Ухвала суду № 92470511, 28.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

28.10.2020Справа № 910/16089/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (02081, місто Київ, Дніпровська набережна, будинок 19-А, ідентифікаційний код 37312682)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (04209, місто Київ, вулиця Лебединська, будинок 2, літера А, ідентифікаційний код 39907319)

про визнання недійсним пункту договору

Суддя Бондаренко - Легких Г.П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (далі за текстом - відповідач) про визнання недійсним пункту договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неустойка у вигляді пені, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, вже передбачена умовами договору (п.6.4.), а тому нарахування штрафу згідно з п. 6.10. договору у розмірі 10% від суми заборгованості, при її стягненні в судовому порядку, не узгоджується з положеннями ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. На підставі зазначеного, позивач просить суд визнати недійсним з моменту укладення п. 6.10. договору № 33/17 від 12.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП", як виконавцем.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву підписано представником, то у відповідності до ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви повинно бути додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Згідно положень ч. 4, ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як встановлено Судом, позовну заяву підписано та подано представником позивача - адвокатом, на підтвердження повноважень якого було надано копію ордеру серії КВ № 467744. В ордері зазначено, що повноваження адвоката не обмежуються. При цьому, в ордері зазначено, що останній виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 10/01-1 від 10.01.2018, проте копії договору про надання правової допомоги на виконання якого був виписаний вказаний ордер до матеріалів позовної заяви додано не було.

За відсутності в матеріалах позовної заяви копії договору про надання правової допомоги № 10/01-1 від 10.01.2018, Суд дійшов висновку, що адвокат за ордером серії КВ № 467744 наділений повноваженнями, перелік яких визначений ст. 20 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та не наділений будь - якими іншими повноваженнями.

Суд зазначає, що стаття 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначає серед професійних прав адвоката права підпису позовної заяви, вказана норма наділяє адвоката повноваженнями лише щодо складання заяв та їх подання, при цьому відсутні підстави ототожнювати наведене формулювання із наданням адвокату права підписувати позовні заяви.

Ухвалою від 27.11.2018 у справі № 826/5357/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, зазначив, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту. Інші форми цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер як основний вид документа, перший та єдиний його примірник.

Представником позивача, було додано до матеріалів позовної заяви копію ордеру КВ № 467744.

Суд також звертає увагу позивача, що в ордері серії КВ № 467744 від 21.08.2020 адвокатом в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» вказано «у судах України, органах державної виконавчої служби та приватних виконавців», що не відповідає вимогам до оформлення ордеру.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.

Отже, представником позивача, відповідно до статті 60 ГПК України, не було надано документів, що підтверджують його повноваження, як на підписання позовної заяви так і повноважень взагалі. Враховуючи вказане Суд дійшов висновку, що повноваження представника, який підписав заяву не підтверджені.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти, чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

В якості доказу сплати судового збору позивачем додана до позовної заяви квитанція № 1552402 від 19.10.2020, із якої вбачається, що судовий збір сплачений за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" готівкою через Проценко Р. В., при цьому до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, із яких би вбачалося, що Проценко Р. В. уповноважений Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" на здійснення від його імені відповідних юридичних дій.

При цьому, Суд звертає увагу позивача, що ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначає серед професійних прав адвоката права здійснювати оплату судового збору.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах позовної заяви підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач або особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Всупереч встановленим вимогам, позивач не надав суду належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Додані позивачем докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, суд не визнає належними, оскільки, із наданого позивачем службового чеку (накладна 0306106252876) вбачається, що позовна заява та додані до неї документи були направлені за адресою: 04209, м. Київ, в той час, як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача визначена адреса: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 2, літера А, відповідно наданий службовий чек не підтверджує факт направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах позовної заяви підтвердження відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 60, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» про визнання недійсним пункту договору без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек);

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї оригіналу належним чином оформленого ордеру та копії договору про надання правової допомоги № 10/01-1 від 10.01.2018;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів наявності у Р. В. Проценко повноважень на здійснення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП» таких юридичних дій, як сплата судового збору.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду у конкретній справі забезпечується у спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва;

3) надіслання сторонами до канцелярії суду необхідних процесуальних документів;

4) ознайомленням із наявною інформацією на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

5) ознайомлення із наявною інформацією в єдиному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

6) подання клопотання про надання судом процесуальних документів у електронному вигляді;

7) ознайомлення із матеріалами справи у встановленому порядку.

УВАГА!!! Спілкування із суддею (сектором судді) за межами вище означених способів отримання інформації процесуальним законодавством не передбачено, у тому числі і через засоби службового телефонного зв`язку !!!

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ з 10:00 до 16:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.

..