Ухвала суду № 92461663, 12.10.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/2-1561/11

Провадження № 6/645/56/20

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді – Мартинової О.М.,

секретаря судових засідань – Букач М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позику,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу, виданого по справі № 2-1561/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позику.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27.03.2012 року позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позику задоволені та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 336538 грн. Боржник не виконував рішення суду. Так, на користь стягувача стягнуто суму в розмірі 24438,13 грн.. Після чого, 25.03.2015 році по зазначеному виконавчому провадженню була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, державний виконавець, всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», виніс постанову про закриття виконавчого провадження, не враховуючи не виконання рішення суду в частині стягнення грошової суми з боржників. Оскільки виконавча служба винесла постанову про закриття виконавчого провадження по справі в 2015 році, стягувач змушений звернутися до суду с заявою про поновлення пропущеного строку проявлення виконавчого документу до виконання.

В судове засідання заявник не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, однак надав заяву, якою просив проводити розгляд заяви за його відсутності.

Боржники в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник боржника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 , яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 08.01.2020 року, в судове засідання не з`явилася про день та час слухання справи повідомлялася належним чином, проте через канцелярію суду надала заяву, якою заперечувала проти задоволення заяви в повному обсязі та просила розглянути справу за її відсутністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення вказаного питання.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики у розмірі 336 538 грн., а також стягнуто судові витрати: пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 107 грн. 30 коп..

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 листопада 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 відхилена, заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 березня 2012 року залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2012 року зазначене рішення набрало законної сили та 11 липня 2012 року видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця виконавчої служби Харківського міського управління Цурковим С.І., 17.07.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 33461853.

Постановою державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Цурковим С.І. від 25.03.2015 року виконавчий лист № 2-1561/11 виданий 11.07.2012 року Фрунзенським районним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми основного боргу за договором позики у розмірі 336538,00 грн. повернуто стягувачу, з зазначенням, що виконавчий документ може повторно пред`явлений для виконання в строк до 25.03.2016 року.

Листом Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 26.12.2019 року зазначено, що 25.03.2015 року по виконавчому провадженню ВП № 33461853 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону від 2011 року). Відповідно до Інструкції з діловодства державної виконавчої служби, строки зберігання до архіву виконавчих проваджень 3 року від дати закінчення виконавчого провадження, дати повернення виконавчого документа та інше. Таким чином, Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області позбавлений можливості надати копію вказаної постанови. Зазначена постанова та оригінали виконавчого листа були надіслані на адресу стягувача. Повторно зазначений виконавчий документ на виконання до відділу державної виконавчої служби не надходив.

Ухвалою Фрунзенського районного суду від 24 січня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на рішення державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області та скасування постанови про закриття виконавчого провадження, відмовлено в повному обсязі.

Як вбачається з листа Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 24.04.2020 року, на примусовому виконанні Фрунзенського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області знаходився виконавчий лист № 2-1561/11 виданий 11.07.2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова. 17.07.2012 року державним виконавцем Фрунзенського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області за вказаним виконавчим документом було відкрито виконавче провадження № 33461853. Боржником згідно даного виконавчого листа була ОСОБА_2 . Одночасно з відкриттям виконавчого провадження відповідною постановою державного виконавця було накладено арешт на нерухоме майно боржника. Згідно довідки, наданої КП «ХМБТІ», боржнику належала 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 , яка була описана державним виконавцем та відповідний пакет документів щодо зазначеного об`єкта нерухомості було передано для подальшої реалізації до ПП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Переможцем електронних торгів з продажу зазначеного майна став ОСОБА_1 , про що йому було видано акт про проведення електронних торгів від 25.03.2015 року. В результаті пропорційного розподілу коштів, які надійшли на депозитний рахунок відділу від реалізації зазначеного нерухомого майна, відповідно до ст.. 43 ЗУ «Про виконавче провадження» , в рахунок стягнення заборгованості по зазначеному виконавчому листу було перераховано суму в розмірі 24438,13 грн. (залишок боргу складає - 312099,87 грн.). У зв`язку з відсутністю у боржника іншого майна, 25.03.2015 року по зазначеному виконавчому провадженню була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція Закону від 2011 року.)

Листом Міськрайонним відділом державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2020 року повідомлено, що станом на теперішній час виконавчий лист № 2033/2-1561/11 виданий 11.07.2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова на виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Згідно ст. 433 ЦПК України передбачає поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме: у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону № 606-XIV від 28.12.2015 року, який діяв на час набрання рішенням законної сили), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчий лист - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 набрав чинності ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 02.06.2016, згідно статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

За пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені Законом від 02.06.2016.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, відповідно до ст. 433 ЦПК України, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникла об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини "Каракуця проти України".

Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (діючого до 05.10.2016 року), - сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Зміст наведеної норми Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обізнаність особи про хід і обставини виконавчого провадження.

Тобто, стягувач, як сторона виконавчого провадження мав безперешкодну можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження і вчинити передбачені законом дії за наслідками відмови у відкритті виконавчого провадження.

Однак, заявник не проявив себе, як сумлінний стягувач і протягом значного часу після пред`явлення виконавчих листі до виконання не цікавився ходом виконавчого провадження, при цьому звернувся зі скаргою на рішення державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області та скасування постанови про закриття виконавчого провадження до суду лише 17 грудні 2019 року.

Дані про те, що заявник на протязі цих років звертався до ВДВС та цікавився ходом виконання, але йому не спрямовано відповідну інформацію, суду не надано, тоді як звернувши виконавчі листи до виконання та не отримавши у визначений законом строк задоволення своїх вимог, стягувач вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження.

У заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не зазначено жодної поважної причини, яка б підтверджувала чому заявник добросовісно не користувався своїми правами сторони провадження, чому не ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, чому не цікавився рухом за поданими ним виконавчими листами. Не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження обставин, на які він посилається на обґрунтування існування поважних причин, які б перешкоджали повторно пред`явити виконавчі листи до виконання.

Також заявником не зазначено, які саме об`єктивні та поважні причині перешкоджали своєчасному пред`явленню виконавчих листів до виконання. Доказів втрати виконавчих листів, до заяви також не надано.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Пасивна позиція стягувач, а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи вказують на те, що він не вживав активних дій реалізації своїх прав.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

У зв`язку з вище викладеним, суд позбавлений можливості вирішити питання про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що постановою державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Цурковим С.І. від 25.03.2015 року зазначено, що виконавчий лист № 2-1561/11 може повторно пред`явлений для виконання в строк до 25.03.2016 року та саме з цього часу повинен відраховуватись строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Зважаючи на викладені обставини, строк пред`явлення зазначеного виконавчого листа закінчився 25.03.2016 р.

Виходячи з вище викладеного, суд вважає вимогу заявника необґрунтованою, оскільки при зверненні до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, не надано доказів на підтвердження того, що заявник з поважних причин пропустив строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.247, 260, 433 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позику - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2020 року.

Суддя –