Ухвала суду № 92455690, 23.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/30253/20

Провадження № 1-кс/947/16043/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Гораш А.С., за участю прокурора Карачебана А.О., захисника підозрюваного - адвоката Маркова О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Макарченко Д.С., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебаном А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000001205 від 16.10.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Казахстану, м. Гур`єв, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 368-4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

У провадженні слідчого управління ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160000001205 від 16.10.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 368-4 КК України.

Підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань послужило повідомлення про вчинення злочину приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5., про те, що невстановлені особи за попередньою змовою мають намір заволодіти обманним шляхом майном в особливо великих розмірах, а саме будинком АДРЕСА_3 загальною площею 2196,8 км.м, яке зареєстровано 01 вересня 2017 року за Державою в особі Державної фіскальної служби України, та пропонують йому неправомірну вигоду за державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_2 .

Досудовим розслідуванням установлено, що на початку жовтня 2020 року, більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 вступив у змову з ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами спрямовану на заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, а саме будівлею АДРЕСА_3 загальною площею 2196,8 квадратних метрів, яка з 01.09.2017 перебуває у державній власності в особі Державної фіскальної служби України, після чого склали план та розподілили між собою ролі.

З цією метою невстановлені слідством особи у невстановлений час та у невстановленому слідством місці, діючи згідно розробленого плану та відведеної ролі, виготовили завідомо підроблені документи, у які внесли завідомо неправдиві відомості, а саме:

- протокол № 031319/11 проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, яке належить Державній податковій службі України (ДПС України), затверджений заступником Голови ДПС України ОСОБА_3 від 07 листопада 2011 року, згідно якого нібито ОСОБА_2 визнаний переможцем аукціону з реалізації нерухомого майна, яке належить Державній податковій службі України, а саме будинку загальною площею 2196,8 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_3 , та підписали від імені ліцитатора ОСОБА_4 та ОСОБА_2

- акт приймання-передачі майна від 09 листопада 2011 року, згідно якого Державна податкова служба України в особі заступника Голови ДПС України ОСОБА_3 нібито передала об`єкт нерухомого майна - будівлю загальною площею 2196,8 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) прийняв його, яке придбав на аукціоні від 07.11.2011 року, та оплата здійснена у повному обсязі.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння державною власністю, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою державної реєстрації права власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 , 15.10.2020, приблизно о 16.00 годин ОСОБА_1 прибув в офіс приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5., розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Далі, знаходячись у зазначеному приміщенні, ОСОБА_1 пред`явив нотаріусу для ознайомлення завідомо підроблені документи, але на відповідь останнього, що надані документи не відповідають вимогам діючого законодавства запропонував приватному нотаріусу ОСОБА_5 , який є спеціальним суб`єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і який має печатку такого реєстратора, неправомірну винагороду за державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_2 .

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння державним майном, 20.10.2020, приблизно о 14.00 годин ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прибули до офісу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5. розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , та надали останньому завідомо підроблені документи, до яких внесені завідомо неправдиві відомості, а саме,

- протокол № 031319/11 проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, яке належить Державній податковій службі України (ДПС України), затверджений заступником Голови ДПС України ОСОБА_3 від 07 листопада 2011 року, згідно якого нібито ОСОБА_2 визнаний переможцем аукціону з реалізації нерухомого майна, яке належить Державній податковій службі України, а саме будинку загальною площею 2196,8 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_3 , та підписані від імені ліцитатора ОСОБА_4 та ОСОБА_2

- акт приймання-передачі майна від 09.11.2011, згідно якого Державна податкова служба України в особі заступника Голови ДПС України ОСОБА_3 нібито передала об`єкт нерухомого майна - будівлю загальною площею 2196,8 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) прийняв його яке придбав на аукціоні від 07.11.2011 року, та оплата здійснена у повному обсязі, як документи, що служать підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 .

Далі, 20.10.2020 о 14.58 годин приватним нотаріусом ОСОБА_5. зареєстрована заява про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від імені ОСОБА_2 №42052620 та роздрукована у двох примірниках, а також підготовлена заява на видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та свідоцтво, після чого, невстановлена слідством особа від імені ОСОБА_1 передала приватному нотаріусу ОСОБА_5 40000 (сорок тисяч) доларів США в якості неправомірної винагороди за видачу свідоцтва та реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_2 на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ,

Далі, приватний нотаріус ОСОБА_5. на бланку НОМЕР_2 виготовив свідоцтво, відповідно до якого ОСОБА_2 належить на праві власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , яке він придбав на аукціоні за 926018,84 грн., яке раніше належало державі в особі Державної Фіскальної службі України, та разом з технічним паспортом передав ОСОБА_2 .

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно п. 13 ст. 18 вказаного Закону, датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

У подальшому, 20.10.2020 о 16.32 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в приміщенні офісу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5. за адресою: АДРЕСА_4 , були затримані працівниками поліції.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь. Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може впливати на показання потерпілого та свідків, неможливо залишити поза увагою й той факт, що офіційно не працевлаштований ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину проти власності, не має міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходів, всі особи, які причетні до вказаних злочинів не встановлені, що вказує на наявність реального ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 знаходячись на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що клопотання необґрунтоване, розмір застави повинен бути помірним, підзахисний має постійне місце проживання, мешкає з дружиною, має на утриманні дітей, працює неофіційно, має намір давати свідчення. Крім того, підозра необґрунтована, підтвердження умислу немає.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 368-4 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 21.10.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України - пропозиція та надання такої вигоди, за вчинення особою, яка надає публічні послуги, дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, в інтересах третьої особи, а також ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України - закінчений замах на заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 368-4 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 20.10.2020 року, протоколом проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, яке належить Державній податковій службі України від 07.11.2011 року, актом приймання-передачі від 09.11.2011 року, заявою ОСОБА_2 від 20.10.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 17.10.2020 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2020 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 20.10.2020 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 368-4 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2 Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 368-4 КК України, одне з яких є особливо тяжким, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які ймовірно вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не одружений, не працює, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідка ОСОБА_5 , який в подальшому, буде допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, тому слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідка, схиляючи його до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи також специфіку кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, зокрема, його корисливий характер, а також враховуючи те, що останній не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

4.3 Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим з огляду на те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, а застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 368-4 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приймаючи рішення про розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає, що в клопотанні сторони обвинувачення не наведено жодної підстави, яка є виключною, та яка б давала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що застава в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Макарченко Д.С., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебаном А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000001205 від 16.10.2020 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 19.12.2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 21.12.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.