Рішення № 92470311, 07.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2020Справа № 910/5372/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДКРАФТ УКРАЇНА"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про зобов`язання припинити дії, які порушують права

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДКРАФТ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про зобов`язання останнього припинити дії, які порушують права ТОВ «Вінкрафт», а саме: заборонити видавати будь-які команди на неповне навантаження, розвантаження або відключення електроустановок Позивача або будь-які інші дії, які штучно обмежують виробництво та відпуск електричної енергії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем, як оператором системи передачі електричної енергії (ОСП), було надано команди Позивачу, який є виробником електричної енергії, про обмеження потужності та зняття обмеження максимальної потужності, та оскільки надання таких команд не передбачено діючими договорами, укладеними між ОСП та виробником, дії відповідача є протиправними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

07.05.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДКРАФТ УКРАЇНА" у встановлені судом строк та спосіб надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.06.2020 року.

05.06.2020 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до закону уповноважено надавати обов`язкові до виконання усіма учасниками ринку електричної енергії диспетчерські команди і розпорядження, а також, що позивачем не доведено факту порушення його прав чи законних інтересів внаслідок виконання диспетчерських команд відповідача.

У підготовчому засіданні 10.06.2020 судом оголошено перерву до 01.07.2020.

30.06.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти тверджень відповідача, наведених у відзиві, з наступних підстав: позивач не є суб`єктом відносин, в межах яких відповідач може надавати команди на зменшення (збільшення) потужності у зв`язку з тим, що він не є постачальником послуг балансування або допоміжних послуг, які передбачені Законом, Правилами ринку та Кодексом системи передач; команда відповідача «за операційною безпекою» на зменшення потужності не передбачена ані Законом та іншими нормативно-правими актами, ані договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та додатковою угодою до нього; відповідач застосував прямо не передбачені чинним законодавством та договором нові ринкові заходи, проте сторони своїми діями породили взаємні права та обов`язки.

У підготовчому засіданні 01.07.2020 судом оголошено перерву до 30.07.2020.

27.07.2020 через відділ діловодства суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де заперечив проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив з тих підстав що: команди оператора системи передачі можуть надаватись усім без винятку учасникам ринку електричної енергії; надання команд «забезпечення операційної безпеки» узгоджується з положеннями Кодексу системи передачі, Правилами ринку та Закону «Про ринок електричної енергії»; відповідач не застосовував нових ринкових заходів, не передбачених чинним законодавством; позивачем не було доведено порушення його прав чи законних інтересів внаслідок виконання диспетчерських команд; добровільне виконання позивачем команд оператора системи передачі додатково підтверджує правомірність таких команд, правова позиція позивача зумовлює втручання до диспетчерського управління оператора системи передачі, що, в свою чергу, заборонено законом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12.08.2020.

31.07.2020 від позивача надійшли докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 20.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/5372/20 до судового розгляду по суті на 23.09.2020.

25.08.2020 від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено, що команди відповідача на неповне навантаження, розвантаження або відключення електроустановок позивача є такими, що відповідають чинному законодавству, а також викладено клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

11.09.2020 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив про обрання позивачем невірного способу захисту, оскільки чинним законодавством не передбачений такий вид захисту прав як визнання протиправними дій суб`єкта господарювання, обраний спосіб захисту не є ефективним та не призведе до поновлення порушеного права, у зв`язку з чим вимоги позивача не підлягають задоволенню.

17.09.2020 від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи, в яких він заперечив проти доводів третьої особи та зазначив, що в них відсутні обґрунтування та докази, які були б підставою для відмови в задоволенні позову, а надання операційних команд позивачу не відповідає нормам чинного законодавства. Крім того, НКРЕКП порушено строк направлення пояснень третьої особи, який було встановлено ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.08.2020 до 19.08.2020р.

У судовому засіданні 23.09.2020 судом залишено без розгляду Пояснення третьої особи, відповідно до ч.2 ст.118 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 07.10.2020.

07.10.2020 від позивача надійшли пояснення щодо обґрунтованості суми витрат на правничу допомогу у розмірі 67 045,70 грн.

У судовому засіданні 07.10.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 07.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019р. між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінкрафт» укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0754-03015 та Додаткову угоду від 12 вересня 2019р. до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління №0754-03015 від 20 травня 2019р.

20 травня 2019р. між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінкрафт» укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0754-02015 та Додаткові угоди до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0754-02015 від 20 травня 2020р. та 12 вересня 2020р.

7 січня 2020р., 10 березня 2020р., 14 березня 2020р., 26 березня 2020р. та 28 березня 2020р. черговими диспетчерами ВЕС «Овер`янівська) , який входить до ТОВ «Вінкрафт» було отримано команди від чергових диспетчерів регіонального диспетчерського центру Південного регіону ПрАТ «НЕК «Укренерго» за операційною безпекою ОЕС України на зменшення /обмеження потужності ВЕС «Овер`янівська», що підтверджено записами у диспетчерському журналі Позивача, інформацією з офіційного сайту Відповідача у вкладці «Звіти» розділу «Диспетчерська інформація» за березень 2020р.та інформацією з офіційного сайту Відповідача у розділі «Медіа».

Слід зазначити, що правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі-Закон), Кодексом системи передачі, що затверджений 14.03.2018 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 309, Правилами ринку, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307.

Згідно статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

З аналізу норм Закону України «Про ринок електричної енергії» можна дійти висновку, що закон не містить виключень, за яких провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії допускається на інших засадах, а не договірних.

Зазначене також підтверджується і тим фактом, що види договорів, які укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії передбачені статтею 4 Законом України «Про ринок електричної енергії» не є вичерпними, оскільки, норми зазначеної статті передбачає укладання й інших договорів, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пп. 96 ч.1 ст. 1 Закону учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Позивач є суб`єктом господарювання, який виробляє електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, здійснює продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом та приєднаним до системи передачі згідно з пп. 10 ч.1 статті 1 Закону.

Відповідно до пп 55 ч. 1 ст. 1 Закону відповідач є суб`єктом господарювання, відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Виходячи з наведеного, і Відповідач і Позивач є учасниками ринку електричної енергії, а відтак взаємовідносини між ними, як учасниками ринку електричної енергії регулюються положеннями укладеного договору.

Проте, як зазначає Позивач, команди за операційною безпекою об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України на зменшення/обмеження потужності ВЕС «Овер`янівська» не врегульовані жодним з укладених між сторонами договорів.

Натомість, Відповідач на підтвердження правомірності своїх дії щодо надання диспетчерських команд на зменшення навантаження ВЕС «Овер`янівська», зазначає, що згідно з п. 8 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 33 Закону оператор системи передачі забезпечує операційну безпеку об`єднаної енергетичної системи України та відповідно до п.1 ч.2 ст. 33 Закону має право надавати обов`язкові для виконання оперативні команди та розпорядження відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та стандартів операційної безпеки суб`єктам господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до об`єднаної енергетичної системи України.

З аналізу правил ринку, можна дійти висновку, що правила ринку не містять терміну «оперативна команда», а термін «диспетчерська команда», який зазначений у п. 1.1.2 Правил ринку - команда в режимі реального часу оператора системи передачі постачальнику послуг балансування по кожній одиниці постачання послуг з балансування збільшити або зменшити електричне навантаження.

В той же час, пунктом 4.2 розділу 4 глави 7 Кодексу системи передачі встановлено, що диспетчерське управління здійснюється шляхом надання розпоряджень та/або оперативних команд або шляхом застосування засобів дистанційного управління.

Пунктом 3.1. розділу 3 глави 7 «Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України» Кодексу системи передачі визначено, перелік функцій оператора системи передачі в режимі реального часу, яка передбачає видачу оперативних команд та розпоряджень виключному колу суб`єктів господарювання, а саме постачальникам послуг з балансування та постачальникам допоміжних послуг стосовно їх надання.

З аналізу норм Кодексу системи передачі не вбачається окремих повноважень оператора системи передачі надавати команди на збільшення (зменшення) потужності Виробників «за операційною безпекою».

Отже, затверджуючи Кодекс системи передачі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як регулятор, передбачив під час виконання оператором системи передачі своїх функцій в реальному часі видавати оперативні команди та розпорядження лише постачальникам послуг з балансування та постачальникам допоміжних послуг стосовно їх надання.

Відповідно до частини 3 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку.

Аналогічна норма щодо надання допоміжних послуг виключно на договірних засадах міститься і в частині 6 статті 69 Закону України «Про ринок електричної енергії» та визначає, що купівля допоміжних послуг здійснюється на підставі договорів про надання допоміжних послуг, що укладаються на підставі типових договорів про надання допоміжних послуг.

Таким чином, норми підзаконних нормативних актів, а саме Правил ринку та Кодексу системи передачі, передбачають виключне коло суб`єктів та правових наслідків надання та виконання команд оператора системи передачі. Зокрема, в межах організованих сегментів ринку: балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, учасником яких позивач не є.

Абзацом першим частини 4 статті 44 Закону встановлено, що при диспетчеризації встановлених генеруючих потужностей оператор системи передачі має надавати перевагу виробникам, що використовують альтернативні джерела енергії, за умови дотримання операційної безпеки. Оператор системи передачі має застосовувати відповідні технічні та ринкові заходи, спрямовані на усунення обмежень виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Перелік ринкових заходів прямо не встановлено Законом України «Про ринок електричної енергії», але відповідно до статті 4 Закону «Про ринок електричної енергії» учасників ринку наділено правом укладати договори, відповідно до нормативно-правових актів, які необхідні для функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 13 частини 1 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено право оператора системи передачі придбавати допоміжні послуги з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України.

Таким чином, законодавець надав право оператору системи передачі укладати й інші договори з метою дотримання операційної безпеки об`єднаної енергетичної системи України та виключно в межах таких договорів надавати диспетчерські команди з метою дотримання операційної безпеки об`єднаної енергетичної системи України.

Отже, ні Закон України «Про ринок електричної енергії», ні Правила ринку, ні Кодекс системи передачі, які регулюють відносини між Позивачем та Відповідачем не містять прямої норми, яка б дозволяла Відповідачу надавати диспетчерські команди Позивачу з метою дотримання операційної безпеки об`єднаної енергетичної системи України на позадоговірних засадах.

Відповідно до частин другої статті 2 Закону «Про ринок електричної енергії» Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором, а відтак оператор системи передачі мав повноваження ініціювати зміни до правил ринку, щоб врегулювати питання надання команд на зменшення навантаження суб`єктам господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії та не є ні постачальниками послуг балансування ні постачальниками допоміжних послуг.

На сайті Регулятора, за посиланням http://www.nerc.gov.ua/?id=54475, опубліковано проект змін до Правил ринку з метою визначення механізму здійснення відшкодування оператором системи передачі не відпущеної електричної енергії виробниками, що здійснюють продаж за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, у разі виконання команди диспетчера на зменшення навантаження відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії».

Зазначений проект змін до Правил ринку є підтвердженням можливості надавати диспетчерські команди на зменшення навантаження виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії виключно в межах укладеного договору.

Законодавцем визначено всі істотні умови для укладення договору шляхом видання пропозиції (оферти) та акцепту такої пропозиції, та жодним чином не передбачено право Відповідача надавати команди на позадоговірних засадах, що підтверджується наступним.

Частиною 5 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оператор системи передачі має право надавати команди на зменшення навантаження виробникам, які здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям), яким встановлено "зелений" тариф, або виробникам, які за результатами аукціону набули право на підтримку, лише за умови, якщо всі наявні пропозиції (заявки) інших учасників балансування на зменшення їхнього навантаження були прийняті (акцептовані) оператором системи передачі, крім випадків надання таких команд при системних обмеженнях, які є наслідком дії обставин непереборної сили.

Вартість електричної енергії, не відпущеної виробником електричної енергії, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до цього Закону, або виробником, який за результатами аукціону набув право на підтримку, у результаті виконання ним команди оператора системи передачі на зменшення навантаження, відшкодовується такому виробнику за встановленим йому "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, крім випадків надання таких команд у разі системних обмежень, що є наслідком дії обставин непереборної сили.

Отже, стаття 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» містить істотні умови здійснення правочину, а саме, зазначає права та обов`язки суб`єктів правовідносин:

- оператор системи передачі має право надавати команду на зменшення навантаження виробникам, які виробляють електричну енергію за «зеленим» тарифом (оферта);

- Виробники, які виробляють електричну енергію за «зеленим» тарифом зобов`язані виконати команду оператора системи передачі (акцепт пропозиції).

А також визначає вартість послуги, за якою така послуга може бути отримана.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою заборонити Відповідачу видавати будь-які команди Позивачу на неповне навантаження, розвантаження або відключення електроустановок Позивача або будь-які інші дії, які штучно обмежують виробництво та відпуск електричної енергії.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Проте, позовна вимога щодо заборони надавати команди на неповне навантаження, розвантаження або відключення електроустановок Позивача не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу, а відтак суд повинен відмовити у задоволенні позовної вимоги.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2020

Суддя Н.І. Ягічева