Рішення № 92463472, 23.10.2020, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/219/20

Провадження № 2/663/736/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Радіонової О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, вимоги якої представник мотивував тим, що 11.01.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2271275, за яким були застраховані майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу Cevrolet Epica, д.н.з. НОМЕР_1 .

14 червня 2018 року в м. Скадовську Херсонської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив наїзд на автомобіль «Subaru Legasy», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Так як відповідач у момент вчинення ДТП керував застрахованим транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, виникли підстави звернутися до нього з регресним позовом. За фактом ДТП позивачем було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 23 680,756 грн., яке позивач просить стягнути з відповідача та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 29.01.2020 відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 49-50).

Заочним рішенням від 13.05.2020 позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» завдану ним майнову шкоду в розмірі 23 680,75 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (а.с. 82-85).

Ухвалою суду від 03.08.2020 скасовано заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 травня 2020 року. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 97-98).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, спрямував клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2020 просив відмовити у задоволенні вимог заявлених страховою компанією з підстав їх необґрунтованості, зокрема зазначив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 мав право на керування транспортним засобом, але не мав при собі такого посвідчення. В подальшому представник відповідача подав заяву з проханням розглядати справу за без його участі, доводи викладені ним в заяві про перегляд заочного рішення підтримав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, на підставі принципу змагальності сторони учасники справи з метою ухвалення рішення на свою користь зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують, або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності ухвалення бажаного для них рішення.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин убачається наступне.

11.01.2018 між ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2271275, за умовами якого були застраховані майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу Cevrolet Epica, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 9).

14 червня 2018 року в м. Скадовську Херсонської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив наїзд на автомобіль «Subaru Legasy», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 14.06.2018 р. (далі – Європротокол) (а.с. 14).

20.06.2018 позивач отримав від ОСОБА_3 повідомлення № 18445 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком за шкоду, заподіяну транспортному засобу ОСОБА_4 особи (а.с. 10-11).

23.06.2018 ОСОБА_3 було подано позивачу заяву на виплату страхового відшкодування до справи № 18445 (а.с. 12).

13.09.2018 позивач здійснив страхове відшкодування потерпілому за Договором страхування відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон про ОСЦПВ), за яким у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, позивачем на підставі експертизи (Звіт № 18445 щодо визначення розміру збитку колісного транспортного засобу від 21.08.2018) було складено страховий акт № 18445/18, відповідно до якого сума страхового відшкодування за Договором страхування склала 23 680,75 грн. (з урахуванням 1 000,00 грн. франшизи). На підставі цих документів вказана сума була перерахована позивачем на рахунок потерпілого, що підтверджується платіжним дорученням № 12786 від 13.09.2018 (а.с. 15-41, 42).

За загальним правилом згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з пп. «б» пп. 38.1.1. п. 38.1. статті 38 Закону про ОСЦПВ страховик мас право після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, зокрема, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

В повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 14.06.2018, в графі номер посвідчення водія ОСОБА_2 зазначено, що посвідчення вилучене (а.с. 14).

Як на підставу задоволення вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу, позивач посилається на керування відповідачем транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Разом з тим, за даними посвідчення водія НОМЕР_3 , ОСОБА_1 має право на керування категорії «В» з 11.04.2003 по 31.10.2049 (а.с. 90).

З метою забезпечення об`єктивного та правильного вирішення справи судом витребувано дані про те, чим мав право на керування транспортними засобами відповідач станом на 14.06.2018 (а.с. 113).

З наданої інформації вбачається, що згідно Єдиного державного реєстру МВС, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав 11.04.2003 посвідчення водія НОМЕР_4 , що дає право на керування транспортними засобами категорії «В» (а.с. 118).

Таким чином, проаналізувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачем вимоги, надані сторонами докази на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає у зв`язку із відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача шкоди в порядку регресу.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Скадовський районний суд Херсонської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 27.10.2020.

Суддя Пухальський С. В.