
Справа № 627/1359/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2020 року смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - Вовк Л. В.
з участю секретаря - Полешко О. С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович ,
у с т а н о в и в :
В грудні 2019 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» ( далі- ТОВ «Фінансова компанія управління активами» ) про визнання виконавчого напису таким , що не підлягає виконанню .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 20.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. вчинено виконавчий напис № 9676 , яким з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 578,83 грн. На думку позивача вказаний виконавчий напис є незаконним та таким , що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з численними порушенням законодавства , а саме нотаріусом не була перевірена безспірність вимог кредитора , а також вона не була повідомлена про вимогу кредитора. Просила визнати виконавчий напис таким , що не підлягає виконанню та стягнути судовий збір та незаконно стягнену суму в розмірі 1200 грн.
Пізніше позивач уточнила позов та просила стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача незаконно стягнену суму у розмірі 1380,90 грн.
У судовому засіданні позивач підтримала позов , просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився , про причини неявки суду не повідомив , повідомлявся належним чином та в установлений законом строк , про що свідчать розписки про отримання судових повісток.
Треті особи також у судове засідання повторно не з`явився , про причини неявки суду не повідомив , повідомлявся належним чином та в установлений законом строк , про що свідчать розписки про отримання судових повісток.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення позивача , дослідивши письмові докази по справі дійшов до наступних висновків.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
Частиною 1 статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Також, стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2020 року, у справі № 674/918/17).
Матеріалами справи встановлено , що за заявою /анкетою позичальника , 13.05.2013 року між ПАТ « Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір зі страхуванням життя позичальника №1046/3963ES 5D11 (страховий доступний), згідно якого Банк надав позичальнику грошові кошти (кредит ) у розмірі 3402,00 грн у тимчасове платне користування на поточні потреби , а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит , сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту , а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі. ( а.с.87)
20.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. вчинено виконавчий напис №9676 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором за період з 29.07.2014 року по 29.07.2019 року у розмірі 5728,83 грн, яка складається : 1977,00 грн заборгованості за тілом кредиту , 216,00 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 3385,83 грн заборгованості за нараховованою і несплаченою пенею, 150,00 грн плати за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і має бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з дня його вчинення. (а.с.91).
За заявою ТОВ «Фінансова компанія управління активами», постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінським О. В. від 05.11.2019 року відкрито виконавче провадження № 60499889 із примусового виконання вищевказаного виконавчого документа та окремою постановою від 11.11.2019 року , звернуто стягнення на доходи боржника. (а.с.95,99).
Згідно довідки КНП «Краснокутська ЦРЛ» від 21.10.2020 року, з ОСОБА_1 стягнуті кошти в розмірі 1380,90 грн, які перераховані, згідно виконавчого напису № 976 від 20.09.2019 року на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
Матеріали свідчать, що відповідно до п.1.2 кредитного договору від 13.05.2013 року , строк кредитування 10 платіжних періодів .
Отже, умовами договору визначений строк кредитування, який закінчується 03.04.2014 року .
З виконавчого напису № 9676, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. 20.09.2019 року , вбачається, що стягнення заборгованості провадиться за період з 29.07.2014 р. по 29.07.2019 року .
Разом з тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом і комісію припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
Вказані обставини дають підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1046/3963ES 5D11 від 13.05.2013 року не є безспірною.
Суд вважає , що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості.
Неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором, об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги Товариства. Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
З наданих суду документів неможливо встановити , коли виникло право вимоги , чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем , чи була заборгованість саме такого розміру ,як зазначено у виконавчому написі.
Перевірити факту надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів , що підтверджують безспірність заборгованості, суду не надається можливим , оскільки стягувачем не надано документів, які б свідчили про безспірність заборгованості позивача.
Під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь Товариства нотаріусом не дотримано вимог, передбачених Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій, а тому суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав достатньо доказів на підтвердження позову , тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню , а виконавчий напис таким , що не підлягає виконанню.
Зважаючи на те, що наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума, яка була стягнута за виконавчим написом, в розмірі 1380,90 грн.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 1098,80 грн. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову (678 грн 40 коп. + 420 грн 40 коп.).
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9676, вчинений 20 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором № 1046/3963ES 5D11 (страховий доступний) від 13 травня 2013 року у сумі 5728 грн 83 коп..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 кошти стягнуті за виконавчим написом у сумі 1380 ( одна тисяча триста вісімдесят) грн 90 коп..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1098 (одна тисяча дев`ятсот вісім) грн 80 коп..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача з додержанням вимог ст. 284 ЦПК України.
Реквізити сторін :
Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»: юридична адреса: вул. Стельмаха, 9-А , офіс 203, м. Ірпінь, Київська область, 08200.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, Київська область, 01001.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович: вул. Старосільська, 1 У оф.3, м. Київ, 02125.
Суддя Л. В. Вовк
Судове рішення № 92460697, Краснокутський районний суд Харківської області було прийнято 27.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 627/1359/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: