Рішення № 92452305, 26.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1837/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.04.2020 р. № 01520506,

встановив:

ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (далі - ППР) від 14.04.2020 р. № 01520506.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним ППР до неї застосовані штрафні санкції на загальну суму 16800,00 грн, з яких 6800 грн за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, 10000 грн - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими, за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої. В акті фактичної перевірки від 12.03.2020 р. № 019/21/221РРО/ НОМЕР_1 вказано, що алкогольний напій (вино столове червоне напівсолодке «Дамський каприз» ТМ «Грос Лібенталь») був придбаний на розлив для споживання на місці в посуд споживача із стаціонарних ємностей. Не погодившись із прийнятим ППР позивачка подала скаргу до Державної податкової служби України про його скасування в частині штрафу 6800,00 грн. В результаті розгляду скарги податковим органом прийнято рішення яким ППР залишено без змін у зв`язку із тим, що не спростовано факт придбання на господарській одиниці алкогольного напою на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування. Позивачка зазначає, що не спростовувала факт придбання на господарській одиниці алкогольного напою, а доводила наявність права на продаж алкогольних напоїв на розлив. Таке право обґрунтовує ліцензією на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, зареєстрованим касовим апаратом і КВЕД 56.30. Обслуговування напоями. Позовні вимоги просить задовольнити та скасувати оскаржуване ППР.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що працівниками податкового органу було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в присутності особи, що здійснювала розрахункові операції. Перевіркою виявлено зокрема, порушення позивачем статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481), а саме: здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, який не має статусу суб`єкт господарювання громадського харчування. За результатами проведення перевірки, працівниками податкового органу було складено оскаржуване ППР.

Виходячи зі змісту позову, позивач не погоджується із порушенням статті 15-3 Закону України №481, а саме: здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, який не має статусу суб`єкт господарювання громадського харчування. Порядок призначення та проведення фактичної перевірки, а також інші порушення, виявлені під час цієї перевірки, позивачем не оскаржуються, тому суд не перевіряє вказані обставини та не надає оцінку правовідносинам у цій частині.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань ФОП ОСОБА_1 займається такими видами діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 56.30 Обслуговування напоями.

ФОП ОСОБА_1 була отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 17.04.2019 року по 17.04.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (51,2 кв.м.).

На підставі наказу № 410 ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.03.2020 року та направлень 12.03.2020 року працівниками податкового органу проведено фактичну перевірку платника податків ФОП ОСОБА_1 , об`єкт магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта (довідки) фактичної перевірки від 13.03.2020 року встановлено такі порушення:

- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- статті 15-3 Закону №481, а саме: здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, який не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування;

- порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва".

За результатами розгляду матеріалів перевірки податковим органом прийнято, зокрема, оскаржуване ППР від 14.04.2020 року № 01520506 на загальну суму 16800,00 грн, з яких 6800 грн за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, 10000 грн - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими, за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої .

Не погодившись із прийнятим ППР, позивачка подала скаргу до Державної податкової служби України.

За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, оскільки позивачкою, серед іншого, не спростовано факт придбання на господарській одиниці алкогольного напою на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування.

Вирішуючи даний спір, суд керувався такими нормативно-правовими актами.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон №481.

Відповідно до ст. 1 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Згідно з ст. 15-3 Закону №481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.

Визначення терміну "підприємство громадського харчування" наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року (Правила №219). При цьому у назві та тексті Правил № 219 слова "громадське харчування" в усіх відмінках замінено словами "ресторанне господарство" згідно з наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 року № 309.

Згідно з пунктами 1.5 та 1.6 Правил №219 заклади (підприємства) ресторанного господарства (РГ) поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Вибір типу закладу (підприємства) РГ та класу ресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону №481 за порушення вимог ст. 15-3 цього Закону, а саме, за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, який не має статусу закладу громадського харчування, до такого суб`єкта застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 6800 грн.

З системного аналізу статей 15-3 та 17 Закону №481 слідує, що до суб`єкта господарювання, що не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення ст. 15-3 тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.

За змістом наданих відповідачем матеріалів на підтвердження вчинення позивачкою порушення ст. 15-3 Закону №481, зокрема акта (довідки) фактичної перевірки, відповідачем встановлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив, разом із тим відсутня друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення закріпленого в статті 15-3 Закону №481 - споживання таких напоїв на місці.

В акті не зазначено яким чином встановлено факт споживання придбаної алкогольної продукції на місці, не відображено інформації щодо наявності будь-яких спеціально обладнаних місць для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також, не вказано про наявність тари призначеної виключно для споживання на місці (бокали, стакани тощо).

Таким чином, в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

З огляду на викладене, податковим органом не доведено факт продажу ФОП ОСОБА_1 алкогольної продукції на розлив для споживання на місці, а матеріалами справи, підтверджується право позивачки на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки вона має відповідну ліцензію, а відтак підстави для застосування до неї фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону №481 у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн відсутні.

Разом із тим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки податкове повідомлення-рішення має бути скасовано тільки в частині застосування штрафу за порушення ст. 15-3 Закону №481 у сумі 6800 грн, в іншій частині воно не оскаржувалось, тому скасуванню не підлягає.

Незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що сума сплаченого позивачкою судового збору підлягає стягненню на її користь у повному обсязі, оскільки є мінімальною.

Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 року № 01520506 прийняте Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в частині застосування штрафних санкцій до ОСОБА_1 за порушення ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у сумі 6800 грн (шість тисяч вісімсот). В іншій частині це податкове повідомлення рішення залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 111030700