Ухвала суду № 92471214, 26.10.2020, Господарський суд Харківської області

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"26" жовтня 2020 р. Справа № 922/3796/16

вх. № 3796/16

Господарський суд Харківської області у складі: судді: Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

сторони та інші учасники провадження у справі не направили до судового засідання уповноважених представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кошовського С.В. (вх. 10621 від 24.04.2018) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги у справі

за заявою : Споживчого товариства "Колос", м. Харків

до Споживчого товариства "Колос", м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 визнано Споживче товариство "Колос" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Споживчого товариства "Колос" голову ліквідаційної комісії Чикачкова О.В.

Оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено на офіційному веб-сайті України 07.12.2016 № 38199.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2016 задоволено заяву ліквідатора про дострокове припинення його обов`язків ліквідатора Споживчого товариства "Колос", призначено ліквідатором СТ "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В.

До суду від ліквідатора надійшла заява (вх. № 10621 від 24.04.2018), в якій ліквідатор просить суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 04.06.2015 року №404-01/22-15, укладений між Споживчим товариством "Колос", Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" на суму 100 161,89 грн.

Заява прийнята судом до провадження та призначена до розгляду. До участі у розгляду заяви ПАТ "Черкасиобленерго"; ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат".

До суду від "Черкасиобленерго" надійшов відзив (вх 23536 від 15.08.2019), в якому просить відмовити у заяві ліквідатора. Наводить доводи, в обґрунтування своєї позиції у справі.

Ліквідатором боржника надані до суду додаткові пояснення (вх. № 3979 від 14.07.2019) до заяви (вх. № 10621 від 24.04.2018), в яких ліквідатор наводить додаткові аргументи на підтвердження заявлених вимог.

Розгляд заяви неодноразово відкладався.

Справа направлялась до суду апеляційної та касаційної інстанцій. Після закінчення апеляційного та касаційного провадження справа повернулась до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 14.07.2020 заяву ліквідатора (вх. № 10621 від 24.04.2018) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 04.06.2015 № 404-01/22-15 призначено до розгляду.

В судове засідання 26.10.2020 сторони та інші учасники провадження у справі не направили уповноважених представників.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення заяви ліквідатора (вх. 10621 від 24.04.2018) без розгляду з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент звернення ліквідатора із заявою про визнання недійсним правочину) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на момент звернення ліквідатора із заявою про визнання недійсним правочину квітень 2018) за звернення із заявою про визнання правочину (договору) недійсним передбачено, що за звернення із заявою про визнання правочину в межах справи про банкрутство передбачено сплату судового збору у розмірі 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Однак, як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ліквідатором до заяви про визнання недійсним правочину не було додано доказів сплати судового збору. Судом ухвалами неодноразово зобов`язувалось ліквідатора надати докази сплати судового збору, однак, ліквідатором не виконано вимоги Закону та суду і не було надано ані доказів сплати судового збору, ані пояснень щодо причин ненадання таких доказів.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції чинній на момент звернення ліквідатора із заявою про визнання правочину недійсним) та відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство регулюється, крім іншого, Господарським процесуальним Кодексом України.

Відповідно до статті 176 ГПК України, якщо після відкриття провадження у справі позивач не усунув недоліки позовної заяви, про які вказано судом, суд залишає таку заяву без розгляду.

Як зазначено вище, суд на протязі 2-х років ухвалами неодноразово зобов`язував ліквідатора надати докази сплати судового збору за звернення із заявою, однак, ліквідатором не було надано ані відповідних доказів, ані пояснень щодо причин, які зумовили невиконання вимог суду та процесуального закону.

Отже, всі розумні строки, протягом яких ліквідатор мав можливість усунути недоліки заяви сплили.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

В даному випадку такі обмеження полягають у тому, що за звернення з відповідними заявами необхідно надавати докази сплати судового збору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заява ліквідатора про визнання недійсним правочину підлягає залишенню без розгляду.

Поряд з цим, суд зауважує, що залишення заяви без розгляду не позбавляє ліквідатора повторно звернутись з такою заявою в установленому порядку.

Керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 13 статті 176, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кошовського С.В. (вх. 10621 від 24.04.2018) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги залишити без розгляду.

Роз`яснити ліквідатору боржника, що залишення заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення з такою заявою у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-258 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.10.2020.

Суддя Усатий В.О.