Рішення № 92470183, 13.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020 Справа №910/8943/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 про стягнення 40 877,00 грн.

Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Шелестинська А.В.;

від відповідача: Панченко Ю.Ю.;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 40 877,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №92199а9к3 від 02.04.2019 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/002163958, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 40 877,00 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 відкрито провадження у справі №910/8943/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

17.07.2020 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та зазначає, що з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу для складників колісного транспортного засобу Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП, сума страхового відшкодування становить 22 072,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 з огляду на зміст відзиву відповідача призначено у справі №910/8943/20 судове засідання на 01.09.2020.

20.07.2020 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" надійшло клопотання про залишення позову без руху, яке мотивоване тим, що позивачем не виконано належним чином свого обов`язку з направлення копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу, оскільки Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" не було оплачено послуги пересилання такого відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про залишення позову без руху.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 відкладено судове засідання у справі на 22.09.2020.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи; залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у зв`язку з тим, що рішення у справі вплине на його права та обов`язки; зобов`язано сторін справи направити залученій третій особі копії заяв по суті спору протягом двох днів, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору, з доказами їх направлення іншим учасникам справи; запропоновано позивачу з`ясувати чи були здійснені виплати по застрахованому транспортному засобу та надати суду письмову відповідь; відкладено судове засідання у справі на 13.10.2020.

В судове засідання 13.10.2020 з`явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті спору, представник позивач позов підтримав та визнав вірним розрахунок відповідача, а представник відповідача проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Третя особа свого повноважного представника в судове засідання 13.10.2020 не направила та про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце засідання була повідомлена належним чином.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 22.09.2020 направлялась третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу проживання, яка відповідає наданій Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, проте відправлення не було вручено третій особі та було повернуто до суду 05.10.2020 із зазначенням на довідці відділення поштового зв`язку від 01.10.2020 - адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялась ОСОБА_1 на відому суду адресу його проживання, яка відповідає наданій інформації Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси проживання третьої особи то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена третій особі 01.10.2020.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень третьої особи про її неявку в судове засідання 13.10.2020, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 13.10.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2019 між ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (в подальшому ПрАТ "Страхова компанія "АРКС") (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №92199а9к3 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 та іншим майном вказаним у розділах 5 та 6 цього Договору (розділ 4 Договору).

Відповідно до п. 18.1 та п. 18.2 розділу 18 Договору дата початку дії Договору - 13.04.2019, дата закінчення дії Договору - 12.04.2020.

04.11.2019 о 08:15 год. на перехресті Дарницького шосе та проспекту Григоренко в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat не дотримався безпечної дистанції в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , який рухався попереду, та внаслідок прискорення здійснив зіткнення з автомобілем Renault Megane, у зв`язку з чим вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Факт скоєння ДТП підтверджується відповіддю від НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ - №3019310525902151, щодо дорожньо-транспортної пригоди від 04.11.2019.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 06.12.2019 у справі №753/21720/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №ARX2523013 від 27.11.2019, в якому також міститься розрахунок страхового відшкодування, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Холдинг" (СТО) рахунку №ФС043511228 від 22.11.2019 та на підставі заяви страхувальника про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №1.003.19.0020384 від 04.11.2020 позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Холдинг" у сумі 41 877,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №618261 від 28.11.2019.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Дарницького районного суду міста Києва від 06.12.2019 у справі №753/21720/19 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи (з наданого позивачем полісу №АО/002163958) цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/002163958.

Наведеним договором (поліс №АМ/002163958) передбачено, що франшиза становить 1 000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.

Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 04.11.2019.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Позивачем до позову було додано ремонтну калькуляцію №1.003.19.0 від 22.11.2019 з програми "Audatex", відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при спірному ДТП, дорівнює 42 658,74 грн., однак дана калькуляція здійснена без урахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Натомість, відповідач вказує про обов`язковість застосування такого коефіцієнту фізичного зносу з огляду на те, що автомобіль Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , зазнавав механічних пошкоджень внаслідок іншої дорожньо-транспортної пригоди, яка мали місце до 04.11.2019.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

Відповідно до абзацу 10 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Таким чином, проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_3 про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2014 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 - ми років

Однак, винятком стосовно використання зазначених (у п. 7.38 Методики) вимог є коли складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)) (п.п. б) п. 7.39 Методики).

В матеріалах справи наявний наданий відповідачем висновок, складений суб`єктом оціночної діяльності - експертом-оцінювачем, аварійним комісаром ОСОБА_3 , відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу складників автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП становить 0,65, а отже, як зазначає відповідач, сума страхового відшкодування становить 22 072,57 грн.

На виконання протокольної ухвали суду від 22.09.2020, якою судом запропоновано позивачу з`ясувати чи були здійснені виплати по застрахованому транспортному засобу та надати суду письмову відповідь, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" було надано страховий акт №AXА2471931 від 12.06.2019 з якого вбачається, що автомобіль Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталась 21.05.2019, отримав пошкодження та вартість його відновлювального ремонту становить 71 397,89 грн.

Тобто, враховуючи, що складові автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , відновлювались ремонтом, то при розрахунку страхового відшкодування необхідно враховувати коефіцієнт фізичного зносу, який відповідно до наданого відповідачем висновку суб`єкта оціночної діяльності становить 0,65.

При цьому, в судовому засіданні 13.10.2020 представником позивача визнано правильним розрахунок відповідача, відповідно до якого, вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , за наслідками його пошкодження у спірній ДТП, становить 22 072,57 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , за наслідками його пошкодження у спірній ДТП, у розмірі 22 072,57 грн., за розрахунком відповідача.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Водночас, згідно абзацу 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту

Крім того, відповідно до пунктів 9.1 та 9.2 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункт 9.4 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Положеннями полісу №АМ/002163958 було передбачено франшизу у розмірі 1 000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 1 300 000,00 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №618261 від 28.11.2019, вбачається, що позивачем було перераховано страхувальнику кошти у розмірі 41 877,00 грн., а відтак враховуючи визначені полісом №АМ/002163958 розміри ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн. та франшизи - 1 000,00 грн., а також коефіцієнт фізичного зносу - 0,65 до позивача перейшло право вимоги до відповідача страхового відшкодування у розмірі 22 072,57 грн.

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою вих. №0020384/ІНС від 14.04.2020, що підтверджується фіскальним чеком від 14.04.2020.

У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З огляду на дату направлення відповідачу заяви №0020384/ІНС від 14.04.2020, суд дійшов висновку, що строк виконання Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" зобов`язання з виплати страхового відшкодування за полісом №АО/002163958 є таким, що настав.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АО/002163958 розміри ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн. та франшизи - 1 000,00 грн., а також встановлену у визначеному законодавством порядку вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 22 072,57 грн.

Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" підлягають частковому задоволенню, а з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 22 072,57 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позивачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу при здійсненні розрахунку суми страхового відшкодування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під`їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 22 072 (двадцять дві тисячі сімдесят дві) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн. 03 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 23.10.2020.

Суддя Р.В. Бойко