Рішення № 92463196, 26.10.2020, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/373/20

Провадження № 2/650/152/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2020 р. Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Коваля В.О.

за участі секретаря – Пилипенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Велика Олександрівка справу за позовом

АТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и в:

Позивач АТ КБ “Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 83061,20 грн., відповідно до якої ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 29.08.2012 року та отримав кредит у розмірі 36 970,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Пунктами 1.1.1.67., 1.1.5.1, 1.1.5.2 Договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. Банк використав своє право щодо зміни умов договору, а саме: впровадженні зміни відсоткової ставки із 01.09.2014 року до розміру 34,8% річних, із 01.04.2015 року до розміру 43,2 % річних. З 01.09.2015 року впровадженні зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.3.1 клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в т.ч. за рахунок кредитного ліміту. З 01.04.2019 року впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 13.01.2020 року має заборгованість в сумі 83061,20 грн.

Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності в якій також просив суд позов задовольнити з підстав, зазначених в уточненій позовній заяві. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред`явив. Враховуючи думку позивача, який не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд вважає за доцільне провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 29.08.2012 року та отримав кредит у розмірі 36 970,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Судом встановлено, що умови укладеного між банком та відповідачем кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідач проти них не заперечував, що підтверджується його підписом у заяві, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір.

Тобто даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом та вчиняв дії щодо часткової сплати заборгованості за кредитним договором протягом періоду кредитування. Виходячи з наведеного, суд вважає, що наданий банком розрахунок є належним доказом та допустимим засобом доказування у справі та свідчить про отримання відповідачем кредитних коштів.

Пунктами 1.1.1.67., 1.1.5.1, 1.1.5.2 Договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. Банк використав своє право щодо зміни умов договору, а саме: впровадженні зміни відсоткової ставки із 01.09..2014 року до розміру 34,8% річних, із 01.04.2015 року до розміру 43,2 % річних. З 01.09.2015 року впровадженні зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.3.1 клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в т.ч. за рахунок кредитного ліміту. З 01.04.2019 року впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту. Однак ОСОБА_1 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 13.01.2020 року має заборгованість в сумі 83061,20 грн., яка складається з наступного:

-41910,84 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита;

-10123,87 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

-26595,00 грн. – пеня;

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-3931,49 грн. – штраф (процентна складова).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача слід стягнути суми штрафів, а в стягненні нарахованої суми пені слід відмовити.

За даних обставин позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково.

Розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за договором кредиту є наступним:

-41910,84 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита;

-10123,87 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-3931,49 грн. – штраф (процентна складова).

Таким чином сума до стягнення становить 56 466,20 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Розрахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, які підлягають стягненню з відповідача на підставі приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами: 2102 гривень (сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) х 67,98 % (задоволено судом вимоги заявленого позову) = 1428,93 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст.12, 13, 141, 209, 259, 263 – 265, 279, 280 - 289 ЦПК України, статтями 526, 611, 615, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 56 466 (п`ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 20 коп. за кредитним договором № б/н від 29.08.2012 року, яка складається з наступного:

-41910,84 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита;

-10123,87 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-3931,49 грн. – штраф (процентна складова).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 1428.93 грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області.

Суддя В.О. Коваль