Рішення № 92460916, 27.10.2020, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1066/20

Провадження № 2/131/551/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Балтака Д.О.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „ТАСКОМБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 р. публічне акціонерне товариство „ТАСКОМБАНК”, правонаступником якого є АТ „ТАСКОМБАНК”, звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 11 грудня 2017 р. між ним та ОСОБА_1 , шляхом підписання відповідачем заяви-договору був укладений кредитний договір, із встановленням кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень 00 коп. В подальшому відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 27.12.2019 р. утворилась заборгованість у розмірі 62 022,92 грн., яких: 41 799,03 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 19023,89 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 1 200,00 грн. – штраф.

Посилаючись на викладене, АТ „ТАСКОМБАНК” просить суд, стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за заявкою-договором від 11.12.2017 р.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 15.09.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.

У визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження за наявними у справи письмовими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

11 грудня 2017 р. між АТ „ТАСКОМБАНК” та ОСОБА_1 був укладений заяву-договір № 023/4160291-СК на відкриття поточного рахунку з використання електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (а.с.8). За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит з встановленням кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн. 00 коп. Станом на 27 грудня 2019 року у Відповідача по справі утворилась заборгованість за вищенаведеним договором у розмірі 62 022,92 грн., яких 41 799,03 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 19 023,89 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 1 200,00 грн. – штраф, що вбачається зі змісту розрахунку заборгованості (а.с.23).

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори. Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ „ТАСКОМБАНК”).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається зі змісту договору погодженого між сторонами справи Умов надання та обслуговування кредитної лінії за кредитним продуктом додатку № 1 до заяви-договору № 023/4160291-СК від 11.12.2017 р. „Кредитна картка „Велика п`ятірка” в рамках Пакету послуг „Кредитка” розмір процентної ставки за користування лімітом Кредитної лінії під час дії пільгового періоду становить 0,0001 %, після закінчення дії пільгового періоду та за заборгованість, на яку не розповсюджується пільговий період 39,6% (а.с.9-10).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також штраф за кожний факт прострочення платежу.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за заявою-договором № 023/416 0291-СК від 11.12.2017 р., посилався на Витяг з публічної пропозиції АТ „ТАСКОМБАНК” на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.13-18) та додаток № 3 до Протоколу Тарифного комітету № 11-3 від 21.02.2019 р. Пакет послуг „Кредитка” (для продукту „Карта „Велика п`ятірка”) Наповнення Пакету послуг, Тарифи та умови обслуговування (а.с.21), згідно змісту пункту 7.1.3. якого проценти за користування кредитною лінією встановлені у розмірі 43,2 % та пунктом 7.1.5. визначений розмір штрафу за прострочення обов`язкового місячних платежу у розмірі 100,00 (сто) гривень 00 коп.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з публічної пропозиції та додаток № 3 до Протоколу Тарифного комітету № 11-3 від 21.02.2019 р. розумів відповідач, ознайомився із їх змістом та погодився з ними, підписуючи заяву-договір, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати штрафу, зокрема саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Так, надані позивачем Витяг з публічної пропозиції АТ „ТАСКОМБАНК” на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та додаток № 3 до Протоколу Тарифного комітету № 11-3 від 21.02.2019 р., з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві-договору позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином, суд вважає, що Витяг з публічної пропозиції АТ „ТАСКОМБАНК” на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та додаток № 3 до Протоколу Тарифного комітету № 11-3 від 21.02.2019 р. Пакет послуг „Кредитка” (для продукту „Карта „Велика п`ятірка”) Наповнення Пакету послуг, Тарифи та умови обслуговування, які наявні в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11 грудня 2017 р. шляхом підписання заяви-договору. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 р. у справі № 1-12/2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” зазначив, що з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з Відповідачем АТ „ТАСКОМБАНК” дотримав вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 р. № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 11 грудня 2017 р. у вигляді заяви-договору, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ „ТАСКОМБАНК” не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд зазначає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 р. у справі № 342/180/17 (провадження 14-131цс19). Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У даному випадку відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, позивачем було належним чином повідомлено відповідача про зміни умов кредитування в частині встановлення штрафу за прострочення оплати та зміни розміру відсотків, які будуть нараховуватись на прострочений кредит у розмірі, який встановлений у договорі, та узгодження з ним саме тих умов, які вважає узгодженими банк.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення процентів за користування коштами у розмірі 16 244,93 грн. за період із 01.02.2019 р. по 27.12.2019 р. та штрафу у розмірі 1 200,00 грн., які були нараховані відповідачу із розрахунку 43,2 % відповідно до змісту пункту 7.1.3 та 7.1.5 не узгодженого між сторонами додатку № 3 до Протоколу Тарифного комітету № 11-3 від 21.02.2019 р. Пакет послуг „Кредитка” (для продукту „Карта „Велика п`ятірка”) Наповнення Пакету послуг, Тарифи та умови обслуговування.

Щодо іншої частини позовних вимог, то враховуючи неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати повернення грошових сум, які він зобов`язався повернути за укладеним договором, а саме заборгованість за кредитом. Таким чином, суд першої інстанції, приходить до висновку про необхідність стягнення із Відповідача на користь АТ „ТАСКОМБАНК” суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 41 799,03 грн. – заборгованість за тілом кредиту та суми заборгованості за відсотками у розмірі 2 778,96 грн., нарахованою за період із 14.12.2017 р. по 01.01.2019 р. із розрахунку 39,6% відповідно до узгодженого між сторонами додатку № 1 до заяви-договору № 023/4160291-СК від 11.12.2017 р. „Кредитна картка „Велика п`ятірка” в рамках Пакету послуг „Кредитка”.

У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги АТ „ТАСКОМБАНК” підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1 510,77 грн. із розрахунку (розмір заявлених вимог – 62 022,92 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню – 44 577,99 грн. (71,87 %), розмір судового збору, що підлягав сплаті при звернення до суду з цим позовом – 2 102,00 грн. (2 102,00 грн. х 44 577,99 грн. : 62 022,92 грн. = 1 510,77 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 207, 526, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ „ТАСКОМБАНК” заборгованість за тілом кредиту у розмірі 41 799,03 (сорок одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 03 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 2 778,96 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 86 коп. по заяві-договору № 023/4160291-СК від 11.12.2017 р.

У задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ „ТАСКОМБАНК” судовий збір у розмірі 1 510,77 (одну тисячу п`ятсот десять) гривень 77 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство „ТАСКОМБАНК”, адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443, рахунок НОМЕР_1 МФО 339500.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: