Рішення № 92452236, 20.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 жовтня 2020 року № 520/3853/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участі:

представника відповідача - Михайловій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" (пр. Московський, буд. 277, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 32759676) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Харківській області, щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2019 р. №Ю-119294-58;

- скасувати винесену Головним управлінням ДПС в Харківській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2019 р. №10-119294-58.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного управління ДПС в Харківській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) є протиправними, відтак прийнята вимога підлягає скасуванню у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

В аспекті наведеного, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Вказана позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 (номер ЄДРСР 86877197).

У судові засідання, що призначені на 16.04.2020, 03.06.2020, 22.07.2020, 05.08.2020, 16.09.2020, 24.09.2020, 06.10.2020 представником позивача надавались клопотання про відкладення розгляду справи. У судові засідання, що призначені на 09.06.2020, 17.06.2020, 24.06.2020, 08.09.2020 уповноважений представник позивача не прибував, заяв та клопотань не надавав, про причини неявки суд не повідомляв.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий захист упродовж розумного строку. Відповідно, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи, в тому числі, поведінки сторін.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням матеріального та процесуального права, суд протокольною ухвалою суду від 20.10.2020 вирішив розглядати справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у позивача рахувалась заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 267 789,53 гривень. Грошові кошти, які надходили від ТОВ «Українська ливарна компанія» протягом серпня-листопада 2019 року зараховувались у порядку черговості виникнення боргу.

Станом на 30.11.2019 заборгованість ТОВ «Українська ливарна компанія» зі сплати єдиного внеску становила 723 031,72 гривень, у зв`язку з чим 10.12.2019 ГУ ДПС Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-119294-58.

Заборгованість ТОВ «Українська ливарна компанія» в розмірі 723 031,72 грн підтверджується даними інтегрованої картки з єдиного внеску за 2019 рік.

Слід вказати, що позивач звертався до контролюючого органу з скаргою на вимогу про сплату боргу(а.с.17-18).

Рішенням ДПС України від 22.01.2020 №2685/6/99-00-08-06-01-06 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2019 № Ю-119294-58 ГУ ДПС у Харківській області залишено без змін, скаргу ТОВ “Українська ливарна компанія” без зазначення дати та номера - без задоволення.

Не погоджуючись з діями і рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» закріплено, що платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України № 449 від 20.04.2015 (далі - Інструкція № 449) органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога формується на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкції та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та , сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів єні у порядку календарної черговості їх виникнення.

Позивач зазначає, що вимога від 10.12.2020 № Ю-119294-58 підписана особою, яка не є керівником або заступником керівника ГУ ДПС у Харківській області.

За приписами п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до Інструкції.

У вказаному додатку, у графі підписант вказано «Керівник (його заступник або уповноважена особа)».

У пункті 1.2 наказу ГУ ДПС у Харківській області від 28.10.2019 № 1650 «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 19.09.2019 № 643» закріплено надання повноважень на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи посадовим особам, зокрема, ОСОБА_1 - начальнику Східного управління ГУ ДПС у Харківській області. Однією з таких функцій є підписання вимог, повідомлень про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (частина четверта статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

ОСОБА_1 на підставі такого наказу є особою, уповноваженою на підписання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2020 №10-169593-58. Водночас, відповідно до затвердженої форми, вимога не повинна містити посаду та підстави підписання такого документу.

Відносно посилання позивача на відсутність розрахунку суми недоїмки, періоду виникнення заборгованості, судом встановлено наступне.

Форма вимоги затверджена у додатку 6 до Інструкції №449. В її реквізитах відсутні поля щодо розрахунку суми недоїмки та періоду виникнення заборгованості.

Пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 закріплено, що вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі, суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Суд зазначає, що необхідні відомості в оскаржуваній вимозі наявні.

Водночас, чинним законодавством не передбачено здійснення контролюючим органом розрахунку сум боргу при формуванні вимог про сплату боргу з ЄСВ.

Положенням пункту 421.2 ст. 42 Податкового кодексу України закріплено функціонування електронного кабінету платника, що забезпечує можливість ознайомлюватись платникам з розрахунками з бюджетом, а також одержувати документи, що підтверджують стан розрахунків.

Винесення ГУ ДПС у Харківській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2020 № Ю-119294-58, на думку позивача, свідчить про позбавлення його права на подання первинної скарги відповідно до Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, а її винесення здійснено з порушенням порядку розподілу обов`язків між підрозділами органів доходів і зборів.

Водночас, за приписами ч. 4 ст. 25 Закон №2464-VI орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За визначенням, закріпленим у п. 31 ст. 1 Закону №2464-VI органом доходів і зборів є центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику та забезпечує її реалізацію, та його територіальні органи.

Центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику є ДПС України.

Територіальний орган, що забезпечує реалізацію податкової і митної політики у Харківській області визначено у додатку 1 Постанови Кабінету міністрів України від 19.06.2019 № 537. Таким органом є ГУ ДПС у Харківській області.

Отже, органом, уповноваженими на винесення вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, відповідно до положень Закону №2464-УІ, є ДПС України та ГУ ДПС у Харківській області (для платників податків, що перебувають на обліку у податкових органах Харківської області).

Контролюючі органи у районі, місті, районі у місті Харківської області були ліквідовані у 2019 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» від 28.03.2018 № 296 шляхом їх приєднання, як структурних підрозділів до ГУ ДФС у Харківській області з подальшим припиненням, про що 10.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідні записи.

З огляду на встановлені судом обставини, підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" (пр. Московський, буд. 277,м. Харків,61089, код ЄДРПОУ 32759676) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування вимоги – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.