Ухвала суду № 92460298, 15.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6159/17

н/п 2-п/953/75/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Єфіменко Н.В.

при секретарі Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2017, -

встановив:

09 листопада 2017р. заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова позовні вимоги Акціонерної компанії «Харківобленерго» (далі: АК «ХОЕ») до ОСОБА_1 про стягнення суми нарахувань за актом задоволені; з відповідача ОСОБА_1 на користь АК «ХОЕ» стягнута сума нарахувань за актом у розмірі 27 088 грн. 13 коп., судовий збір у сумі 1600 грн.

03.09.2020р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2017. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на не отримання жодної повістки за непроживання за вказаною у позовній заяві адресою з 2016р.; складання актів №208771 від 01.12.2016, №203 від 01.12.2016, проколу №2 від 06.01.2017 з порушенням вимог чинного законодавства; відсутність підстав для ухвалення заочного рішення. Просив поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на неотримання копії заочного рішення, обізнаність про його існування 13.08.2020 – після ознайомлення з матеріалами справи.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, подав заяву, в якій заяву про перегляд заочного рішення підтримав просив справу розглянути за своєї відсутності

Представник позивача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, причину неявки не сповістив.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного:

З урахуванням положень ст. 284 ЦПК України, суд вважає за можливе строк подачі заяви про перегляд заочного рішення поновити як пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2017 позивач АК «ХОЕ» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми нарахувань за актом у сумі 27 088 грн. 13 коп. (а.с.2).

26.05.2017 ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження за вищевказаною позовною заявою відкрите (а.с.18).

У відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 09.11.2017) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У відповідності до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку від 31.10.2017, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та зареєстрований за вищевказаною адресою (а.с. 39).

Вказана вище адреса відповідача вказана у позовній заяві (а.с.2).

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності вищевказаних підстав.

Поштова кореспонденція надсилалась судом за місцем реєстрації відповідача, вказаній у позовній заяві, та поверталась до суду за спливу встановленого строку зберігання (а.с.30, 47, 53). Клопотань про відкладення судового розгляду або інших заяв з процесуальних питань відповідачем не подавалось.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог наявні законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

З урахуванням викладеного, підстави для скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2017 відсутні, а тому заява відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 260-261, 284-288 ЦПК України, суд,-

постановив:

Строк подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 09.11.2017 - поновити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2017, - відмовити.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В. Єфіменко