Ухвала суду № 92452142, 27.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/13971/2020

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"27" жовтня 2020 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області (64131, Харківська обл., Первомайський район, с. Грушино, вул. Центральна, 4) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 25.10.2019 р. та від 28.02.2020 р. про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розміром 6,17 умовних кадастрових гектарів (категорія земель-землі сільськогосподарського призначення) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та грошової оцінки цієї земельної ділянки, в територіальних межах Грушинської сільської ради Певомайського району Харківської області колишнього КСП « 1 Мая» Первомайського району Харківської області.

2. Зобов`язати Грушинську сільську раду Первомайського району Харківської області прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розміром 6,17 умовних кадастрових гектарів (категорія земель-землі сільськогосподарського призначення) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та грошової оцінки цієї земельної ділянки, в територіальних межах Грушинської сільської ради Певомайського району Харківської області колишнього КСП « 1 Мая» Первомайського району Харківської області.

3. Стягнути на користь позивача судові витрати.4. Зобов`язати Грушинську сільську раду Первомайського району Харківської області подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На зазначену ухвалу позивачем 26.10.2020 було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач зазначив, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за його заявами від 25.10.2019 та від 28.02.2020 р. про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 6,17 умовних кадастрових гектарів територіальних межах Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області колишнього КСП "1Мая" Первомайського району Харківської області. Позивачем також було зазначено, що Грушинська сільська рада Первомайського району Харківської області надавала йому формальні відписки з рекомендаціями, в які він повинен звернутись для вирішення питання. Так, позивач 27.05.2020 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на що 22.06.2020 року позивач отримав відповідь.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.

За твердженнями ОСОБА_1 , датою початку відліку строку звернення до адміністративного суду слід вважати саме 22.06.2020, а саме з дати отримання відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківської області , що підтверджується відповіддю на звернення №М-625/0/11,1-912/0/21-20 від 22.06.2020 за підписом начальника управління.

Надаючи оцінку таким доказам, суд зазначає, що звернення однієї особи із запитом до іншої про отримання інформації, а також відомості, що містить відповідь на такий запит, не є достатніми доказами для встановлення факту про дату обізнаності першої.

Наведені позивачами докази свідчать лише про обмін інформацією між ними, водночас не містить відомостей, про те, чи вперше така інформація отримана.

Поняття «дата, коли особа мала дізнатись» нерозривно пов`язане із добросовісною поведінкою особи, яка звернулась до суду. Вираження заінтересованості особи полягає у вчиненні активних дій, зокрема, спрямованих на отримання інформації про поточний стан речей, іншими словами - виявлення належної обачності з метою реалізації власного інтересу.

Таким чином, відповідь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.06.2020 не наділяє суд даними, на підставі яких можливо встановити дату, коли позивач дійсно став обізнаним про порушення його прав. Відтак, наведені докази не є достатніми для визначення обставини, що має значення для вирішення питання строку звернення до адміністративного суду. Зважаючи на це, обтяжений тягарем доведення ОСОБА_1 не підтвердив факт дотримання ним встановленого КАС України процесуального строку.

Натомість, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду 13.10.2020 року, тобто понад 10 місяців та 22 дня з дати надання відповіді на перше звернення від 25.10.2019, а саме 21.11.2019 та понад 6 місяців та 16 днів після отримання відповіді 27.03.2020 на друге звернення від 28.02.2020.

При цьому, можливість отримання необхідної інформації в порядку доступу до публічної інформації або звернення громадян у ОСОБА_1 була починаючи з 21.11.2019 - дата відповіді на перше звернення.

Відповідно до приписів частини першої статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування цієї Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості та обов`язку знати про порушення свого права щонайменше з 21.11.2019 року.

Зважаючи на недоведеність позивачем факту про дату обізнаності про порушення його прав, звертаючи увагу на відсутності обґрунтування бездіяльності щодо реалізації власного інтересу протягом тривалого періоду, надавши можливість позивачу навести додаткові та/або інші пояснення та доводи з метою поновлення строку звернення, суд не має підстав для визнання викладених причин поважними.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2020 надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві від 26.10.2020 року визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Грушинської сільської ради Первомайського району Харківської області (64131, Харківська обл., Первомайський район, с. Грушино, вул. Центральна, 4) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.