Рішення № 92469709, 26.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3666/20

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Дніпро в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Зеленодольськ Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів у сумі 205 734,50 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за прострочення доставки вантажів у сумі 205 734,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 00074/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 16.02.2018 в частині повної та своєчасної доставки вантажів. Так, у грудні 2019 року - березні 2020 року відповідачем здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці, одержувач – ДТЕК Криворізька ТЕС.

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 48235998, 53090593, 53090635, 53111001, 53130357, 53146734, 53197554, 53197570, 53197596, 53198412, 53206587, 53250601, 53267829, 53279154, 53286233, 53289526, 53289534, 53296455, 53296471, 53298485, 53305181, 53306924, 53334249, 53346482, 53380424, 53391033, 53391058, 53393740, 53405171, 53411146, 53413647, 53419784, 53419792, 53420568, 53488664, 53488672, 53564860, 53564936, 53598355, 53598660, 53627626, 53654638, 53686317, 53701744, 53711586, 53713350, 53804092, 53805933, 53854931, 53863189, 53899043, 53919486, 53927299, 53979894, 48252779, 46980959, 47305982, 47306014, 47189519, 47268339, 47244793, 47484316, 47384946, 47384912, 47599733, 47629225, 47650130, 47650122, 47653449, 53343844, 47752886, 47893276, 47693387, 47693346, 47680905, 47680913, 47946355, 47967229, 53439014, 47967674, 53422085, 45230356, 45343449, 45343506, 53631859, 53730339, 53732541, 45614526, 45580214, 45799905, 53863387, 53935342, 45984341, 46081691, 46121240, 53962692, 45799939, 47896725, 47268339, 53439014, 53012621, 53229050.

Вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв`язку із чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 205 734,50 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що нарахований штраф у розмірі 205734,50 грн. є значним для підприємства та просить зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%.

В обгрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що залізниця здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України.

Фінансово-економічний стан визначається як тенденціями зниження обсягів промислового виробництва і відповідно непред`явленням вантажу до перевезень, що сформувалися у попередніх роках, так і призупиненням перевезень пасажирів у внутрішньому приміському, міському, регіональному сполученнях з 18.03.2020 та зниженням ділової активності в регіоні транспортного тяжіння залізниці у зв`язку з карантином, який встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Так, у 2019 році регіональною філією виконано перевезення вантажів у обсязі 31,2 млрд. т-км, що менше попереднього року на 1,6 млрд. т-км. (-4,8 %).

При зниженні обсягів перевезень та значному зростанні вартості матеріалів та паливо-енергетичних ресурсів, які становлять третину у складі операційних витрат регіональної філії, залізниця має забезпечувати баланс доходів та витрат і, як наслідок, змушена переходити до жорсткого регулювання всіх видів ресурсів. В умовах дефіциту фінансових ресурсів, маючи гостру потребу у коштах для підтримання належного технічного стану основних засобів та виконання вимог щодо забезпечення безпеки руху поїздів, а також для оновлення рухомого складу, 2020 рік залізниця розпочала зі значними сумами заборгованості.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги становила 277,6 млн. грн., заборгованість по залучених коштах - 4 413,5 млн. грн., з яких 1 214,8 млн. грн. – за довгостроковими кредитами, 2 302,3 млн. грн. заборгованості за договорами фінансового лізингу. З початку року вдалося зменшити кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги на 212 млн. грн., повернути 433,1 млн. грн.. залучених коштів.

Крім того, Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою КМУ від 04.03.2015 № 83. Стратегічне значення для економіки держави забезпечує економічну незалежність країни, її державність. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891 залізничний транспорт здійснює військові залізничні перевезення. АТ "Укрзалізниця" несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.08.2020. З 18.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 904/3666/20 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 15.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 закрито підготовче провадження у справі №904/3666/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 26.10.2020.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 15.10.2020) містяться в матеріалах справи).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст. 240 Господарського процессуального кодексу України).

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" (для та в інтересах Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" укладено договір №00074/ЦТЛ-2018 про надання послуг, предметом якого (п.1.1) є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

За вказаним договором у грудні 2019 року - березні 2020 року відповідачем здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці, одержувач – ДТЕК Криворізька ТЕС.

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 48235998, 53090593, 53090635, 53111001, 53130357, 53146734, 53197554, 53197570, 53197596, 53198412, 53206587, 53250601, 53267829, 53279154, 53286233, 53289526, 53289534, 53296455, 53296471, 53298485, 53305181, 53306924, 53334249, 53346482, 53380424, 53391033, 53391058, 53393740, 53405171, 53411146, 53413647, 53419784, 53419792, 53420568, 53488664, 53488672, 53564860, 53564936, 53598355, 53598660, 53627626, 53654638, 53686317, 53701744, 53711586, 53713350, 53804092, 53805933, 53854931, 53863189, 53899043, 53919486, 53927299, 53979894, 48252779, 46980959, 47305982, 47306014, 47189519, 47268339, 47244793, 47484316, 47384946, 47384912, 47599733, 47629225, 47650130, 47650122, 47653449, 53343844, 47752886, 47893276, 47693387, 47693346, 47680905, 47680913, 47946355, 47967229, 53439014, 47967674, 53422085, 45230356, 45343449, 45343506, 53631859, 53730339, 53732541, 45614526, 45580214, 45799905, 53863387, 53935342, 45984341, 46081691, 46121240, 53962692, 45799939, 47896725, 47268339, 53439014, 53012621, 53229050.

Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних. Посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 205 734,50 грн.

Відповідач з розміром штрафу не погоджується, що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно з статтею 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 статті 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до ч.1 статті 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Згідно з ч.1 статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно зі статтею 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 22 Статуту передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Згідно з абз.1 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення (статті 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Відповідно до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)).

Тобто, електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 865/5085, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".

Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 905/64/18. Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил видачі вантажів)

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за прострочку доставки вантажу складає – 205 734,50 грн.

У зв`язку із вищевикладеним, оскільки факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою.

Крім того відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій до 50% від нарахованої суми.

Дана заява мотивована відсутністю завдання позивачу збитків у зв`язку з порушенням термінів доставки вантажу. Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.

Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов`язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов`язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи клопотання відповідача, слід зазначити, що посилання заявника на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.

При цьому, суд наголошує, що організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб`єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, що мало місце у цій справі.

Питання неналежності розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки та які він порушив. При цьому відповідачем не надано жодного доказу до матеріалів справи, який би пояснював чому допущено несвоєчасне перевезення за спірними накладними, як таких доказів не містять залізничні накладні. Слід звернути увагу, що відповідач у клопотанні зазначав, що вказані кошти (некомпенсовані державною кошти за пільгові перевезення) витратив би на відновлення та поліпшення інфраструктури, що б покращило виконання зобов`язань перед клієнтами, втім, доказів, що за сполученнями, якими здійснювалось перевезення за спірними накладними були здійснені аварійні затримки через неможливість подальшого слідування не надавав.

Також, при посиланні на зменшенні обсягу перевезень, заявник не пояснює чому продовжуються затримки у перевезенні вантажів, навіть, з урахуванням строків, на які продовжувався строк доставки, з урахуванням часу, зазначеного у п.49 накладної (яка заповнена на підставі п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Зменшення обігових коштів відповідача не впливає на обов`язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Щодо посилання відповідача на необхідність здійснення військових перевезень, то відповідач не зазначив яким чином це вплинуло на своєчасність доставки вантажу у договірних відносинах з позивачем (зайнятість рухомого складу для військових потреб тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 №910/9765/18, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 №904/3988/18, від 29.05.2019 №904/5943/18, від 05.06.2019 №904/116/19, від 19.06.2019 №908/2703/18.

Зважаючи на викладене, підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3 086,02 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів у сумі 205 734,50 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (00130872, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (53860, Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольськ, пл. Енергетиків, 1, ідентифікаційний код 38024613) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 205 734 (двісті п`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 50 коп. та 3 086 (три тисячі вісімдесят шість) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 28.10.2020.

Суддя Н.М. Євстигнеєва