
26.10.2020
ВИРОК
Іменем України
26 жовтня 2020 року с.м.т. Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.
номер справи №1-кп/637/58/20, (637/899/20)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розташованому в с.м.т. Шевченкове Харківської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2020 року за №12020220450000073, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Харкові, громадянина України, неодруженого, такого що має середню спеціальну освіту, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 . Раніше судимого:
- 17 липня 2008 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 309 Ккримінального кодексу України, до 5 років позбавлення волі, 26 квітня 2012 звільнений з Олексіївської ВК №25 м. Харкова на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2012 року відповідно до ст. 81 Кримінального кодексу України умовно - достроково на не відбутий строк 29 днів;
- 12 січня 2016 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;в силу ст.89 Кримінального кодексу України судимість знята , ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 16 січня 2018 року-
у вчиненні криминального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Криминального кодексу України,-
участь у справі приймали: прокурор - Масліч О.О.
обвинувачений - ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обвинувачення та встановлені обставини.
ОСОБА_1 , маючи умисел спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, без мети збуту, в літній період часу 2019 року, за межами населених пунктів Шевченківського району Харківської області, більш точної дати та точного місця під час судового слідства не встановлено, збирав рослини коноплі, які приносив до свого місця мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де подрібнював їх та висушував, тобто, доводив до стану придатного для вживання шляхом паління та зберігав без мети збуту для власного споживання.
Злочинна діяльність ОСОБА_1 припинена працівниками правоохоронних органів, які 27 березня 2020 року у період часу з 12.20 години по 13.00 години під час проведення обшуку за місцем фактичного мешкання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , виявили та в подальшому вилучили паперовий згорток, у середині якого знаходилася подроблена, висушена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 21, 3621 грам, які ОСОБА_1 , зберігав за місцем свого фактичного мешкання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_1 , всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно зберігав без мети збуту канабіс, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг якого заборонено, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав себе винним у скоєнні проступка за вищезазначеними обставинами, не заперечував проти зібраних по справі доказів та просив їх не досліджувати та розглядати справу, згідно положень ч. 3 ст.349 Кримінально - процесуального кодексу України.
Прокурор, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї провини не заперечував проти розгляду справи за правилами ч.3 ст. 349 Кримінально- процесуального кодексу України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального проступку, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України.
Суд, переконавшись в тім, що обвинувачений розуміє фактичні обставини справи, в його добровільній та істинній позиції, а також те, що в подальшому він не в змозі буде оспорювати фактичні обставини справи в апеляційній інстанції, зібрані по справі докази не досліджував.
В зв`язку з викладеним суд визнає ОСОБА_1 винним в скоєнні проступка, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Мотиви суду та правові норми застосовані судом.
При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86)
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України відноситься до кримінальних проступків та призначає покарання достатнє для виправлення та попередження нових проступків, злочинів.
Також , суд враховує особисті дані обвинуваченого: ОСОБА_1 , який в силу ст.89 Кримінального кодексу України має зняту судимість за останнім вироком суду, не одружений, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює неофіційно.
Згідно висновку досудової доповіді ризики вчинення кримінального проступка ОСОБА_1 становлять дуже високу небезпеку для суспільства.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 в порядку ч.1 п.1 ст. 66 Кримінального кодексу України є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 в порядку ст.67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
В той же час, 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII).
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, було припинено 27 березня 2020 року.
Санкція ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, яка діє на день розгляду кримінального провадження, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.
З наведеного вбачається, що ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (в редакції змін, внесених Законом України від 22 листопада 2018 № 2617-VIII) посилює верхню межу покарання та знижує нижню межу покарання в частині збільшення мінімального розміру штрафу та обмеження волі.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 5 Кримінального кодексу України, також за сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України , який діяв на час вчинення кримінального правопорушення .
Враховуючи, що особі яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне для попередження нових злочинів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинно бути призначено покарання у вигляді обмження волі, але враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного злочину його щире каяття, відсутність матеріальної та моральної шкоди, суд вважає можливим ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення обов`язкового контролю за подальшою його поведінкою, та з покладанням на нього обов`язків передбачених ст.76 Кримінального кодексу України
Позовні вимоги по справі не заявлені. Долю речових доказів та судових витрат по справі, суд вирішує відповідно до положень ст.100, ст.126 Кримінально-процесуального кодексу України.
Керуючись ст. .ст. 373, 374 Кримінально- процесуального кодексу України , суд -
УХВАЛИВ:
Визнати винним: ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) роік обмеження волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 (два ) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:
?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.
Захід забезпечення кримінального провадження - арешт тимчасово вилученого майна накладений відповідно до ухвал слідчого судді від 02 квітня 2020 року - скасувати.
Речові докази: - полімерний, прозорий шприц з голкою, об`ємом 2мл, із залишками рідини темного кольору; металева каструля у середині якої знаходиться ганчірка, жовтого кольору, у якій мається речовина рослинного походження у вигляді зерен маку, чорного кольору із різким специфічним запахом; полімерна, прозора, обрізана пляшка, у середині якої маються прозора, полімерна пляшка з нашаруванням речовини рослинного походження зеленого кольору, із різким специфічним запахом; паперовий згорток, у середині якого мається подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору та полімерна, прозора пляшка ємкістю 0,5 л., з рідиною у середині темного кольору, із різким специфічним запахом; полімерний, прозорий шприц з голкою, ємкістю 10 мл., із змістом у середині рідини темного кольору, із різким специфічним запахом, які знаходяться на відповідальному зберіганні на складі УЛМТЗ ГУ НП в Харківській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 , судові витрати 1961.40 грн., за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №13/1/1654СЕ-20 від 06 липня 2020 року у Харківському НДЕКЦ МВС України (код доходів 24060300, п/рахунок UA2989999803313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач Держава).
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 92461956, Шевченківський районний суд Харківської області було прийнято 26.10.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 637/899/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: