом № 03-55/1169 від 18.05.2020 року ТУ ДСА у Вінницькій області повідомив позивача, що стаж його роботи, що враховується для отримання доплати до посадового окладу за вислугу років судді у відставці становить 29 років 10 місяців 21 день, та включає наступні періоди:
- строкова військова служба в лавах Радянської Армії з 03.05.1982 по 14.05.1984 (2 роки 11 днів);
- інструктор з роботи ДНД райвиконкому Іллінецької районної ради народних депутатів з 01.08.1987 по 01.12.1988 (1 рік 4 місяці);
- юрисконсульт райвиконкому Іллінецької районної ради народних депутатів з 01.12.1988 по 01.06.1992 (3 роки 6 місяців);
- завідувач юридичним відділом секретаріату Іллінецької районної державної адміністрації з 01.06.1992 по 01.08.1992 (2 місяці);
- виконуючий обов`язки народного судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 01.08.1992 по 14.01.1994 (1 рік 5 місяців 14 днів);
- суддя Іллінецького районного суду Вінницької області з 03.05.1995 по 29.09.2016 (21 рік 4 місяці 26 днів).
Також повідомив, що розрахунок стажу роботи здійснюється безпосередньо Іллінецьким районним судом Вінницької області, тому в межах власних повноважень територіальне управління не вправі самостійно розраховувати стаж роботи або змінювати розрахунок стажу роботи, проведеного Іллінецьким районним судом Вінницької області
Щодо видачі довідок із розрахунку стажу роботи 31 рік 2 місяці 8 днів, повідомив, що у управління немає правових підстав для їх видачі, оскільки згідно облікових даних, наявних в територіальному управління, стаж роботи, що дає право на отримання доплати до посадового окладу за вислугу років становить 29 років 10 місяців 21 день.
Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.10.2005 року за №8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою, але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних (законних) очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при видаленні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
Відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (далі – Закон України №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено частинами 3-5 статті 142 Закону України №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Втім, згідно пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Також абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
За правилами частини 1 статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 (далі - Закон України №2453-VI), в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно вимог статті 135 зазначеного Закону України, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
В свою чергу, за змістом частини 2 статті 133 закону України №2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Положенням частини 5 статті 133 Закону №2453-VI передбачено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та ніші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, чинного на час звільнення позивача у відставку, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-XII (далі – Закон № 2862-XII).
Згідно частини 4 статті 43 Закону України №2862-XII, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Частиною 6 статті 44 Закону України №2862-XII визначено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Як встановлено судом із долучених до матеріалів справи документів, Іллінецьким районним судом Вінницької області, на виконання приписів резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі № 120/1031/19-а підготовлено розрахунок стажу судді, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, відповідно якого період військової служби у Радянській армії включено до стажу на посаді судді.
При цьому, відповідно до наданих представником ТУ ДСА у Вінницькій області у відзиві на позовну заяву пояснень, до розрахунку стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на отримання доплати до посадового окладу за вислугу років судді у відставці включено періоди:
- строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 03.05.1982 по 14.05.1984 (2 роки 11 днів);
- роботу позивача на посадах: інструктора з роботи ДНД райвиконкому Іллінецької районної ради народних депутатів з 01.08.1987 по 01.12.1988 (1 рік 4 місяці); юрисконсульта райвиконкому Іллінецької районної ради народних депутатів з 01.12.1988 по 01.06.1992 (3 роки 6 місяців); завідувача юридичним відділом секретаріату Іллінецької районної державної адміністрації з 01.06.1992 по 01.08.1992 (2 місяці);
- виконуючого обов`язки народного судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 01.08.1992 по 14.01.1994 (1 рік 5 місяців 14 днів);
- судді Іллінецького районного суду Вінницької області з 03.05.1995 по 29.09.2016 (21 рік 4 місяці 26 днів).
Всього стаж для отримання доплати до посадового окладу за вислугу років судді у відставці ОСОБА_1 становить 29 років 10 місяців 21 день.
Таким чином, розрахунок стажу роботи, що дає право на отримання доплати до посадового окладу за вислугу років судді у відставці ОСОБА_1 , станом на день звільнення з посади, визначено з дотриманням діючого на час звільнення позивача у відставку Закону України №2453-VI.
Отже, суд вважає обґрунтованою відмову відповідачів у здійсненні перерахунку стажу роботи, що дає право на отримання доплати до посадового окладу за вислугу років судді у відставці та видачі відповідних довідок з розрахунку стажу роботи позивача 31 рік 2 місяці 8 днів для здійснення відповідного перерахунку органом пенсійного фонду розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 даної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В досліджуваних правовідносинах стороною відповідача доведено правомірність дій та рішень, позаяк частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Разом з тим, виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, відсутня законодавча норма, яка б дозволяла провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку доплати за вислугу років.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Іллінецький районний суд Вінницької області (вул. Європейська, 28, м. Іллінці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02894881)
Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 26285152)
Суддя Мультян Марина Бондівна
Судове рішення № 92471608, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/2152/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: