Ухвала суду № 92455392, 27.10.2020, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 522/6486/20

Провадження № 2/492/306/20

УХВАЛА

про закриття провадження у справі та повернення судового збору

27 жовтня 2020 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого – судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Арцизі Одеської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Базилюк Климентія Володимировича про закриття провадження та повернення витрат на правничу допомогу, заяву представника позивача Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» Лисяного Олександра Андрійовича про стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» заборгованість за житлово – комунальні послуги за період з 01.11.2019 року по 29.02.2020 року у сумі 16 219,38 гривень, судові витрати (судовий збір) у сумі 2 102,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 гривень.

03.09.2020 р. справа отримана Арцизьким районним судом Одеської області, відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 17.09.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128 - 130 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Базилюк К.В. у судове засідання не з`явився, натомість представник відповідача звернувся з заявою, в якій просив прийняти заяву про закриття провадження по справі, вказуючи на те, що відсутній предмет спору, а також просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу у сумі 3 000,00 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину своєї неявки суду не повідомила, з заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.

Крім того, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши подані заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен винести рішення.

З письмових матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» заборгованості за житлово – комунальні послуги за період з 01.11.2019 року по 29.02.2020 року у сумі 16 219,38 гривень.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем самостійно було сплачено за спожиті комунальні послуги за період часу з 01.11.2019 року по 29.02.2020 року у сумі 16 219,38 гривень, згідно квитанцій: № 0.0.1685224455.1 від 22 квітня 2020 року на суму 12 000,00 гривень; № 0.0.1737492210.1 від 16 червня 2020 року на суму 4 219, 38 гривень, всього на суму 16 219,38 гривень, які є предметом спору, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору, у зв`язку з чим заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Базилюк Климентія Володимировича в цій частині слід задовольнити.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Окрім того у відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України, порядок повернення судового збору встановлюється законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», передбачений виключний перелік підстав, за яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а саме, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Крім цього в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснює, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214, 215 ЦПК України). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір»); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що вимоги представника позивача в частині повернення судового збору підлягають задоволенню, оскільки вони заявлені на законних підставах та є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпеченням реалізації фінансової політики.

Щодо заяви представника відповідача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

У матеріалах справи міститься копія рахунку – фактури № 1 від 20 червня 2020 року на суму 3 000,00 гривень (а.с. 46), при цьому, відсутнє посилання на номер справи, по якій здійснювалось представництво, у якому суді відбувався розгляд цієї справи, та якими належними доказами це підтверджується.

Суд також враховує, що даний рахунок – фактура не є документом, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оскільки не оформлена у встановленому законом порядку (не є квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним доручення з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника відповідача в цій частині необхідно відмовити.

Щодо заяви представника позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки на момент відкриття провадження по вищевказаній цивільній справі був відсутній предмет спору, представник позивача жодного разу не приймав участь у судових засіданнях, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим заява представника позивача Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» Лисяного О.А. щодо компенсації судових витрат на правничу допомогу в цій частині не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 133, 137, 255, 256 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Базилюк Климентія Володимировича про закриття провадження та повернення витрат на правничу допомогу – задовольнити частково.

Провадження по цивільній справі № 522/6486/20, провадження № 2/492/306/20 за позовом Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги - закрити, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

В задоволенні заяви в частині стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу – відмовити.

Заяву представника позивача Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» Лисяного Олександра Андрійовича про стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «СК – СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги – задовольнити частково.

Повернути Дочірньому підприємству «СК – СЕРВІС» (ідентифікаційний код 35993252, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 7, кв. 22) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області сплачений згідно платіжного доручення № 2961 від 19.03.2020 року судовий збір в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Повернути позивачу платіжне доручення № 2961 від 19.03.2020 року.

В задоволенні заяви в частині стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Арцизького районного суду Одеської області.

Повний текст ухвали суду складено 27 жовтня 2020 року.

СУДДЯ

Арцизького районного суду В.І. Черевата

Одеської області