Рішення № 92460945, 26.10.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4106/20

Номер провадження 2/629/1224/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що з 20 квітня 2007 року по 06 лютого 2020 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області шлюб розірвано. Від даного шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які постійно мешкають разом з нею. Відповідно до судового наказу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2020 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – на кожну дитину, щомісяця, починаючи стягнення з 22.01.2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Однак вказаних коштів не вистачає для нормального повноцінного розвитку та утримання дітей. Відповідач не приймає участі у додаткових витрат на дітей. Вона офіційно працевлаштована, працює у Локомотивному депо м.Лозова апаратником ХВО, отримує заробітну плату, яку повністю витрачає на потреби дітей, намагається створити для них затишок та нормальне життя, забезпечити продуктами харчування, одягом та всім необхідним для їх розвитку. Відповідач по справі працює у Локомотивному бюро м.Лозова машиністом, отримує заробітну плату. В зв`язку з викладеним, для повноцінного забезпечення потреб дітей просить змінити розмір аліментів, що стягується на підставі судового наказу, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області від 06 лютого 2020 року по справі №629/222/20, з ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - на кожну дитину щомісяця, на 1/3 частину усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для кожної дитини, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми віку повноліття; судовий наказ, виданий Лозівським міськрайонним судом Харківської області від 06 лютого 2020 року по справі №629/222/20, відізвати з дня набрання даним рішенням законної сили, долучивши його до матеріалів справи; рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі. У разі неявки відповідача не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі, заперечень проти позову не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2020 року по справі №629/125/20.

Від вказаного шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис №438, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №173.

Згідно судового наказу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2020 року по справі №629/222/20 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - на кожну дитину щомісяця, починаючи стягнення з 22.01.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Діти зареєстровані з позивачем по справі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області від 07 вересня 2020 року.

Позивач зазначає, що аліменти, що стягуються згідно судового наказу, є недостатніми для нормального повноцінного розвитку та утримання дітей. Діти постійно потребують придбання одягу та взуття на кожен сезон, засобів гігієни, оплати необхідних гуртків, придбання навчальної літератури, оплати комунальних послуг, оздоровлення, оплати лікування дітей у разі потреби. Враховуючи інфляційні процеси в країні, постійне подорожчання товарів першої необхідності для дітей, визначений розмір аліментів не покриває навіть частини витрат на їх утримання і розвиток. Відповідач не приймає участі у додаткових витратах на дітей. Відповідач є працездатною особою, інших аліментних зобов`язань не має, має регулярні доходи, а тому може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей у частці від доходу.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, ст.192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Виходячи з приписів ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Позивачем надано достатні докази на підтвердження того, що діти потребують матеріального забезпечення в більшому обсязі, аніж визначено судовим наказом від 06.02.2020 року, оскільки стягуваних коштів недостатньо для нормального забезпечення дітей. Суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для кожної дитини, щомісячно, є об`єктивним з огляду на вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України. При цьому діти сторін будуть захищеними та будуть отримувати належне утримання від батька в однаковому обсязі, що гарантовано як нормами національного так і норами міжнародного законодавства.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності з положеннями ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області 06 лютого 2020 року по справі №629/222/20, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісяця, на 1/3 частину усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для кожної дитини, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми віку повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Після набрання даним рішенням суду законної сили відкликати судовий наказ, виданий Лозівським міськрайонним судом Харківської області 06 лютого 2020 року по справі №629/222/20.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Новорозсош, Новопсковського району, Луганської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Лозівським МРВ ГУМВС України в Харківській області 17 травня 2007 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Лозова, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.А. Смірнова