Рішення № 92452312, 27.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2297/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області, третя особа - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №170/21-22-33-06/3555800600-ДПС-ФС від 24.04.2020 р. Головного управління Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу у розмірі 47230,00 грн.

Ухвалою від 21.08.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 26.08.2020 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.02.2020 р. представниками ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків та внесків до бюджету, за результатами якого складено акт. Позивач зазначає, що копію вказаного акта нею було отримано, але жодних інших повідомлень про результати вказаної перевірки чи рішень про накладення штрафу на її адресу не надходило.

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки порушення є необґрунтовані, оскільки особа, яка, як вважає податковий орган, є неоформленим працівником, знаходилася в залі кафе як відвідувач, розрахункових операцій не здійснювала. Вважає, що накладення ГУ Держпрацею у Херсонській області штрафу є незаконним, оскільки єдиним доказом порушення є лише акт податкового органу, який не містить доказів вказаного порушення. Адже, від особи не відібрано письмових пояснень, не проводилося контрольної закупки.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

17.09.2020 р. відповідач надав до суду відзив у якому заперечує щодо заявлених вимог у зв`язку з наступним. 11.03.2020 р. від ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі надійшов лист з повідомленням про проведення фактичної перевірки позивача та встановлення факту порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. За результатами перевірки складений акт, який був підписаний позивачем без зауважень. Стверджує, що згідно з п.2 Порядку №590, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. На підставі вказаного акту відповідачем було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, однак поштове повідомлення повернулося з причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

Як зазначає відповідач, за результатами розгляду справи про накладення штрафу керівником було винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 47 230,00 грн. Вважає, що зазначена постанова винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

У своїх поясненнях третя особа заперечує щодо заявлених позовних вимог, оскільки перевірки з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин проведена на підставі наказу та направлень від 26.02.2020 №124 та №125. Проведеною перевіркою встановлено, що на робочому місці знаходилася наймана особа ОСОБА_2 , яка виконувала обов`язки бармена та кухаря, проводила розрахункові операції з коштами кафе-бару. Однак, документи щодо офіційного працевлаштування зазначеної особи позивачем під час перевірки надано не було. Акт, прийнятий за результатами перевірки, підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень, який потім був направлений до ГУ Держпраці у Херсонській області для прийняття рішення.

З огляду на зазначене, вважає спірне рішення правомірним, а позовні вимоги небгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.05.2019 за № 24960000000005748.

Основним видом діяльності позивача є 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

28.02.2020 на підставі направлень від 26.02.2020 за №124 та №125 головними державними ревізорами інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи само зайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Іщенко О.М. та Скляровим Д.В. проведено фактичну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За наслідками проведеної перевірки 28.02.2020 року, органами ГУ ДПС України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі складений акт №170/21-22-33-06. Під час проведення перевірки встановлено порушення вимог трудового законодавства, а саме ст.24 КЗпП та постанови КМУ від 17.06.2015 р. №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

У акті перевірки зазначено таки опис правопорушення: «…Під час проведення перевірки на робочому місці знаходилась наймана особа ОСОБА_2 , яка виконувала обов`язки бармена та кухаря, та проводила розрахункові операції з клієнтами кафе-бару «Папероні». Документи щодо офіційного працевлаштування найманої особи ОСОБА_2 до перевірки не надано. Згідно бази даних Державної податкової служби у ФОП ОСОБА_1 відсутня наймана особа ОСОБА_2 …» .

На підставі акта фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), начальником Головного управління Держпраці у Херсонській області В.Берлим винесено постанову про накладення штрафу від 24.04.2020 за №170/21-22-33-06/3555800600-ДПС-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , накладено штраф у розмірі 47 230 грн.

Не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернулася до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі Положення № 96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з п. 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100, територіальним органом Держпраці на території Херсонської області є Головне управління Держпраці у Херсонській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Херсонській області затвердженого наказом Держпраці від 09.08.2018 року № 84 (далі - Положення № 84) Управління є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.

Згідно п.п. 1 п. 3 Положення № 84 завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення № 84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п. 50 цього ж пункту, Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення № 96).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим за підстав, наведених в частині першій статті 24 КЗпП.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП).

На виконання частини третьої статті 24 КЗпП Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» №413 від 17.06.2015 (далі Постанова №413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи накладаються на підставі: - рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; - акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; - акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; - акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; - акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно п.3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п. 4 Порядку під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Судом встановлено, що на підставі акта фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), який був надісланий ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до відповідача для врахування в роботі, було винесено постанову про накладення штрафу від 24.04.2020 за №170/21-22-33-06/3555800600-ДПС-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 47 230 грн.

Підставою прийняття оскаржуваної постанови є виявлені порушення, які полягають у тому, що позивачем допущено до роботи особа ОСОБА_3 з якою трудові відносини неоформлені неналежним чином, не укладено трудовий договір та не повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи встановлено, що таке повідомлення було подане ФОП ОСОБА_1 02.03.2020 р., тобто після проведеної перевірки, що є порушенням частини третьої статті 24 КЗпП та Постанови № 413. Протилежного позивачем не доведено та не надано доказів на спростування зазначеного.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача, що вказана в акті перевірки особа була відвідувачем та не здійснювала обслуговування відвідувачів та розрахункових операцій з відвідувачами, оскільки перевірка проводилися в присутності позивача та акт перевірки підписаний позивачем із позначенням «зауваження відсутні».

Щодо твердження позивача, що відповідачем не направлялося ніяких повідомлень про розгляд справи про накладення штрафу та постанова прийнята без належних доказів наявності порушення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ГУ Держпраці у Херсонській області направило на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7302200687096. Однак вказане поштове відправлення повернулося із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Відтак, відповідачем виконані всі вимоги для належного повідомлення позивача, проте поштове відправлення не було отримане позивачем з незалежних від ГУ Держпраці у Херсонській області підстав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, позивач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування неправомірності оскаржуваного рішення, натомість відповідач під час прийняття спірної постанови діяв в межах наданих повноважень та на підставі норм трудового законодавства та Постанови КМУ № 413.

Із врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі.

За правилами ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 112040100