Рішення № 92470431, 27.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/10415/20За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФ Компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство ВАН"

про стягнення 52870,80 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДФ Компані" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство ВАН" про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань оплатити надані Позивачем послуги з виготовлення поліграфічної продукції.

Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі надсилалася Відповідачу неодноразово на юридичну адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, а також на адресу вказану Позивачем у претензії, яку він направляв Відповідачу: м. Київ. вул. Сім`ї Стешенків, 1.

Однак ухвала поверталася в конверті не врученою з відмітками «адресат відсутній» або «нерозшукано».

Таким чином, відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову та відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДФ Компані» (далі Позивач) здійснює господарську діяльність з надання послуг, серед іншого, по здійсненню широкоформатного та інтер`єрного друку рекламної продукції, має свій офіційний сайт http://dfcompany.com.ua на якому публічно пропонує свої послуги.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДФ Компані» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство ВАН" (далі Відповідач) здійснювалися правочини на підставі замовлень направлених в електронній формі Відповідачем по наданню послуг та виконанню робіт по виготовленню поліграфічної продукції.

Замовлення вчинялися внаслідок досягнутих домовленостей сторін, шляхом обміну електронними листами з електронної пошти менеджера Відповідача по роботі з клієнтами ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та працівниками Позивача ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Роздруківки електронного листування між сторонами Позивачем надано до позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отримавши електронним листом від Відповідача замовлення на друк постерів та скроллів в певних кількостях Позивачем було виконано відповідні замовлення, у підтвердження чого до позовної заяви надані рахунки-фактури за період з грудня 2019 по березень 2020 року.

У порушення домовленостей між сторонами, Відповідач не здійснив з Позивачем розрахунків за надання послуг за грудень 2019 року - березень 2020 року по рахункам на загальну суму 52870 грн.

Як вбачається з електронного листування між сторонами, Відповідач не заперечував проти наявної заборгованості перед Позивачем, просив надіслати неоплачені рахунки, також зазначав про фінансову скрутність Відповідача та наявність боргів перед іншими компаніями.

Копії відповідного електронного листування містяться у матеріалах даної справи.

У зв`язку із наявною заборгованістю Позивач звернувся із претензією від 08.05.2020 до Відповідача, однак Відповідач свій борг не погасив, що стало підставою звернення із позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До позовної заяви Позивачем надані копії податкових накладних, які підтверджують, що він є платником податків за надані Відповідачу послуги. Відповідні накладні містять відмітку про те, що вони зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Зі змісту ст. 201.10 Податкового кодексу України вбачається, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, Позивачем надано усі наявні у нього докази на підтвердження факту виконання ним замовлених Відповідачем послуг щодо друку рекламної продукції, що іншою стороною не спростовано, зокрема: рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт та податкові накладні, а також електронну переписку між Позивачем та Відповідачем.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши нанаявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження факту надання ним Відповідачу послуг з друку рекламної продукції та не виконання Відповідачем своїх обов`язків оплатити отримані послуги є більш вірогідними та такими, які зі сторони Відповідача жодними чином не спростовані.

Зважаючи на наявні докази у матеріалах справи та відсутність будь-яких заперечень чи спростувань щодо заявлених Позивачем вимог, позовна заява про стягнення з Відповідача 52870,80 грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство ВАН" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23; ідентифікаційний номер 42775034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФ Компані" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 86; ідентифікаційний код 41495227) 52870 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 80 коп. заборгованості за надані послуги, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків