Ухвала суду № 92470261, 27.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

27.10.2020Справа №911/2805/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «СВ» (62332, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Руська Лозова, вул. Польова, буд. 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіппо» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2, каб. 33) про стягнення 239471,38 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СВ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіппо» (далі - відповідач) про стягнення 239471,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як сторона договору поставки №020114-03/1п від 02.01.2014 неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання в частині оплати отриманих товарів, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 234483,57 грн, пеню у розмірі 3463,82 інфляційні втрати у розмірі 664,44 грн та 3% річних у розмірі 859,55 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» про стягнення 239471,38 грн направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи надійшли на адресу Господарського суду міста Києва 22.10.2020.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи №911/2805/20 між суддями справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позаяк, в порушення вищевикладеного, заявником не зазначено відомі номери засобів зв`язку відповідача, номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти позивача та відповідача, не зауважено, що такі відомості заявнику невідомі чи відсутні.

Окрім того, приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із аналізу наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу є - опис вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням.

В якості доказів надсилання відповідачу копії, поданої до суду, позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано опис вкладення в цінний лист від 22.09.2020 без вказівки на номер поштового відправлення та підпису працівника поштового відділення.

За таких обставин, наданий позивачем опис вкладення у цінний лист від 22.09.2020 не може бути належним доказом відправки відповідачу позовної заяви, оскільки на доданому описі вкладення в поштове відправлення відсутнє зазначення номеру такого відправлення, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість пересвідчитися у направленні копії позовної заяви на адресу відповідача та направлення листа з даним описом вкладення. При цьому, наданий опис вкладення не містить підпису працівника поштового відділення, що засвідчував би відповідність вкладення опису.

Отже, позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки не надав суду доказів, що підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви від 21.09.2020 з додатками (яка була подана до суду).

Окрім того, статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позову, в якості «доказів» заявником до позову додано ксерокопії документів, які не містить належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, а саме, дати засвідчення копії.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 91, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «СВ» без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «СВ» без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «СВ» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв`язку відповідача, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача або заяви про те, що такі відомості позивачу невідомі або відсутні;

- належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви від 21.09.2020 з доданими до неї документами (опис вкладення з вказівкою на номеру такого відправлення та підписом працівника поштового відділення);

- всіх документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003).

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.В. Васильченко